Журналістика як соціальний інститут: варіативність визначень і тлумачень.

Основи журналістики.

Для того, щоб дати відповідь на поставлене питання треба визначити, що таке соціальний інститут.

Це це історичносформованістійкі формистосунків між людьми, організації їхспільноїдіяльностівнайбільшважливихсферах суспільногожиття;сукупністьсоціальнихнорм, що регулюють певнусферужиттєдіяльності. Соц. ін., створ для забезп увсебіч та об’єкт інф всіх суб сусп. жит про соц дійсн, що не обхід для оптим функц-я сусп. як само регул. сист. Соц місія – форм сусп. думки, керув мас емоц. Функц-ня забезп через її інфраструк, яка склад з тех., інф, орг.-управ та учбов заклад і установ. Обєкт ЖК– вся дійсн. Предм ЖК – сусп. важл новина. ЖК як наука склад з : теор і іст.

ЖК – це: 1.соц ін. забезп.сусп дія по збир, обр, розповс, мас інф через КМК на мас ауд.2.сист видів діял.3.сист ж. текстів 4.сукуп профес 5. Комплекс каналів передачі мас інф. Хагеменн, «Газ як організм» 5 функ ЖК: інф, вплив на публ, рекл товар, розваж і навч чит. Фразер Бонд «Введ в ЖК. Дослід4го стану в усіх його проявах» 4 функ ЖК: інф, пояс події, керув. читачем., розваж. Додат – рекл. Москаленко «Теор ЖК»: орг, вихов, пропаг, контрпропаг, соціол. Владимиров проти фунт пропаг.: Соц: пізнав, комун, конструкт; Спец: педаг,соц. контр, артик, корел, соціаліз. Їх доповнюють функції соціально-педагогічна, соціального контролю, функція просування. Індив: вих, популяр, гедоніст, мас-емоц. Осн функ, незал від тиражу, розміру, адрес направ: Інф, форм гром дум, орг, сторож соба(соц. критика), ідеол, культ, розв. Рекл.

2. ЖК як сист ЗМІ

Принципи типології:1. За регіоном розповсюдження: центр, регіон, обл, міськ, рійон, відомчі. 2. За темат. Чи галуз спеціал: заг інф-і (якісні, універсал), спорт, ділові, юр, рекл, авто, комп, городньо-садівн, розваж, ерот, кримін, сенсац, парт, проф.-галуз. 3. За періодич.:щоден, щотиж, щоміс,кварт, щорічні. 4. За типом аудит:жін, чол., молод, дит, студ.ЖК: друк ЗМІ (носій інф-друк слово), Радіо (звук,усна мова), ТВ (звук, зобр), Електр (текст, аудіовіз).

3. Джер, методи сбир інф Джер: люд, середов, чутки, статис, соц.. експер, інф аген, інтер. Амер ЖТ поділ на живі (люд), мертві (архів).Європ на сірі (доповіді, експертизи, архіви, докум), білі (офіц. Інф, докум джер установ), чорні (ексклюзив, записник). В Україні.: ред і позаред. Інф жур-та поділ: факти, т.з. і коментар, власна інф й опрац. дані. Методи: спілк, спостер, докум.

4. Жанр як аспект журналістського текстотворення.Жанр - рідтвору, що хар сукупність формал, змістособлив. Рівні поділу: рід (група жанрів, об’єд спіл змістом і формал призн), жанр (представ літ роду, носій род змісту), жанр різнов (конкр. склад жанру, виділ на основі урахув: своє рід проб-тем ядра твору, специ естетич пафосу, способу організ життєв матеріалу). Жанри ЖК: інф(новина, замітка, інтер, бесіда, репліка, репортаж, звіт, огляд), анал (коресп, стаття, анал огляд, коментар, рецензія, лист, ж розслід), х-п (нарис, замальо, етюд, есе, фей, памфлет).Зрощення жанрів: Операт-новин(замітка у всіх її різновидах), операт-дослід (інтерв’ю,репор, звіт), Дослід-новин (коресп, комент (колонка),рец), дослідн (лист, стаття,огляд), дослід-образ (нарис, есе, фей, памп).

5. Формал ел орг. газ тексту

Текст-сист знаків, відмеж від інш сист, буд-яка послідов слів(знаків), зведена за правилами даної сист мови, що становить собою єд ціле, особлива форма побуд усн, писем мовлен, відтворена друком або на письмі автор праця, висловл, докум тощо. Засоби орг. тексту: сюжет, конфлікт, композиц. Загол(інф, мотивуюч, спонук-наказ, проблем, опис, рекл) Лід (інф, довід-іст, фабульно-інтриг, образ, тезисний, резюме. Для жорст. новини: лід «одного ел», лід узагал-я, лід-«вішалка», лід-негайна ідентифік, лід-затягнута ідент, лід – «поодинокий постріл», лід-коментар. Для м’як. нов: оповід, контраст, «стакато», адресов, питання, цитата, «каприз». зачин і закінч, вріз, вставка (біограф дані люд, статистика, хронолог дані), вино (портр замальо, погляд на подію з інш стор, міні-репорт). Хто-що-де-коли-чому-навіщо.

6. Чинники ефект та дієв

Вплив: перекон, навіювання, демонстрац прикладів, заохочення, заборона покарання тощо. Ефект – форма результативності ЖК при її зверненні до мас аудит, викон-я ЖК ідеолог, культ-розваж, гносеол та ін. функ; міра задовол. потреб аудит в мас інф.Дієв - особл форма результатив-ті, визнач-ся як конкрет участь ЖК в розв'язанні соц-екон, господ, кул завдань і вимір сукуп-тю прийнятих органами влади заходів за матеріалами жур-тів. Дієв - операт, безпосер реакція (дія) сусп інстит і посад осіб на виступи преси.7. Інф сусп. Та його головні ознакиТип сусп, у як. гол. цінність становлять інф технології та знання (постіндустр сусп, сусп послуг, сусп знання). Постінд сусп протистоїть доіндустр й індустр за типом ставлен людини до природи і виробн-ва (Доінд господ-во базуєт. на сільс госп-ві, добуванні корис коп, рибальстві, заготівлі лісу; індустр має переважно вироб. хар-р, викор вже добуту енергію і машинні технології для вигот товарів, постінд склад з обробних типів промис-ті, гол. продукт - новітні тех.-гії, які просув сусп вперед на шляху до прогресу, обмін знаннями відбув за доп телекомунік і комп.

Д. Белл 1ша конц інф сусп.: Машин тех.-гії перетвор на інтел-ні; Гол структ ел-ти індустр сусп (капітал, праця) поступаються новим цінн (інф, знанням); зміни у політ сист, яка залежить від тех.-гій; насел прац у сфері послуг; джер новаторства зосеред в інтелект колах (унів., наук-дослід. орг.)

З. Брезжинський: Технотронна револ накладає свій відбиток на хар образ-го сприйняття дійс; руйн трад зв’язки у с`імї, між поколін; Сусп життя фрагмент-ся, незваж на ріст тенденцій до глоб інтегр; Зміни, викликані ком-ціями і комп, сприяють зв’язаності сусп.

І. Масуда: гол форма власності – інтел-на; Інф стає предметом мас спожив; форм віртуальна фінанс система. М. Мойсеїввказав на загрозу, яку несе інф сусп для людства, якщо інф опиниться в руках невеликої групи людей, які переслідують свої, далеко не гуманні цілі. Перед людством стоїть завдання – впоратися з цією проблемою за доп Коллект Розуму. Виникає мас сусп – сусп скорочених відстаней (геогр, соц, естет, псих). Тоффлеррозглядав сусп розвиток як «зміну стадій»: становл інф сусп з переважанням інфсектору економіки. Іст сивіл: аграр (до18ст)- індустр (до 20 ст) – постінд (з сер 20 ст). Особлив: різке зрост інф обміну, самокерівні політ сист, подальша індивідуаліз особист при збереж солід стосун між людьми.

7. «4 теорії преси» (1956)

Теорії склалися історично:

1.Авторитарна(16-17ст), поява цензури, держава контр ЗМІ. (абсол влада монарха чи назнач ним уряду, мета ЖК підтрим і провод політ уряду, контроль за доп патентів, ліцензій, забор критика у пресі політ управління та осіб, що його здійснюють. (Великобр 16-17 ст)

2.Ліберальна (к17ст) мета ЗМІ - інф, розваж, відкрив правду та служити обмеж влади; власність переважно приватна; філос основа - переконання у колект раціон-ті сусп, а відтак – у необхід забезп доступу громадян до правдивої інф, на основі якої базуєт. їх вибір (Великобр після 1688 (победа над абсолют, Анна Стюарт, «Слав. Револ»), пізніше у США й ін.).

3.Радянська тоталітарна. Хар-на для сусп тотал типу (радян, нацист); мета медіа - захист і зміцн соціалізму, допом у його експансії, пропаг. цінностей, обстоюв. диктат партії; власність на ЗМІ - держ.

Соц відповідальності. Розв у США у 20 ст; мета медіа - інф, розваж, продавати, проте водночас - переводити соц конфлікт у площину громад. дискусії; сувора вимога «об’єктивності»; «соц відповід» у інтерпрет фактів.

8. Етапи розв МК (Маклюен)

1.Усне сусп.. (первісна, до письмова культ), 2.рукопис, книго друк сусп. (поява друкарського верстата, епоха - «галактика Гутенберга», лінійність – не масовість). 3. Елек. Ера (епоха інф. Індивіда, синтез 1 і 2, ТВ, «глобальне село»). дослідник відзначав мозаїчну природу телеекрана, а отже, надання можливості багатопланового сприйняття інф на ньому, зіставлення та системного аналізу. Світ, цілком охоп телекомунікат-ними техн-ями, стає в такому випадку «не більше звич села». У цей час люди можуть здобувати всю інф про світ.

Відомий афоризм Маклюена "The medium is the message" (засіб ком-ї – це повідомл).

9. Теорія «маском моз кул» Моля

“Соціодинаміка кул” книга франц культур А. Моля (60-ті). Моз кул - термін, який виник в 20ст. для хар-ки особл. культури нетрадиц. типу. Під впливом інф буму, стрімкого розвитку ЗМК, ЗМІ виникли об'єктивні причини до розрізненого, не систематичного, не ієрархічного засвоєння знань людиною. Знання склад з розрізн уривків, пов'яз простими, чисто випадк відносинами близькості за часом усвоеня, по співзвуччю або асоціації. Принцип випадковості хар-ний не тільки для ЗМІ, а й для кул в цілому. Моз кул - випадкова, складена з безлічі дотич, але таких, що не утворюють конструкції фрагментів, ця кул - підсумок щоденного пливу безперервного потоку випадк інф. Мозаїка - слово, яке хар-зує просторове зобр., зробл. з окремих фрагментів або ланок. З одного боку, ці фрагменти можуть бути гетерогенними, разнородними за походженням, а з іншого - об'єднані у цілісність.

Теорія і методика журналістської творчості

1. Порівняльна характеристика каналів масової комунікації: газета, радіо, телебачення, Інтернет