Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Норми моралі і норми права




Читайте также:
  1. Communio. Право на долю вещи и доля права на вещь (реальная и идеальная доли). Правовой режим res communes.
  2. II.отношение объединения “Свидетели Иеговы” к правам и свободам человека и гражданина.
  3. III. Государство и муниципальные образования как субъект гражданского права
  4. III. Система гражданского права.
  5. IV. Отграничение гражданского права от других отраслей права.
  6. Negotiorum gestio. Права и обязанности сторон.
  7. Quest14Функции международного права
  8. Quot; Права человека
  9. Quot;Салічна правда" – пам’ятка ранньофеодального права франків.
  10. Res divini iuris (вещи божественного права) и res humani iuris. Виды вещей божественного права.

Мораль –система норм і принципів, які виникають із потреби узгодження інтересів індивідів один з одним і суспільством (класом, соціальною групою, державою), спрямовані на регулювання поведін­ки людей відповідно до понять добра і зла і підтримуються особис­тими переконаннями, традиціями, вихованням, силою громадської думки.

Мораль має історичний характер, за всіх часів критерієм мораль­них норм виступають категорії добра і зла, чесності, порядності, совісті. "Золоте правило" моралі в євангельському формулюванні звучить так: "Б усьому, якщо хочете, щоб з вами поводилися люди, так поводьтесь і ви з ними ".

Загальні ознаки норм права і норм моралі:

1)є соціальними нормами;

2)мають єдину мету – встановлювати і підтримувати порядок у

суспільстві;

3) мають однакові функції – впливати на поведінку людей, регулювати їх відносини, формувати масштаби (еталони, стан­дарти) поведінки;

4) мають однакове коло адресатів – є правилами поведінки
загального характеру;

5) мають єдиний оцінювальний стрижень – справедливість, через

яку встановлюється міра свободи і рівності.

Особливі (відмінні) риси норм моралі і норм права:

Норми моралі Норми права
за способами встановлення
складаються в суспільстві сти­хійно на підставі уявлень людей про добро і зло, справедливість і не мають державного закрі­плення формуються в суспільстві, а формулю­ються (створюються або визнаються) державою, тобто офіційно закріплю­ються
за сферою дії
регулюють внутрішнє усвідом­лення людиною своєї поведінки в усіх сферах суспільних відносин; регулюють зовнішню форму поведінки людини в тих сферах суспільних відно­син, що піддаються регулюванню;
за змістом
виступають як узагальнене без­особове правило поведінки у вигляді ідей і принципів (дотри­муватися слова, бути чесним, справедливим тощо); межа між моральним і аморальним є від­носною є конкретним варіантом поведінки суб’єкта, у якому чітко визначені його юридичні права і обов’язки, як мож­ливі та належні; встановлена конкретна межа між правомірним і неправомірним учинками
за формою вираження
не закріплюються у спеціальних актах, містяться у свідомості людей; набувають обов’язкового значення у міру визнання біль­шістю членів суспільства закріплюються в юридичних актах (законах, указах, постановах, норма­тивних договорах та ін.); після набуття законної сили стають обов’язковими для осіб, що перебувають у сфері їх дії
за методом забезпечення
дотримуються добровільно, забезпечуються внутрішнім переконанням, совістю людини, а також суспільною думкою (результат – почуття сорому, каяття) забезпечуються, крім інших способів, державним примусом, застосуванням заходів юридичної відповідальності (іноді результатом застосування до правопорушника санкцій закону є обмеження його у правах)

Вплив норм моралі на нормотворчу діяльність виявляється в тако­му: 1) норми права створюються з урахуванням норм моралі, що пану­ють у суспільстві, виступають як формальне (офіційне) визначене вира­ження справедливості, тому право в широкому розумінні є моральним явищем; 2) норми права змінюються і розвиваються під впливом норм моралі; 3) норми права скасовуються у разі невідповідності вимогам норм моралі, що панує в суспільстві (скасування страти в Україні).



Вплив норм моралі на правореалізаційну діяльність: 1) норми права оцінюються громадянином, який їх реалізує, з погляду моралі. Навіть технічні, організаційні правила, які не несуть морального навантажен­ня (наприклад, передбачена законом форма декларації про прибутки), мають певний вихід на норми моралі; 2) норми права тлумачаться поса­довою особою, яка здійснює правозастосовну діяльність, відповідно до норм моралі, що панують у суспільстві. Так, справедливе, обґрунтоване і законне судове рішення про наклеп, образу, хуліганство, статевий злочин багато в чому залежить від урахування моральних норм, які діють у суспільстві; 3) ухвалення правозастосовного акта, як і весь правозастосовний процес, здійснюється з урахуванням норм моралі. Здавалося б, передбачена законом форма протоколу судового засідання не торкаєть­ся будь-яких моральних цінностей, проте будь-які юридичні правила, що вносять чіткість і визначеність у взаємовідносини між суб’єктами права в процесі правозастосовної діяльності, не є байдужими для моралі.



Зворотний вплив норм права на норми моралі: сприяють затвер­дженню прогресивних моральних уявлень, розвивають нові мораль­ні норми; виступають як засоби охорони та захисту норм моралі. Зв’язок між правом і мораллю в демократичній державі визначається не стільки наявністю конституції, що містить посилання на моральні критерії, не стільки тим, що право має якийсь конкретний моральний зміст, скільки усвідомленою необхідністю його тлумачити і застосо­вувати з погляду критичної моралі.


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 15; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты