Система права, її ознаки та структура

Система права – це об’єктивно зумовлена системою суспільних відносин внутрішня структура права, котра виражається в єдності і узгодженості чинних правових норм, логічно розподілених на галузі, підгалузі та інститути.

Ознаки системи права:

1) об’єктивна зумовленість –реально зумовлена особливостями

економічного та соціально-політичного розвитку; не створю­ється за суб’єктивним розсудом людей, існує у зв’язку з функ­ціонуючим соціальним середовищем, тобто з елементами, що сприяють розвитку системі права, але знаходяться поза її структурним утворенням;

2) органічна єдністьі узгодженість –структурна цілісність і взаємозв’язки правових норм; їх взаємна узгодженість і ціле­спрямованість; відсутність суперечностей всередині системи; ґрунтування на єдиних загальнолюдських принципах гума­нізму, справедливості, рівності, свободи;

3) структурна різноманітність(внутрішній розподіл) – складається з неоднакових за змістом і обсягом структурних елемен­тів, які логічно поєднують і розподіляють нормативний мате­ріал відповідно до його функціональної спрямованості;

4) стабільність і динамізм –зумовлені стабільним складом базових галузей права (у правових системах романо-германського типу), інститутів права (правових системах англо-американського, релігійного та інших типах); зберігають ста­більність і водночас визначаються динамічним складом норм, інститутів права та правовідносин, що їх формують. Поява нових інститутів права призводить до формування нових галу­зей права (інформаційне, космічне, банківське тощо). Право як система являє собою "живий" організм, що має власні зако­номірності виникнення, функціонування і розвитку;

5)поділ (диференціація)і структурна ієрархічність –поділ системи права на відносно самостійні структурні еле­менти і наявність між ними певних рівнів ієрархії, зверху вниз: галузі, підгалузі, інститути права, норми права. Осо­бливе місце узагальнювального характеру займають правові спільності.

Структура системи права – це спосіб зв’язку і взаємодії елемен­тів у системі. Систему права можна образно уявити у вигляді "росій­ської матрьошки", де галузь права є найбільшою структурною одини­цею, до неї входить підгалузь права, галузь права, потім – інститут права. Норма права — "цеглинка" системи права, первинний вихід­ний елемент, з якого складаються інститути, підгалузі і галузі права. Не може існувати норма права, котра не входила б у певний інститут, підгалузь чи галузь права. Системність норми генетично передбачає системність права.