МЕТОДИ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

У системі управління реальними інвестиціями оцінка ефективності інвестиційних проектів є одним з найвідповідальніших етапів. Від того, на­скільки об'єктивно проведена ця оцінка, залежать строки повернення вкла­деного капіталу, варіанти альтернативного його використання, додатковий потік операційного прибутку підприємства в майбутньому періоді тощо.

Взагалі, оцінка - це процес визначення відповідності чогось встанов­леним критеріям. Отже, для того, щоб провести оцінку інвестиційного про­екту, необхідно знати - відповідно до яких критеріїв вона має здійснюва­тись. Разом із тим, потрібно мати певну методологію здійснення такої оцін­ки. Ця методологія залежить знову таки від потрібних критеріїв.

Залежно від того, яку спрямованість мас інвестиційний проект, ці критерії можуть відрізнятися і конкретизуватися по-різному, див. табл. 6.З.

Оцінка інвестиційних проектів містить:

1) оцінку конкретного проекту;

2) обгрунтування доцільності участі у проекті;

3) порівняння декількох проектів та вибір кращого з них.

Зокрема, оцінка конкретного проекту передбачає:

* оцінку здатності фінансової реалізації проекту;

* оцінку вигідності реалізації проекту чи участі у ньому з точки зору учасників проекту, держави, суспільства (розрахунок абсолютної ефективності);

* виявлення граничних умов ефективної реалізації проекту;

* оцінку ризику, пов'язаного з реалізацією проекту, стійкості проекту за випадкових коливань ринкової кон'юнктури й інших змін зовні­шніх умов реалізації. За результатами такої оцінки приймається рішення про реалізацію проекту чи його відхилення.

Обгрунтування доцільності участі в проекті виконується для зовні­шніх інвесторів, кредиторів або держави. Зовнішнім інвесторам необхідно обгрунтувати обсяг необхідних інвестицій і за результатами такої оцінки учасники приймають рішення про свою участь у проекті або відмову.

Найчастіше у реалізації інвестиційних проектів беруть участь фінан­сові установи. Кожна з них може бути як ініціатором інвестиційного проек­ту, так і його учасником. Це залежить від того, що це за проект щодо ком­панії: внутрішній чи зовнішній.

Фінансові установи. Оцінюючи інвестиційний проект в комплексі, оцінюють і фінансовий стан суб'єктів господарювання, з якими вони всту­пають у фінансові відносини.

Зокрема, банки найчастіше оцінюють інвестиційний проект у процесі його кредитування. Враховуючи те, що кредитування під інвестиційний проект - це довгострокове кредитування інвестиційних проектів під майбу­тні доходи, яке передбачає як оцінку банком інвестиційного проекту щодо його фінансової самоокупності, так і практичну реалізацію цього проекту (оцінку бізнес-плану реалізації проекту) [4], то під час оцінки реалізації ін­вестиційного проекту банком визначається:

* здатність позичальника ефективно реалізувати інвестиційний проект

та отримати заплановані результати;

* надійність та стабільність бізнесу, яким займається позичальник, протягом часу, потрібного для завершення проекту і повернення кре­диту:

* врахування як позичальником, так і банком всіх ризиків, наявних під час кредитування під інвестиційний проект.

Об'єктом оцінки є документація, яка надається в банк позичальником інвестиційного кредиту, у тому числі:

*техніко-економічне обгрунтування інвестицій у проект;

*фінансова звітність підприємства-позичальника, звіти фінансового ау­диту, установчі документи підприємства - заявника;

*допоміжні (щодо ТЕО) дослідження;

*контракти або проекти контрактів робіт за проектом;

*дозволи ліцензії й узгодження державних органів;

*інші документи та матеріали.

Метою оцінки банком інвестиційного проекту є:

& перевірка вихідних даних, закладених у ТЕО інвестицій;

& перевірка на основі власного аналізу і власних розрахунків кінцевих висновків і кількісних показників, то характеризують життєздатність проекту (чиста теперішня вартість, індекс дохідності, внутрішня норма рентабельності, термін окупності);

*формулювання рекомендацій кредитному комітету банку з питання на­дання кредиту для фінансування інвестиційного проекту;

*визначення рамкових фінансових умов для ведення переговорів з на­дання кредиту (процентна ставка, терміни кредитування, спосіб пога­шення тощо).

Експертиза банком інвестиційного проекту складається з 2-х етапів: попереднього та поглибленого аналізу проекту. Вона є найважливішою ста­дією роботи над інвестиційним проектом, бо складається з оцінки інвести­ційного проекту, фінансового стану підприємства, його платоспроможності, визначення ризиків інвестування та має на меті надання достатньої аналіти­чної інформації про проект інвесторам для прийняття виваженого рішення.

Мстою попереднього розгляду та аналізу наданих інвестиційних про­ектів є визначення джерела фінансування з внесенням проекту до інформа­ційної бази даних інвестиційних проектів.

Основним завданням проведення поглибленої експертизи інвестицій­ного проекту та оцінювання фінансового стану замовника є визначення по­тенційної можливості реалізації проекту за рахунок коштів банку та спро­можності позичальника раціонально розпорядитися залученими інвестицій­ними коштами з метою отримання очікуваного результату.

Експертиза інвестиційного проекту здійснюється після надання пози­чальником повного пакета документів, у тому числі розширеного бізнес-плану, а також отримання відділом експертизи інвестицій додаткової інфо­рмації з незалежних джерел.

Аналіз ефективності інвестиційного проекту залежить від масштаб­ності проекту та від суми кредиту, необхідної для фінансування інвестицій. Для цього банк попередньо повинен сформувати необхідний масив, у якому інвестиційні проекти поділяються на «малі», «середні» та «великі». На ос­нові даних цього інформаційного масиву проводиться експертиза інвести­ційного проекту за принципом:

* для оцінювання «малих» проектів достатньо здійснити попередню екс­пертизу;

* «середні» проекти передбачають проведення попередньої та основної

експертизи;

* «великі» проекти потребують попередньої, основної та заключної екс­пертиз.

У цьому контексті варто зазначити, що незалежно від обсягу проекту для банку основним критерієм для прийняття рішення про кредитування є повернення вкладеного капіталу.

Виходячи зцього, основними критеріями відбору проектів для креди­тування повинні бути кількісні та якісні показники, табл. 6.4. [8], що однак можуть відрізнятися по різним банкам.

Міністерство економіки України рекомендує використовувати такі фінансові показники, рекомендовані до зазначення в бізнес-плані проекту, що майже відповідають і значно розширюють показники, рекомендовані НБУ для визначення фінансового стану позичальника [2, 4].

За наявності декількох альтернативних проектів чи варіантів проекту стає важливим завдання їх порівняння і вибору кращого з них. Відповідні розрахунки мають назву розрахунків порівняльної ефективності.

До тієї самої групи потрапляє завдання відбору рекомендованих до реалізації проектів з певної їх сукупності при обмеженнях за обсягом ресур­сів, зокрема, при відборі проектів для внесення до інвестиційної програми. При вирішенні більшої частини цих завдань використовуються передусім, інтегральні показники ефективності проектів.

Таблиця 6.4. Фінансові показники, що використовуються банками для оцінки інвес­тиційного проекту

даних і аналіз всіх факторів проекту, обумовлених його діловим середови­
щем, місцезнаходженням, ринком, а також наявністю ресурсів.
Оцінку інвестиційних проектів можна розглядати і як систему прин-
ципів та показників, що визначають ефективність вибору для реалізації
окремих інвестиційних проектів.

Базовими принципами, що використовують у сучасній практиці оцін­ки ефективності реальних інвестиційних проектів, є:

* Оцінка ефективності реальних інвестиційних проектів повинна здійс­нюватися на основі порівняний обсягу інвестиційних затрат, з одного боку, і суми та строків повернення інвестованого капіталу - з іншого (це загальний принцип формування системи оцінних показників ефек­тивності інвестицій);

*- Оцінка обсягів інвестиційних затрат повинна охоплювати всю їх суку­пність, пав 'язаних з реалізацією проекту (в процесі оцінки повинні враховуватися всі прямі та непрямі затрати грошових коштів);

* Оцінка повернення інвестованого капіталу повинна здійснюватись па основі показника чистого грошового потоку «Net Cash Flow - CF» (цей показник формується, переважно, за рахунок суми чистого прибутку та амортизаційних відрахувань);

* У процесі оцінки суми інвестиційних затрат і чистого грошового по­току повинні бути приведені до теперішньої вартості:

*- Вибір дисконтної ставки в процесі приведення окремих показників до теперішньої вартості повинен бути диференційований для різних інве­стиційних проектів (в процесі такої диференціації мають бути врахова­ні рівень ризику, ліквідності та інші індивідуальні характеристики реа­льного інвестиційного проекту).

Першим етапом у визначенні показників ефективності інвестицій­ного проектує аналіз та оцінка грошових потоків інвестиційного проекту, які базуються на прогнозній інформації про передбачений обсяг випуску та збут продукції, розмірі операційних витрат, аналітичних висновках про по­чаткові та подальші потреби в активах довгострокового користування та чистого оборотного капіталу. Для розрахунку грошового потоку плановий строк реалізації капіталовкладень рекомендується поділити на три відрізки часу за періодами виникнення грошових коштів:

1) розробка та початкові інвестування проекту;

2) експлуатація інвестиційного проекту;

3) завершення проекту.

Узагальнюючими (синтетичними) показниками в аналізі грошових потоків інвестиційного проекту є:

* початкові інвестиційні витрати (-), табл. 6.5;

v чистий операційний грошовий потік в періоді t (+, -), табл. 6.6; Л

* ліквідаційний грошовий потік (+, -), табл. 6.7.

як показники безпосередніх результатів і витрат проекту розвитку підпри­ємства, так і витрати та результати в суміжних галузях, секторах економіки, екологічні, соціальні та інші позаекономічні ефекти.

При розрахунку показників суспільної економічної ефективності в грошових потоках відображається вартісна оцінка наслідків реалізації пев­ного бізнес-плану підприємства в інших галузях економіки, соціальній та екологічних сферах.

Показники комерційної оцінки ефективності інвестиційних проектів поділяються, своєю чергою, на показники фінансової оцінки (фінансової спроможності) проекту, див. табл. 6.4., та показники економічної оцінки (ефективності інвестицій), див. рис. 6.4.

Обидва підходи взаємно доповнюють один одного. Перший застосо­вується для аналізу рентабельності, фінансової стійкості, ліквідності та ді­лової активності, а другий підхід дає змогу оцінити здатність проекту збі­льшити багатство акціонера.

Показники економічної оцінки ефективності інвестицій, своєю чергою, мо­жна поділити за методами на дві групи, рис. 6.4.

До першої групи належать, так звані, статичні (традиційні) ме­тоди, що містять показники, які грунтуються на принципах бухгалтерського обліку та звітності, а саме:

* иедисконтований строк окупності інвестицій (РР);