Основи зображальної журналістики

1. Жанрова система фотожурналістики

Кордон між родами і жанрами іноді буває провести дуже важко, вона носить сугубо формальний, «класифікаторський» характер. Фотожурналістика – це синтез словесної і візуальної творчості. Жанри журналістики багато в чому мають витоки в жанрах літератури, так же, як жанри фотожурналістики в жанрах фото- і зображального мистецтва.

Живопис

- монументальни

- - станковий (картина, пейзаж, портрет, натюрморт, етюд)

Графічне мистецтво (рисунок, плакат, карикатура, книжкова ілюстрація, промислова і оформлювальна графіка)

Фотожурналістика при своєму зародженні використала не лише її принципи, але й жанри. У фотожурналістиці існують пейзажі, портрети, натюрморти, замальовки.

Але якщо говорити про жанрову і родову сутність фотожурналістики, то вона, звичайно, дитина журналістики і підрозділяється на інформаційні, аналітичні і художньо-публіцистичні жанри. До них слід додати жанри прикладного мистецтва – колаж, монтаж, композиція, фотоілюстрація, фотоінсталяція.

За Коганом сучасна фотографія включає 8 напрямків

- документально-хронікальний

- - політико-публіцистичний

- Науково-дослідний

- Інтимно-комунікативний (еротичний портрет, етюд, фото життя зненацька)

- Меморіальний

- Рекламний

- Оформлення

- Художньо-експозиційний

Г. Чудаков

1. Інформаційно-публіцистичні жанри

Фотоінформація (фото замітка) – в основі лежить один факт, повідомлення про який повинне лише показати глядачу, де, коли і з якими наслідками вона трапилася («Знамя победі над Рейхстагом В. Темина).

- некоментована

- коментована

- Розгорнута – в основі серія знімків (основний і фотокоментарі)

Фоторепортаж – освітлює багатоскладову подію; серія знімків, які можуть бути розміщені у послідовному чи хаотичні події, об’єднані однією темою (альбоми фото аварії на ЧАЕС)

Фотокореспонденція – не відображає напряму розвиток події, а розкриває взаємозв’язок між декількома фактами і подіями (фотоінтервю, фотозвіт, фотоаналіз). У ній текстовий та візуальний ряд працюють у нерозривній єдності. Для поєднання знімків використовує протиставлення, певну деталь, зв'язок.

- оперативна – відгук на певне явище

- оглядова – зведення знімків різного походження

Фотоілюстрація – подає зоровий образ на момент здійснення вербальної комунікативної дії.

+

Фотообвинувачення

+

Аналітичні – всебічне дослідження фактів, їх причин, узагальнення, суб’єктивність.

- фотокореспонденція

- фейлетон аналітичного виду

- фотокоментар

- фотоогляд

1. Художньо-публіцистичні (фотонарис, фотосерія, фотоплакат)

Фотозамальовка – народжується із поєднання емоцій і строгої документальності (М. Дмитрієв: побут бурлаків, подорожніх, селян)

- ліричні

- пейзажні

- інформаційно-пізнавальні

Фотонарис

- портретний – увага до людини

- проблемний – до проблеми

- подорожній.

Фотопортрет – образ реальної людини, мета – передати не лише зовнішність, але й внутрішній світ. Людину зображують у певній життєвій ситуації.

- груповий та індивідуальний

- на повний зріс, поколінний, поясний, погрудний, головний

- у профіль, анфас, троакар (3/4)

- На природі та у приміщенні, вдома чи на виробництві

- Під час руху та у спокої.

Під час зйомки головного портрета фотоапарат тримають на рівні очей, поясного – на рівні підборідд, поколінного – на ріні грудей, на весь ріст – на рівні поясу.

Фотомонтаж, фотоплакат, фотоколлаж – поєднання в одному кадрі декількох сюжетів (фотомонтаж – поєднання 2 фото, фотоплакат і фотоколлаж – поєднані з малюнками, написами, цим досягається сатиричний ефект).

+

Березін

3. Інтимно-комунікативні

4. декоративно-прикладні

2. Основні етапи підготовки фоторепортажу

Завдання фоторепортажу наочно, динамічно, оперативно показати сутність події, особисте ставлення до неї, щоб у читача виникло враження присутності.

Фотокореспондент має гарантовано створити серію фотографій високої технічної якості, зміст яких відповідає цілям конкретного видання. Із цих фото буде відібрано декілька, що найповніше відповідають задуму.

Основна вимога до кореспондент – охоплення усіх подій і явищ, що потрапляють у сферу інтересів видання, висока оперативність та якість робіт.

1. Максимум інформації про місце, час, мету

2. Максимум місця на шпальті, срок подачі

№. Ідея.

Планування зйомки

- уточнити час і місце

- врахувати освітлення, аби взяти необхідну фототехніку

- спец ефекти, точки зйомки, ракурси

Знімок не можна розтягувати більше, ніж у два рази, в окремих випадках можна скористатися фотошопом.

3. Основні закони побудови фотокомпозиції

Композиція – поєднання окремих елементів твору в єдине художнє ціле, в якому в конкретній зображувальній формі найяскравіше розкрито зміст.

Зоровий центр – частина знімка, що своєю яскравою формою, рисунком, контрастом, розміром притягує погляд.

Смисловий центр – частина сюжету, що виражає основну ідею, головний зміст знімка.

Вдале фото – зоровий і смисловий центр співпадають.

Решта частин знімка має підкорятися смисловому центру, відтіняти його. В такийй спосіб акцентується головне і визначається сюжетний зміст.

Принципи виділення зорового центру:

- контраст

- масштаб

- світле-темне

- різке-розпливчате

- симетрія-асиметрія

- статика-динаміка

- напрям світлового потоку

- лінія

Слід уникати різких горизонтальних і вертикальних ліній – це спричиняє розкол кадру.

- світло-тінь

- тон, колір, контур (з віддаленням контур розмивається, при віддаленні розмір зменшується)

Підготовка знімку – це організація матеріалу на певній площині, створення чіткої конструкції.

- відбір

- Документальність

- 3вимірний простір передається двохвимірним.

Поради до композиційного рішення кадру:

1. Основний об’єкт знаходиться на перетині другорядних. Деякі другорядні «ведуть» погляд у напрямку центрального об’єкта
2. 2. Цен6тральний об’єкт або його частина повинен контрастувати за кольором чи фоном.

Моменти пошуку точки зйомки:

- Віддаленість об’єкта зйомки

- Висота фотоапарата

Якщо фото розміщене у центрі – втрачається глибина простору. Крупність плану визначається відстанню до об’єкта.

Розрізняємо три плани

- передній

- середній

- задній.

Також говорять про:

- загальні – віддалена точка, значні простори, об’єкт зйомки в цілому (пейзажі, масові зібрання)

- середні – конкретна людина і певний момент дії та фон (людина і контекст)

- крупні – людина, через її зовнішність показати внутрішній світ. Крупний план вимагає вміння показати життя через позу. Важливе значення – емоційна виразність жесту – руки повністю і погляд.

- Над крупні – типова характерна деталь, фрагмент, за яким можна судити про загальне.

Висота точки зйомки

1. Нормальна – на рівні очей
2. Нижня – або монументальність або гумор
3. Верхня – приниження предметів, фігури чітко виділяються на горизонтальній поверхні. Дозволяє робити психологічну оцінку ситуації. Виразний показ широкого просторуі висвітлення фігур на ньому.


4. Специфіка самостійної та партнерської роботи фоторепортера

Одночасно зняти якісний фоторепортаж і підготувати статтю неможливо.

Універсальне завдання фоторепортера

1. Зняти і підготувати фото
2. Формувати і підтримувати позитивний імідж видання

Складники власного стилю:

1. Уміння творчо вирішувати завдання
2. Оригінальність фотографічного бачення аж до свідомого порушення правил композиції
3. Розуміння цілей і завдань конкретного видання.

1. Способи використання світла при фотозйомці

Ефект освітлення – комплексне використання технічного, зображального і композиційного завдань освітлення.

Зображення – це здатність світла зображати зображати об’єкти, передавати колір.

Композиція – це взаємодія елементів фотографії між собою