КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Система роботи з екологічного виховання школярів.Екологічне виховання - це цілеспрямована систематична педагогічна діяльність спрямована на розвиток екологічної освіченості і вихованості дітей, накопичення екологічних знань, формування умінь і навичок діяльності в природі, набуття високоморальних особистісних якостей та міцності волі в здійсненні природоохоронної роботи. Мета - розвиток екологічної свідомості дітей ж сукупність знань, мислення, почуття та волі, спрямованих на охорону навколишнього середовища. Завдання екол-го в-ня — сприяти накопиченню екол-их знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти, примножувати її, формувати вміння і навички д-ті в природі. Екол-не в-ня передбачає розкриття сутності світу природи - середовища перебування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі. Це передбачає уміння осмислювати екол-ні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею. Естетична краса природи сприяє форм-ню моральних почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної д-ті. Екол-не в-ня здійснюється на всіх етапах н-ня у школі, на кожному з яких ставиться певна мета, завдання, добирається відповідна методика з огляду на вікові особливості школярів. Перший етап {молодші школярі} — формуються перші уявлення про навколишній світ, про живу і неживу природу, про ставлення до природи, що виявляється в конкретній поведінці на емоційному рівні. Другий (5—7 класи) і третій (8—9 класи) етапи передбачають накопичення знань про природні об'єкти, закон-ті розвитку та функц-ня біол-их с-м, аналіз і прогнозування нескладних екол-них ситуацій, закріплення нормативних правил поведінки в навколишньому середовищі - поглиблюються і розширюються знання про явища і закони природи, розкриваються причини екол-ної кризи та обґрунтовуються шляхи збереження природних комплексів. Четвертий етап (10—12 класи) — завершується узагальнення здобутих екологічних знань, здійснюється моделювання простих кризових ситуацій. У навчальні програми запроваджуються інтегровані курси різних природничо-екол-них дисциплін. Навчальна діяльність:уроки загальноосвітнього циклу, факультативи екології, екскурсії на природу. Поза навчальною діяльністю: суспільно корисна праця ( шкільні лісництва, насадження лісосмуг, робота в мисливських господарствах, загони санітарної охорони середовища); туристично-краєзнавча робота( дотримання правил поведінки в місцях відпочинку, спостереження за станом природні); пропаганда екологічних знань (тематичні газети, журнали, кіно, радіо, телебачення).
|