Навчання читання

1.Психофізіологічні механізми читання.

Читання –це рецептивний вид мовленнєвої діяльності, який включає техніку читання і розуміння того, що читається, і відноситься до писемної форми мовлення.

Психофізіологічну основу читання складають операції зорового сприйняття тексту і його розуміння. При читанні інформація поступає через зоровий канал. Зорові відчуття спричиняють дію внутрішнього мовленнєворухового аналізатора. Завдяки цьому читання супроводжується внутрішнім проговорюванням. При цьому людина чує те, що вона читає.

Акт читання відбувається тоді, коли очі читця рухаються уздовж рядка. Цей рух відбувається стрибкоподібно: зупинка для фіксації сприйнятого –стрибок – зупинка – стрибок. Досвідчений читач робить на рядку 4-6 зупинок тривалістю кожної 0,2 сек. Під час зупинок очей сприймається відрізок рядка більший, ніж одне слово. Вважається, що для впізнавання слова достатньо сприйняти його загальну конфігурацію та 3-4 чітко видимі літери, а решта літер під час зупинки очей впадає в зону периферійного (бокового) зору.

Одночасно з поступальним рухом очей відбуваються і регресивні рухи, кількість яких залежить від рівня сформованості навичок читання, морфолого-синтаксичних труднощів тексту та ін. Регресивні рухи не переривають процес читання, тому що пам’ять утримує сприйняте раніше. Читець в момент регресій повертається назад, щоб уточнити деталі, переконатися в правильності прочитаного. У процесі навчання читання слід домагатися, щоб кількість фіксацій та регресивних рухів очей була мінімальною, а їх тривалість короткочасною.

Одночасно сприйнятий текст зазнає смислової переробки на різних рівнях у такій послідовності: значення слова співвідноситься зі значеннями інших слів, встановлюється контекстуальне значення, слова об’єднуються в синтагми, синтагми – в речення, речення –в більші смислові утворення, а останні –в цілісний мовленнєвий твір.. Мінімальною смисловою одиницею тексту вважають синтагму.

Процес осмислення включає роботу пам’яті та такі розумові операції: порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, абстрагування, конкретизацію, антиципацію.

Мотивом читання є спілкування, а метою – отримання необхідної інформації.

2.Зміст навчання читання як виду мовленнєвої діяльності.

Навчання читання як виду мовленнєвої діяльності передбачає читання текстів з метою одержання необхідної інформації у ході ознайомлювального, вивчаючого та переглядового читання. Психологи розрізняють кілька рівнів розуміння тексту:

1-4 – пов’язані з оволодінням технікою читання (рівень значення);

5 –повне розуміння тексту;

6 –оцінка та розуміння емоційного забарвлення тексту;

7 – узагальнення ідейно-тематичного змісту.

а)Ознайомлювальне читання (читання з розумінням основногозмісту тексту). Цей вид читання найбільш розповсюджений у всіх сферах життя і здійснюється на матеріалі автентичних текстів, які несуть інформацію про культуру, побут, традиції країни, мова якої вивчається. Це читання про себе. Учні повинні розуміти основний зміст тексту при повноті розуміння –70%. Темп читання для англійської мови –180-190 сл/хв., німецької –150 сл./хв. У процесі роботи над текстом потрібно навчити учнів виконувати такі дії:

- прогнозувати зміст за заголовком або початком тексту;

- здогадуватися про значення незнайомих слів по контексту;

- ігнорувати окремі незнайомі слова, які не перешкоджають розумінню основного змісту;

- визначати смислові частини тексту та зв’язки між ними;

- користуватися у процесі читання наявним коментарем, словником, довідником.

б)Вивчаюче читання ( читання з повним розумінням тексту. Мета такого виду читання – максимально повне і точне розуміння інформації тексту і критичне осмислення інформації. Це – вдумливе читання, яке здійснюється в темпі –50-60 сл./хв. Матеріалом для читання служать нескладні автентичні або адаптовані тексти різних жанрів (науково-популярні, публіцистичні, художні, тексти прагматичного характеру: інструкції, рецепти), що містять значущу для учнів інформацію та мовні і смислові труднощі. Учні виконують дії:

- розуміння прочитаного тексту з достатньою повністю та глибиною;

- зіставлення здобутої інформації зі своїм досвідом;

- висловлювання власної думки про прочитане;

- передача почерпнутих відомостей;

- коментування окремих фактів.

в)Вибіркове/переглядове читання (читання з метою пошуку необхідної інформації.

Мета цього виду читання – навчитися швидко переглянути текст для того, щоб знайти конкретну інформацію (Темп читання –400-500сл./хв.), сконцентрувати на ній свою увагу, намагаючись зрозуміти її повністю або основний зміст. Ступінь розуміння прочитаного -40-50%. Матеріалом для читання служать тематично пов’язані тексти, які несуть нову або цікаву інформацію.

3.Труднощі навчання читання іноземною мовою.

Об’єктивні труднощі.

а) Об’єктивні труднощі орфографічної системи.

- кількісна неадекватність між буквами та звуками у слові;

- різночитання однакових букв та буквосполучень;

- кількість букв алфавіту та кількість графем, які вони утворюють (англ.26 букв дають 104 графеми, німецькі 26 букв – більше 80 графем);

- наявність “німих” букв у словах;

- наявність діакритичних знаків;

- передача одного й того ж звука різними буквами й буквосполученнями.

б) труднощі, зумовлені мовною формою тексту (лексичні та граматичні)

- наявність багатозначних та конвертованих слів;

- непрямий порядок слів;

- звороти з дієприкметниками та дієприслівниками;

- умовні безсполучникові речення;

- герундіальні звороти;

- складні речення та конструкції.

в) труднощі, зумовлені змістом тексту:

-розуміння предметного змісту (фактів);

- розуміння логіки викладу;

- розуміння загальної ідеї, мотивів, вчинків дійових осіб;

г) труднощі, зумовлені жанром тексту: науково-популярні, публіцистичні, художні, прагматичні.

д) труднощі, зумовлені умовами пред’явлення тексту

- кількість читань;

- опори та орієнтири

-

Суб’єктивні труднощі: недостатньо сформовані лексична, граматична навички, навички техніки читання, уміння читати рідною мовою; недостатньо розвинуті індивідуально-психологічні особливості читача: вмотивованість, зорова чутливість, зорова пам’ять, поле читання, увага; недостатньо розвинуті вікові особливості читача: кмітливість, уміння читати рідною мовою, уміння швидко схоплювати тему тексту, уміння співвідносити тему з широким контекстом.