Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Вивчення читацьких інтересів учнів. Уроки позакласного читання.




Читайте также:
  1. Висвітліть роль профспілок у представництві й захисті прав та інтересів працівників на підприємстві.
  2. Вопрос 43 Итоги и уроки второй мировой и Великой Отечественной войн.
  3. Готувати пропозиції щодо відрядження представників служби реклами на міжнародні ярмарки та виставки, симпозіуми, семінари й конгреси з метою вивчення досвіду рекламної роботи.
  4. Гражданская война в России: причины, хронологические рамки, периодизация, расстановка политических сил, итоги и уроки.
  5. Джерела вивчення біографії
  6. Дослід 1. Вивчення режимів руху рідини
  7. Завершение разгрома нацистской Германии и милитаристской Японии. Итоги и уроки ВОВ и второй мировой.
  8. Итоги и уроки Великой Отечественной войны. Роль СССР в разгроме фашистской Германии
  9. Інтерактивні технології вивчення мови та літератури.

Вивчення художньої літератури в основній школі, як зазначено у Державних Стандартах базової і повної середньої освіти з літератури, спрямоване на досягнення багатьох завдань, серед яких: читання і аналіз художніх творів; виявлення у них конкретноісторичного і загальнолюдського змісту; розвиток пізнавальних інтересів, інтелектуальних і творчих здібностей учнів: потреба у самостійному читанні художньої літератури.
Розвиток читацької культури особистості в рамках основних і позакласних уроків є важливим завданням, яке вирішується під час аналізу художніх творів. І чинні шкільні програми, і підручники з літератури для учнів основної школи мають передбачити розвиток читацької культури школярів, читацького досвіду, зіставлення самостійно прочитаних художніх творів із виучуваним літературним матеріалом.

Під читацькою культурою ми розуміємо певний рівень сформованості низки читацьких умінь і навичок: потребу з читанні, стійкий інтерес до нього; читацька ерудиція; навички читання, уміння виразного читання; здатність до сприймання творів різних жанрів; початкові бібліографічні знання (уміння користуватися каталогом, розуміти анотацію); необхідний рівень теоретиколітературних знань; творчі здібності; уміння оцінки й інтерпретації; мовленнєві уміння.

Спеціальні уроки, відведені для бесід з учнями за самостійно прочитаними художніми творами, з’явилися в практиці загальноосвітніх шкіл у програмах з літератури понад півстоліття назад. Відтоді накопичено великий досвід організації уроків з позакласного читання, узагальнено теоретичні положення щодо їх методики, типології й специфіки змісту, мети та структури.

Метою уроків позакласного читання є розширення читацького кругозору учнів, вироблення уміння застосувати знання, отримані на основних уроках, у новій навчальній ситуації. Такі уроки не передбачають поглибленої роботи з художнім текстом, їх завдання — це з’ясування читацьких вражень, розвиток самостійності роздумів і оцінювань. Саме на уроках позакласного читання доречні прийоми: інсценування, театралізація, конференції, диспути, концерти тощо.

Від учителясловесника, безперечно, вирішальною мірою залежить формування літературних смаків його вихованців, їх уміння дати художньому твору правильну ідейноестетичну оцінку, яка б ґрунтувалася не лише на безпосередньому сприйнятті, а й на аналізі твору, вмінні свідомо й аргументовано визначати його ідейнохудожню якість. Підлітки вбирають у себе і осмислюють навколишній світ, звертаючись до нього передовсім серцем. Від того, наскільки збагатиться їхній духовний світ, залежить майбутнє держави.



Коло інтересів учнів змінюється у підлітковому віці. Стан душевної рівноваги, самооцінки визначається ставленням до них ровесників, стосунками поміж однокласниками. Спілкування з однолітками стає важливою умовою пізнання світу і самопізнання. Вони більше цінують думку ровесників, аніж дорослих, менше зважають на оцінки вчителів і зауваження батьків. Якщо в початковій ланці переважає потяг до казкових історій, то в підлітковому віці зростає потреба пізнати дійсність. Вдовольнити запити у цьому віці можуть художні твори, в яких є приклади відваги, мужності, винахідливості, героїчних вчинків і поведінки. Висока пізнавальна активність, прагнення зіставити прочитане у творах із власним життєвим досвідом — основні ознаки ставлення підлітків до художніх творів.

Прийом ìінтриги може бути не лише ситуативним, а й створювати цілісне уявлення про особу письменника чи художній твір. У цьому випадку в учнів формується вже постійний інтерес до читання. Головним завданням застосування прийому ìінтригиî є створення атмосфери зацікавленості твором на весь час його вивчення. Поряд із цим треба залишити місце роздумам читача навіть після розгляду цього твору на уроках, щоб учень відчув потребу перечитати твір ще раз ìдля себеî, не втратив інтерес до нього. Через розгадку заданої на уроці ìінтригиî читач знайде ключ до кращого розуміння себе й оточуючих.



Механізм дії наступного прийому ñ ìпереказу зі зміною особи оповідачаî - істотно відрізняється від попереднього. На відміну від прийому ìінтригиî, переказування зі зміною оповідача сприяє цілісному співпереживанню героєві твору не через раптовість і загадковість, а через поступове, глибинне входження в його світогляд і світовідчуття. Цей прийом можна практикувати як в індивідуальній, так і в груповій формах. Особливість використання його в тому, що створювати субíєктивну ситуацію за допомогою прийому переказування зі зміною особи оповідача можна лише при розгляді епізоду з твору або невеликого за обсягом оповідання. Виконуючи завдання вчителя переказати твір зі зміною особи оповідача, учні відчувають потребу в повторному перечитуванні його і тому не лише проймаютьсяî почуттями свого героя, але й беруть життєвий досвід автора твору для вирішення власних проблем.

Прийом колективного співпереживанняî виступає як наслідок використання згаданих вище прийомів. В основу дії цього прийому покладений механізм створення ситуацій співпереживання за допомогою колективних та групових завдань ñ ìпошуку прикметî, ìозвучуванняî, ìпереказуî та ін. Використання такого прийому сприяє створенню стійкого фіксованого інтересу до читання художніх творів. За його допомогою у дітей формується вміння доброзичливого спілкування одного з одним у процесі творчої діяльності в поєднанні з вдумливим читанням художнього твору. Словниковий запас мистецтва входить до активного повсякденного обігу, стає необхідним засобом комунікації, втрачає значення лише навчальної потреби. Колективні роботи істотно сприяють подоланню комплексу замкненості, формується і знаходить прояви емпатія. Під час спільних робіт виникає потреба у взаємодопомозі, відчуття радості за спільні досягнення, переживання спільних невдач. Так, через колективне співпереживання вимишленому персонажу, організоване на уроці літератури вчителем, формується здатність до співпереживання, як одна з основних рис розвиненої особистості. При використанні прийомів організації читацької діяльності на уроках літератури треба враховувати їх основну спрямованість ñ на зацікавлення художнім твором і розвиток стійких фіксованих інтересів до читання художньої літератури. Слушними з цього приводу є слова Софії Русової: «Треба розвиватиінтереси, що сприяють вихованню: розвинути навкруги себе інтелектуальне почуття, викликати в дітях інтерес до того, чого вони вчаться, щоб діти і по школі продовжували цікавитися, утворити бажання знати ще й ще; утворити многобічні інтереси, керуватися тим, що захоплює їх увагу, давати завше завдання по силах розуміння дітей».



 


Дата добавления: 2015-04-21; просмотров: 38; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.015 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты