Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Валовий доход і прибуток підприємства. Норма прибутку




Валовий прибуток — загальна сума прибутку отримана підприємством від підприємницької діяльності. Визначається як різниця між чистим доходом і собівартістю цієї продукції. Оскільки продукція, використана у внутрішньогосподарському обороті, оцінюється за собівартістю, то прибуток від неї не одержують. Тому величина прибутку, визначена на основі товарної продукції, збігається з величиною прибутку, визначеною на основі валової продукції, оціненої за фактичними цінами її реалізації. З суми валового прибутку підприємство сплачує податки, відсотки за кредити, ренту, штрафи, тощо. З вирахуванням цих витрат у розпорядженні підприємства залишається чистий прибуток, який використовують для розширення виробництва (фонд нагромадження), утворення фондів матеріального стимулювання, страхових і резервних фондів та ін.

З економічного погляду, прибуток — це джерело розвитку виробництва, створюється витратами додаткової праці, а тому він є надлишком вартості над витратами виробництва. З соціального погляду прибуток розглядається як джерело зростання багатства власника підприємства, тому його сприймають як плату за ризик і виконання функцій головного організатора виробництва. Прибуток, таким чином, розглядається як надлишок загального доходу підприємства над доходом, що покриває всі витрати виробництва. Відмінність між першим і другим поняттям прибутку полягає в тому, що першому випадку його походження пояснюють на основі трудової теорії вартості, а в другому — ринкової кон'юнктури, закону попиту і пропозиції. Тому цей надлишок вартості розглядають як плату за працю власника засобів виробництва, його дохід, який він може використати на власний розсуд. Але якби прибуток був платою за працю, то доходи виробників і власників засобів виробництва були б більш-менш однакові. Насправді вони значно різняться, і цю різницю трактують як плату за підприємницькі здібності. Якщо в економічному аспекті прибуток є такою ж складовою частиною процесу відтворення, як і витрати виробництва, то в соціальному — він є генератором капіталістичної економіки. Саме прибуток спонукає підприємця здійснювати виробництво, впроваджувати нову техніку і технологію, економити матеріальні і трудові ресурси тощо. Крім того, для отримання максимальних прибутків використовуються і неекономічні методи, зокрема штучне підвищення цін через монополізацію ринку, демпінг тощо. Щоб уникнути негативних наслідків гонитви за максимальними прибутками, необхідно сприймати їх передусім як джерело розвитку суспільного виробництва, в тому числі. матеріальні стимули цього розвитку, а не лише як засіб самозбагачення.

Норма прибутку (англ. rate of return або англ. Rate of profit) - економічна характеристика, яка є процентним відношенням прибутку за певний період до авансованого перед початком цього періоду капіталу (як правило, тривалість періоду приймають рівним році). Величина норми прибутку залежить від норми додаткової вартості, органічної будови капіталу і часу обороту капіталу. Міжгалузева конкуренція призводить до встановлення середньої норми прибутку на рівновеликі капітали, розміщені в різні галузі національного господарства. Зростання органічної будови капіталу, об'єктивно неминучий у сучасних умовах, обумовлює тенденцію норми прибутку до зниження. Структура норма прибутку: вартість власного капіталу фірми; середня норма прибутку по даній галузі; норма прибутку конкретної фірми. Норма прибутку - одна з ключових категорій ринкової економіки. Її функціональне призначення в сучасних умовах полягає в тому, що, з одного боку, монополії використовують цей показник для регулювання цін, з іншого - суспільство бачить в ньому найбільший ступінь рівноваги між попитом і пропозицією, що відбувається у випадках, коли не спостерігається великий розкид норми прибутку в різних галузях.



Питання№ 35

Ма́ркетинг (англ. marketing) — це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів. Маркетинг це:

ñ філософія бізнесу,

ñ набір ефективних інструментів, які є необхідними для функціонування підприємства в умовах високої конкуренції,

ñ важлива частина системи управління підприємством.

Трьома головними аспектами маркетингу є:[1]

ñ аналітичний аспект (розуміння ринків);

ñ активний аспект (проникнення на ринки);

ñ ідеологічний аспект.

Існує п'ять концепцій маркетингу, кожна з яких відповідає певному етапу становлення цієї дисципліни (на основі цих концепцій будуються відносини виробника і споживача):

ñ вдосконалення виробництва (пріоритет виробництву);

ñ вдосконалення товару (пріоритет товару);

ñ інтенсифікації зусиль збуту (пріоритет продажу);

ñ традиційна концепція маркетингу (пріоритет потребам споживачів);

ñ соціально-етичного маркетингу (пріоритет інтересам суспільства).

Основними функціями маркетингу є:

ñ аналітична (вивчення ринку, споживачів, конкурентів, товарної структури ринку, аналіз внутрішнього середовища підприємства),

ñ виробнича (організація виробництва нових товарів, матеріально-технічного постачання, управління якістю і конкурентноздатністю продукції),

ñ функція збуту (організація системи руху товарів, проведення цілеспрямованої товарної політики, організація сервісу, проведення цілеспрямованої політики збуту),

ñ управління та контролю (планування, інформаційне забезпечення, комунікаційне забезпечення управління маркетингом, моніторинг та аналіз).

Для здійснення маркетингової діяльності підприємство повинно:

ñ провадити комплексні дослідження ринку,

ñ робити аналіз ринку,

ñ сегментувати ринок,

ñ позиціонувати товар,

ñ розробляти маркетинг-мікс (маркетинговий комплекс) тощо.

Маркетинг — це планування і здійснення всебічної діяльності, пов'язаної з товаром, з метою здійснення оптимального впливу на споживача для забезпечення максимального споживання за оптимальної ціни та одержання в результаті цього довгострокового прибутку.[1]

Маркетинг — це діяльність щодо забезпечення наявності потрібних товарів і послуг для потрібної аудиторії, у потрібному місці, в потрібний час і за ціною, яка підходить, при здійсненні необхідної комунікації.[1]

Маркетинг — вид людської діяльності, направлений на задоволення потреб за допомогою обміну.[1] Існує сотні визначень маркетингу. Одне з них наголошує на існуванні трьох вимірів у такому визначенні:

ñ маркетинг є філософією бізнесу,

ñ маркетинг є набором ефективних інструментів, які є необхідними для функціонування підприємства в умовах високої конкуренції,

ñ маркетинг є важливою частиною системи управління підприємством.

Маркетинг як філософія спрямовує розвиток підприємства, а інструменти маркетингу дозволяють це успішно реалізувати. Найбільший ефект досягається, якщо маркетинг працює як цілісна концепція та система управління компанією.

Інструментарій маркетингу – різноманітні інструменти впливу на ринкове середовище, які основані на знанні психології споживача та закономірностей економічних процесів.

Слово «маркетинг» походить від англ. market, що означає «ринок», «базар», «збут», «торгівля», «ціна», «курс», у США ще «продовольчий магазин», це слово співзвучне виразу англ. market getting — «оволодіння ринком».


Поделиться:

Дата добавления: 2015-04-21; просмотров: 123; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты