![]() КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Статистична обробка результатів аналізу1. Значення теми для вивчення наступних дисциплін та практичної діяльності: Метрологічні характеристики методів та результатів, які отримують при статистичній обробці даних експерименту, дозволяють проводити оцінку і порівняння як експериментальних методик, так і досліджуваних об’єктів і на цій основі вирішувати прикладні завдання, пов’язані з визначенням статистичної достовірності результатів аналізу. 2. Основні питання теми: 2.1. Правильність, відтворюваність і точність результатів кількісного аналізу. 2.2. Класифікація помилок в кількісному аналізі. 2.3. Основні статистичні характеристики, їх обчислення. Перевірка однорідності вибірки. 2.4. Статистична обробка і представлення результатів кількісного аналізу. 3. Література: 3.1. Гайдукевич О.М., Болотов В.В. та ін. Аналітична хімія: Навчальний посібник – Х.: Основа, Вид–во НФАУ 2000. – стор. 181-188. 3.2. Конспект лекцій. 4. Тестовий контроль та еталони відповідей: 4.1.При визначенні вмісту щавлевої кислоти в зразку методом нейтралізації одержані результати (%): 69,87; 69,83; 69,87; 69,80; 69,92; 70,06; 70,05; 70,01; 70,38. Істинне значення вмісту щавлевої кислоти µ=70,05%. Розрахуйте вміст щавлевої кислоти (%) і зробіть висновок про наявність або відсутність систематичної помилки. Відповідь: 1. Запишемо результати експерименту у порядку зростання і отримаємо вибірку: 69,80; 69,83; 69,87; 69,87; 69,92; 70,01; 70,05; 70,06; 70,38, n=9. 2. Визначимо розмах варіювання (R) за рівнянням: R=| Х1-Х9 |, де Х1=69,80; Х9=70,38; R=| 69,80-70,38 | = 0,58 3. Визначимо контрольний критерій для ідентифікації грубих помилок (Q), виходячи з значення розмаху варіювання (R):
Вибірка вважається однорідною, якщо значення Qn не перевищує табличного значення Q(P,n), знайденого для надійної імовірності P=95%. Q(P,n) = Q(95%, 9) = 0,46, що менше Q9=0,55. Це означає, що вибірка неоднорідна і тому результат 70,38 відкидається. Перевіримо однорідність нової вибірки (n=8): R=| Х1-Х8 |=| 69,80-70,06 |=0,26 Q1=0,11; Q8=0,04 Табличне значення Q(95%,8)=0,48. 0,04<0,11<0,48, що вказує на однорідність вибірки. Для нової вибірки проводимо розрахунок наступних величин: 4. а) Середнє арифметичне: б) Дисперсію (розсіювання результатів аналізу відносно середнього значення)
в) Середнє квадратичне відхилення:
де f=n-1 (f-число ступенів свободи) г) Стандартне відхилення середнього результату: д) Довірчий (надійний) інтервал середнього значення: tтабл.(95%,7)=2,36 де t(P,f)-критерій Стьюдента (табличне значення)
є) Результат: 69,85< 5. Для визначення наявності систематичної помилки розраховуємо критерій Стьюдента t 6. Якщо t > tтабл.(Р,f), то наявна систематична помилка, відносну величину якої (δ) розраховують за формулою:
В нашому випадку 3,32 > 2,36, то:
Ця помилка менша відносної помилки даного методу. 4.2.При визначенні вмісту щавлевої кислоти перманганатометричним (1) і методом кислотно-основного титрування (2) одержані такі результати: 1. 99,04; 99,07; 99,23; 99,25; 99,36(%) 2. 99,18; 99,20; 99,23; 99,24; 99,26(%) Оцініть відтворюваність двох методів. Відповідь: 1. Перевіряємо вибірки на однорідність: R1=| 99,04-99,36 |=0,32; R2=| 99,18-99,26 |=0,08.
Вибірка визнається однорідною, якщо жодне з значень Q не перевищує Qтабл. (99%, 5): Qтабл. (99%, 5)=0,76 Вибірки (1) і (2) однорідні, тому що 0,09<0,30<0,76; 0,25<0,76. 2. Для визначення відтворюваності результатів розраховуємо величину дисперсії S2. 1) При порівнянні відтворюваності двох методів аналізу з оцінками дисперсії S12, S22(S12 >S22) розраховуємо критерій Фішера F: і порівнюємо з табличним значенням Fтабл.(99%,4,4): Fтабл.(99%,4,4) = 15,98. Якщо F>Fтабл.(P, f1, f2) відмінність дисперсій S12 і S22 визнається статистично значимою величиною і представлені вибірки відрізняються за відтворюваністю. Якщо F 17,37>15,98. Отже, результати двох методів не є відтворюваними. 5. Завдання для закріплення матеріалу (виконати в робочому зошиті): 5.1. При йодометричному визначенні вмісту Na3AsO3 в забрудненому препараті одержані наступні результати:78,46%; 78,52%; 76,34%; 78,49%; 78,55%; 78,50%. Зробіть висновок про наявність систематичної помилки. 5.2. При визначенні аскорбінової кислоти йодхлориметричним (I) і броматометричним (II) методами одержані наступні результати: I. 99,00%; 99,15%; 99,20%; 99,38%; 99,39% II. 98,98%; 99,03%; 99,13%; 99,15%; 99,32%. Дайте оцінку відтворюваності двох методів аналізу.
Тема 2
|