Галузі права

Галузь права — відносно самостійна сукупність юридичних норм, що регулює якісно однорідну сферу (рід) суспільних відносин і воло­діє тільки їй властивим режимом правового регулювання. Як раніше вказувалося, підставою формування галузей права є режим правово­го регулювання, що визначається поєднанням предмета, мети, мето­ду, способів, типу правового регулювання.

Ознаки галузі права:

1)охоплює певну якісно однорідну сферу суспільних відносин;

2)має відносно самостійну сукупність юридичних норм – диспозицій (прав і обов’язків), що визначають умови їх реалізації, та своєрідних санкцій;

3) відзначається своєрідністю обсягу, кількістю інститутів, що її складають; наявністю чи відсутністю підгалузей права;

4) володіє лише їй властивим режимом правового регулювання, котрим забезпечується ефективність дії як галузі в цілому, так і підгалузей та інститутів права, що утворені в її складі;

5) є стійкою і автономною у своєму функціонуванні.

За фундаментальністю норм, сконцентрованих у галузях права, їх можна поділити на:

• базові (фундаментальні) – містять вихідні норми права, які регулюють первинні суспільні відносини, та володіють вихідними юридичними режимами правового регулювання, що мають особли­ву значущість для інших галузей права і використовуються ними (конституційне —провідне; цивільне; адміністративне; кримінальне);

• профілюючі (спеціальні, конкретизуючі) – містять норми права, які регулюють сфери суспільних відносин, що пов’язані з первинними суспільними відносинами, і спрямовані на конкретиза­цію і підсилення дії певних норм базових галузей права. Сфери і режи­ми регулювання профілюючих галузей права "відокремлюються" від сфер і режимів регулювання базових галузей права, але без зв’язку з ними існувати не можуть (трудове, сімейне, земельне, кримінально-виконавче, фінансове та ін.);

• комплексні— містять норми права, що регулюють сфери державного й господарського життя (господарське, аграрне, еколо­гічне, морське право й ін.), виникають на основі подальшого розви­тку комплексних інститутів права, що утворюються на стику суміж­них галузей права і користуються режимами, які належать цим галу­зям (господарське, аграрне, екологічне, житлове, транспортне право). Режим комплексної галузі права може складатися: а) з режимів декількох основних інститутів чи підгалузей права, що функціону­ють "на рівних" (інтегральний режим); б) з режимів кількох інститу­тів, де один з них є основним (спеціальний режим).

Галузі права за субординацією в правовому регулюванні:

Галузі матеріального права –містять норми права, що прямо регулюють суспільні відносини (конституційне, цивільне, адміні­стративне, кримінальне та ін.).

Галузі процесуального права –містять норми права, що визначають процедуру здійснення матеріального права і похідні від нього (адміністративно-процесуальне, цивільно-процесуальне, господарсько-процесуальне та ін.).

Галузі матеріального і процесуального права співвідносяться між собою, з одного боку, як самостійні, з іншого – як родинні, котрі необ­хідно доповнюють один одного. Матеріальне право і процесуальне право не можуть бути формою один одного, оскільки регулюють різні суспільні відносини і слугують їх правовою формою. Матеріальні галу­зі права регулюють відносини між суб’єктами матеріальних відносин у різних сферах громадського життя, процесуальні – між судом і учас­никами процесу. За кількістю норм матеріальні галузі права більш численні, ніж процесуальні: матеріальні галузі містять регулятивні, охоронні, захисні, а також процедурні норми. Норми процесуального права створюють умови для впровадження норм матеріального права, служать певними "інструкціями" з реалізації останніх.

Поділ галузей права на матеріальні і процесуальні залежить від того, які норми права в них переважають (матеріальні чи процесуальні).