Категорійний апарат наукового дослідження.

Категоріальний апарат наукового дослідження.
Наукове дослідження – це особлива форма процесу пізнання, систематичне, цілеспрямоване вивчення об’єктів, в якому використовуються засоби і методи науки і яке завершується формування знання про досліджуваний об’єкт.
В загальному наукові дослідження поділяються на дві категорії: фундаментальні і прикладні.
Будь-яке дослідження складається з ряду необхідних етапів, до яких відносяться:
- попереднє ознайомлення з практикою і літературою та розробка наукового апарату;
- ознайомлення з пpоблемою з літеpатуpних джеpел;
- уточнення наукового апаpату;
- розробка плану роботи;
- систематичне накопичення матеpіалу;
- зведення та математична обpобка pезультатів;
- теоpетичне обгрунтування pезультатів дослідження; фоpмулювання, висновків;
- впpовадження pезультатів дослідження в пpактику.
Першим етапом дослідження є формулювання наукового (або понятійного) апарату.
Науковий апарат - це основні положення, котрі визначають спрямованість, логіку та умови підготовки і проведення дослідження.
Науковий (понятійний, категоріальний) апарат включає: актуальність дослідження; протиріччя; проблему; тему; об'єкт; предмет; мету, гіпотезу, завдання, методи, наукову новизну та практичну значущість дослідження.
Він формулюється на початку дослідницької діяльності.
Актуальність дослідження визначається тим, наскільки його результати будуть сприяти вирішенню конкретних практичних задач або сприятимуть усуненню існуючих протиріч у суспільному житті, у виробництві, в освіті тощо.
Новизна дослідження може полягати у тому, що на його основі можуть бути встановлені нові закономірності (наприклад, технічні, психологічні, педагогічні, історичні, фізичні та багато інших) та визначені шляхи їх застосування для конкретних практичних потреб людини або суспільства в цілому.
Будь-яке дослідження починається з аналізу реального пpотиpіччя, яке існує в науці та практиці, що полягає у невідповідності між потребами практики і рівнем наявних знань, необхідних для забезпечення цих проблем. Тому при обґрунтуванні актуальності дослідження важливо з самого початку з'ясувати основні протиріччя (суперечності). Вони можуть бути зумовлені як відкриттям нових фактів і зв'язків, так і появою запитів практики, що потребують вироблення нових теоретичних знань.
Із пpотиpіччя виникає пpоблема дослідження – питання, яке потребує вирішення.
У відповідності з проблемою формулюється тема, яка певною мірою показує рух від досягнутого наукою, від традиційного, старого до нового. У формулюванні теми важливо відобразити об'єкт, предмет і мету (призначення даного дослідження, його адресата).
Тема дослідження – це конкретизація і вичерпне визначення досліджуваного явища, сфери, межі досліджень.
Вимоги до теми: актуальність, відповідність потребам науки і практики, недостатній рівень розробленості.
Слід відзначити, що одна проблема може реалізуватись через велику кількість різних тем, які конкретизують окремі її аспекти.
Неправильне формулювання теми веде до довільного тлумачення проблеми і нерідко до стихійного збирання фактів. Типовими помилками є формулювання "безпроблемних" тем.
Закінчується опис актуальності розпочатого дослідження найчастіше висновком про те, що, незважаючи на наявні праці, наукові знання в розглядуваній галузі недостатні, або вони застаріли, або відсутні. Тим самим готується перехід до формулювання суперечності і проблеми дослідження.
Об’єкт дослідження. У філософії пізнання визначено як діалектичний процес взаємодії суб’єкта з об’єктом. Суб’єктом пізнання може бути окремий індивід, соціальна група, суспільство в цілому, які здійснюють пізнавальну діяльність. До об’єктів пізнання відносять конкретні речі, явища або процеси, на які безпосередньо спрямована пізнавальна діяльність суб’єкта. Предметом дослідження виступає частина об’єкта, його сторона, аспект, або “кут зору”, під яким вивчається об’єкт.