Професійні якості вчителя-словесника. Підготовка вчителя польської мови та літератури до уроку.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень дозволив визначити перелік якостей, необхідних вчителю.

Вони були об’єднанні в три групи:

– емоційно-вольова сфера особистості:

§ прагнення до співпраці;

§ здатність відчувати ситуацію, поводитись відповідно до ситуації;

§ здатність до співпереживання;

§ адекватний підхід до ситуації;

§ здатність впорюватися з труднощами;

§ організованість;

§ справедливість тощо.

– професіоналізм:

§ певний рівень освіти;

§ вміння планувати роботу;

§ Конструктивні здібності, пов’язані з вмінням впливати на іншу людину;

§ любов до дітей, потреба працювати з ними;

§ здатність «передати» навчальний матеріал;

§ артистизм, винахідливість;

§ здатність будувати навчання, враховуючи індивідуальність учнів;

§ спостережливість;

§ педагогічна імпровізація тощо.

– когнітивна та комунікативна сфери:

§ багата, творча уява;

§ вміння «слухати» спів розмовника;

§ товариськість;

§ вміння контактувати з учнями;

§ вміння зацікавити слухачів висловлювати свої думки;

Ефективне навчання іноземних мов потребує від викладача досконалого володіння мовою, а також професійної майстерності в організації навчальної діяльності учнів. Процес навчання реалізується завдяки зусиллям двох його учасників – викладача і учня. Специфіка навчання іноземної мови, на відміну від інших предметів, полягає в тому, що викладачеві потрібно сформувати в учня новий стереотип мовленнєвого спілкування додатково до рідномовного, який вже є.

2. Методика викладання польської мови та літератури як наукова дисципліна і навчальний предмет.

Специфіка навчання іноземної мови, на відміну від інших предметів, полягає в тому, що викладачеві потрібно сформувати у студента новий стереотип мовленнєвого спілкування додатково до рідномовного, який вже є. Отже, основи теоретичних знань сучасної методики навчання іноземних мов складаються з таких компонентів:

§ загальні теоретичні відомості основних методичних понять (методика як наука пов’язана з іншими науками, і в досягненнях методики навчання іноземних мов відбиваються досягнення в галузі лінгвістики, психології, соціології тощо).

§ питання організації навчання іншомовної фонетики, лексики, граматики та видів

§ мовленнєвої діяльності (говоріння, аудіювання, читання, письма); питання організації навчання включають в себе розгляд методичних понять, пояснення особливостей мовного матеріалу, етапи навчання, методи навчання щодо оволодіння навичками мовлення.

§ проблема контролю в навчанні іноземних мов; функції контролю й об’єкти контролю та критерії оцінки рівня володіння іншомовною мовленнєвою діяльністю.

У сучасній методиці навчання іноземних мов висуваються наступні цілі: практична, виховна, освітня і розвиваюча.

Практична мета є провідною, вона передбачає практичне опанування іноземної мови, тобто оволодіння усіма мовними засобами для здійснення іншомовного міжособистісного спілкування в основних видах мовленнєвої діяльності: аудіювання, говорінні, читанні та письмі. Учні мають засвоїти програмний мовний матеріал, як засіб оформлення або розуміння висловлювань у процесі спілкування для їх коректного вживання у відповідних мовленнєвих ситуаціях, уміти самостійно відбирати саме ті мовні і мовленнєві засоби, що є оптимальними для реалізації комунікативного наміру.

Освітня мета передбачає збагачення духовного світу особистості, отримання та розширення знань про культуру країни, мова якої вивчається, а саме про історію, літературу, живопис, музику, звичаї, традиції тощо. Виховна мета полягає в тому, щоб засобами іноземної мови виховувати особистість високого морального ґатунку, сформувати позитивні риси характеру. Виховання учнів у процесі навчання іноземної мови забезпечується:

1. підбором навчального матеріалу (текстів, ситуацій), у якому відображені загальнолюдські моральні цінності, такі як доброта, гуманність, патріотизм, взаємоповага і взаємо порозуміння між людьми;

2. застосування в процесі навчання проблемних завдань, вирішення яких потребує висловлювання своїх почуттів, поглядів, критичної оцінки і своєї власної думки щодо різних подій, стосунків, фактів, які відображенні в інформативному навчальному матеріалі;

Розвиваюча мета реалізується в процесі навчання іноземної мови у двох напрямках: 1. розвиток індивідуально-психологічних характеристик особистості учня, які впливають на успішність оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю. Це фонетичний та інтонаційний слух, гнучкість артикуляційного апарату, обсяг оперативної і довготривалої слухової та зорової пам’яті тощо. 2. розвиток спец. навчальних умінь, напр., таких як уміння працювати самостійно із різноманітними засобами навчання, уміння працювати в різних режимах навчання й контролю, уміння логічного викладу думок; загальнокультурні уміння спілкування з іншими людьми.

Цілі навчання тісно пов’язані зі змістом навчання.

3. Елементи гри на уроках польської мови та літератури.

Гра на уроці іноземної мови є формою навчання. ЇЇ основна функція – бути засобом навчання, розвивати і виховувати. Вона забезпечує вплив на учнів, активізує резервні можливості особистості, полегшує опанування знаннями, уміннями та навичками, сприяє їх актуалізації, створює умови для активної розумової діяльності її учасників.

На будь-якому етапі навчання гру можна застосувати з навчальною метою. Соціально-психологічний вплив гри на учнів виявляється в подоланні боязні говорити, спілкуватися на іноземній мові та в формуванні культури спілкування. Гра породжує інтерес до країни, мова якої вивчається; до читання зарубіжної преси та літератури. Вона формує здібності приймати самостійні рішення, оцінювати свої дії та дії інших, спонукає актуалізувати свої знання.

Педагогічний вплив навчальної гри виявляється у вихованні почуття колективізму та товариства, а також почуття особистої відповідальності перед колективом за успіх спільної справи. Навчальна гра впливає і на вчителя, сприяє розвитку його особистості як фахівця, примушує постійно працювати над собою, удосконалювати педагогічну майстерність.

ФОНЕТИЧНІ ІГРИ:

«Назви слово»Вчитель або учень кидає учням по черзі м’яча, називаючи звук; учні повертають м’яча, називаючи з цим звуком слово.

«Який звук я задумала?»Вчитель називає ланцюжок слів, в яких зустрічається один і той самий звук. Учні повинні його відгадати.

«Правда-неправда»Вчитель або кращий учень називає звуки, показуючи транскрипційні знаки і іноді «допускає» помилки. Учні повинні помітити помилку, плескаючи у долоні та виправити її.

ЛЕКСИЧНІ ІГРИ:

«Сніговий клубочок»

Учні сідають по принципу «круглого стола», у центрі якого – картки з лексикою, яка вивчається. Один з учнів бере картку, показує її та вживає дане слово або вираз у реченні. Другий учень бере іншу картку та придумує нове речення, яке логічно пов’язане з попереднім тощо. Отак, складається колективна розповідь, яка потім одержує назву.

Принцип цієї гри можна використовувати для опису малюнка, переказу теми або тексту.
«Я»

«Опиши ілюстрацію».
Всі учасники по черзі говорять одне речення по змісту ілюстрації, дотримуючись логіки мовлення. Переможець той, чиє речення буде останнім.

КОМУНІКАТИВНІ ІГРИ:

Практична мета навчання іноземній мові в середній загальноосвітній школі полягає в тому, щоб навчити учнів спілкуватися іноземною мовою. Комунікативні завдання для спілкування із «зарубіжними гостями».

ТЕМИ: "Знайомство", "Представлення", "Біографія", "Сім’я", "Дім”, „Квартира", "Школа", "Місто" і т.д.
Познайомтесь з гостем, розпитайте його про країну, місто, де він живе, про сім’ю, інтереси і т.д. Дізнайтесь про його враження від нашої країни, школи.

4. Проблема класифікації та методичних прийомів викладання польської мови та літератури в школі.

Навчання є активним процесом, який передбачає насамперед активність його суб'єктів. Характер активності кожного із суб'єктів обумовлюється його призначенням як учасника навчального процесу. Призначення вчителя полягає в тому, щоб навчити, призначення учня — навчитися.

Учитель повинен забезпечити учню можливість оволодіти іншомовним мовленням у процесі навчання, а учень повинен докласти зусиль, щоб оволодіти цим мовленням. Учитель організує навчальну діяльність учня, учень її реалізує. Виходячи із закономірної взаємодії вчителя та учня, в методиці навчання іноземних мов розрізняють методи-способи, що їх застосовує вчитель, і методи-способи, що їх застосовує учень.

Для забезпечення навчальної діяльності учнів учитель застосовує такі методи-способи:

демонстрацію (показ),

пояснення та

організацію вправляння.

Навчальний процес з іноземної мови включає три основніметодичні етапи.Це етап презентації нового іншомовного матеріалу, етап тренування та етап практики в застосуванні засвоєного матеріалу у процесі спілкування в різних видах мовленнєвої діяльності.

На кожному з названих етапів використовуються відповідні методи-способи.

Наетапі презентації — це демонстрація (показ) нового матеріалу та способів оперування ним. Учитель демонструє зразки мовлення, показує їх функціонування в контексті. Така демонстрація може здійснюватися з опорою на малюнок, предмет, дію та ін. Учень в цей час знайомиться з новим матеріалом та способами оперування цим матеріалом.

Демонстрація нового матеріалу супроводжується поясненням учителя. Таке пояснення здійснюється одночасно з організацією самостійного пошуку учнів, що стимулює їх розумову активність, необхідну для успішного засвоєння нового матеріалу. Зі свого боку, учень осмислює нові мовні та мовленні явища на основі розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння та умовиводу. В ході осмислення учень може робити відповідний запис, креслити схеми,таблиці та ін.

Наетапі тренування та практики вчитель організує вправляння учнів у застосуванні засвоєного матеріалу в усному або письмовому спілкуванні. При цьому використовуються різноманітні вправи.

У свою чергу учні здійснюють операції вправляння в різних видів мовленнєвої діяльності.

Слід зазначити, що застосування методів як учителем, так і учня спрямоване не лише на організацію та реалізацію навчальної діяльності, але й на управління нею.

Управління навчальною діяльністю реалізується завдяки здійснені учителем контролю за успішністю учнів в оволодінні іншомовною мовленнєвою діяльністю на кожному етапі навчання. З боку учнів управління навчальною діяльністю відбувається завдяки застосуванню ними самоконтролю та самокорекції у процесі ознайомлення та осмислення іншомовного матеріалу і вправляння в іншомовному спілкуванні