КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Норма права, її ознакиНорма права – це загальнообов’язкове правило поведінки, сформоване в суспільстві відповідно до визнаної в ньому справедливої міри свободи і рівності та формально визначене (встановлене чи санкціоноване) і гарантоване державою як правозначущий спосіб регулювання суспільних відносин. Зазначимо, що природні права людини, якщо вони не закріплені у формах права (тобто формально не визначені), є також чинними правом і підлягають забезпеченню державою так само, як і інші норми права. Ознаки норми права. Соціальні: 1) за внутрішнім змістом є зразком відносин, що складаються в суспільстві відповідно до об’єктивно існуючої соціально визнаної справедливої міри свободи і рівності; 2)є правилом поведінки (належної, дозволеної), що впорядковує відносини між людьми, коригує їх зв’язки, надає їм компромісно-комунікативного характеру; 3)витікає з природних невідчужувапих прав і свобод людини, незалежно від того, чи вони закріплені в конституції і законах, чи ні. Юридичні: 1) виступає як правозначущий спосіб регулювання конкретних суспільних відносин – вводить нове правило, фіксує найтиповіші соціальні процеси і зв’язки; впливає на суспільні відносини з метою подолання конфліктів, недоведення до них; відтіняє, підкреслює кількісну і якісну сторони правомірної поведінки (її вид і міру); 2) має загальний (неперсоніфіковаиий) характер – без зазначення конкретного адресата, поширюється на всіх, хто стає учасником відносин, регульованих нормою; розрахована на багатократність застосування за певних життєвих обставин; 3) є обов’язковою для учасників правового спілкування, на яких вона розрахована; слугує керівництвом до дії, не підлягає обговоренню з огляду на доцільність; 4) зовнішньо виражається в особливих формах – фіксується у вигляді приписів у нормативно-правових актах, нормативно-правових договорах, правових звичаях, правових прецедентах та ін.; чітко визначає права і обов’язки учасників правовідносин, а також юридичну відповідальність (санкції), що застосовується у разі їх порушення; розрахована на те, щоб адресати мали можливість передбачити наслідки своєї поведінки; 5) має визначену структуру – складається із взаємопов’язаних 6)слугує системою мінімальних правових способів (дозволів, зобов’язань, заборон, заохочень, покарань), за допомогою яких надає двостороннього характеру суспільним відносинам; 7)є результатом владної діяльності держави — встановлена або санкціонована нею в результаті узагальнення і систематизування типових конкретних правовідносин, що виникають у громадянському суспільстві; 8) ухвалюється в суворо встановленому порядку – видається уповноваженими на те суб’єктами в межах їх компетенції і відповідно до певної процедури: розробка, обговорення, прийняття, набуття чинності, зміна або скасування чинності; 9) забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примусу – держава створює реальні умови для добровільного здійснення суб’єктами зразків поведінки, сформульованих у нормі права; застосовує засоби переконання, осуду, примусу до бажаної поведінки, зокрема, ефективні санкції у разі невиконання вимог норми права.
|