Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Методика навчання природознавства




напрям підготовки 6.010102 Початкова освіта

 

спеціалізація логопедія, англійська мова, інформатика, українознавство

(назва спеціалізації)

факультет дошкільної та початкової освіти

 

 

Робоча програма Методика навчання природознавства для студентів факультету дошкільної та початкової освіти

за напрямом підготовки 6.010102 Початкова освіта

 

 

Розробники: Борисенко Наталия Михайлівна, к.п.н.доцент кафедри природничо-математичних дисциплін та логопедії

 

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри природничо-математичних дисциплін та логопедії

Протокол № 2 від 5 вересня 2013року

Завідувач кафедри

 

(Саган О.В.)


2.МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА»

Курс методики навчання природознавства як одна із галузей педагогічної науки є складовою частиною загальної методики викладання біології.

Мета курсу—. теоретична і практична підготовка майбутніх вчителів початкових класів щодо методики ознайомлення учнів з природою відповідно до Державних стандартів освітньої галузі „Природознавство”, формування професійної компетенції в галузі екологічного виховання.

Завдання курсу:

Теоретичні:

формування у майбутніх учителів знання про об'єкт, предмет методики навчання природознавства; структуру і методи цілісного методичного дослідження; структуру процесу навчання, зміст його компонентів, зв'язків і відношень між ними; загальний спосіб їх визначення в конкретних педагогічних ситуаціях;

розкриття змісту і завданнь методики навчання природознавства як педагогічної науки, з’ясуваня її зв'язків з іншими науками;

ознайомлення студентів із шляхом включення знань про природу в практику навчання учнів початкової школи;

формування знань про методи і прийоми ознайомлення учнів з природою, загальні питання методики (мету і завдання навчання, зміст, форми, засоби) та особливості розкриття основних змістовних ліній курсу природознавства.

Практичні:

формування фахових умінь майбутніх учителів початкової школи на засадах компетентнісного підходу.

Майбутній учитель повинен:

знати:

об'єкт, предмет методики навчання природознавства;

структуру процесу навчання, зміст його структурних компонентів, зв'язків і відношень між ними; рівні процесу навчання в межах природознавства, загальний спосіб їх визначення в конкретних педагогічних ситуаціях;

типи уроків з природознавства, їх макроструктуру; фактори, що зумовлюють варіативність макроструктури уроків;

зміст позаурочної і позакласної роботи з природознавства; їх види, вимоги до методики організації і проведення всіх видів позаурочної і позакласної роботи з природознавства;

значення і види оцінювання навчальних досягнень молодших школярів у процесі навчання природознавства;

значення і місце краєзнавчого куточка, куточка живої природи, географічного майданчика, навчальне-дослідної ділянки в системі вивчення природознавства в початкових класах;

вміти:

визначати педагогічні (освітні, розвивальні, виховні) цілі в реальних педагогічних ситуаціях;

виділяти в певній частині (тема, розділ, клас, курс) змісту природознавства елементи знань, якими оволодівають молодші школярі; ефективно управляти об'єктивно зумовленим процесом їх формування в реальних педагогічних умовах;

складати структурно-логічні схеми певною обсягу (теми, розділу, класу, курсу) предметного змісту природознавства;

виділяти уміння всіх груп (власне предметні, розумові, раціональної навчально-пізнавальної діяльності), управляти об'єктивно зумовленим процесом формування їх у молодших школярів у курсі природознавства;

розрізняти засоби наочності, які використовуються в процесі навчання природознавства; обґрунтовувати ефективність вибору засобів наочності відповідно до дидактичної мети; застосувати вибрані засоби наочності у процесі навчання природознавства;виготовляти саморобні засоби наочності;

аналізувати зміст підручників і навчальних посібників; вибирати оптимальні методи навчання з метою ефективного досягнення дидактичних цілей у конкретних педагогічних ситуаціях цілісного процесу навчання природознавства,

встановлювати взаємозв'язки між різними формами організації процесу навчання природознавства в початкових класах;

визначати макроструктуру уроку в конкретних педагогічних ситуаціях, його тип; розробляти методику організації і проведення уроків природознавства всіх типів; написати їх детальні конспекти;

Курс методики навчання природознавства реалізується через систему лекцій, практично-семінарських занять, педагогічну практику студентів. На лекціях викладаються основні теоретичні відомості з опорою на результати психолого-педагогічних досліджень, передового досвіду вчителів.

На практично-семінарських заняттях студенти навчаються виконувати методичні завдання, працювати з методичною літературою, творчо її використовувати. Студенти набувають вміння складати фрагменти і конспекти уроків, проводити уроки, ділові ігри.

У програмі розглядаються загальні питання методики викладання природознавства. Спеціальні питання, такі як аналіз змісту підручників і програм з кожного курсу, методика роботи за окремими темами, вивчаються на семінарських і практичних заняттях.

Міждисциплінарні зв’язки:для засвоєння курсу „Методика навчання природознавства” необхідним є знання з природознавчих курсів “Основи природознавства: зоологія ”, “Основи природознавства: ботаніка”, „Екологія” та „Основи природознавства: землезнавство” та педагогічних: „Теорії виховання”, „Дидактики”, „Історії педагогіки„ та ін.

На заняттях розкриваються загальні питання методики (мета і завдання навчання, зміст, форми,засоби) та методика розкриття основних змістовних ліній курсу природознавства. Загальні питання методики навчання природознавства щільно пов’язані з дидактикою, окремі теми курсу винесено на самостійне опрацювання.

Програма курсу складена з урахуванням типової програми курсу початкової школи „Я і Україна”(освітня галузь природознавство), Державних стандартів освітньої галузі „Природознавство”, програми з методики викладання природознавства для спеціальності “Педагогіка і методика початкового навчання”.Рекомендовану літературу студенти використовують вибірково, за вказівкою викладача. В рамках навчального курсу передбачається залучення студентів до активної навчально-пізнавальної діяльності. До практичних занять студенти готуються за планом, складають конспекти уроків, виготовляють необхідну наочність.

 

 

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА»

 

Методика навчання природознавства – педагогічна наука.

Предмет і завдання методики навчання природознавства. Загальна характеристика цілей навчання природознавства. Короткий історичний нарис виникнення та розвитку вітчизняної методики навчання природознавства. Навчально-виховні завдання курсу природознавства в початковій школі. Загальноосвітні завдання природознавства. Характеристика програми та змістових ліній галузі „Природознавство” Державного стандарту загальної початкової освіти. Виховне значення природознавства: методика формування в учнів науково-природничої картини світу, знайомство з загальними законами природи, формування екологічної та естетичної культури, патріотичне та валеологічне виховання.

Розвиток пізнавальних здібностей учнів під час вивчення природознавства: спостережливості, уваги, логічного мислення, творчих здібностей. Зв’язок природознавства з шкільними дисциплінами природничого циклу. Методика формування умінь і навичок у процесі навчання природознавства Принципи відбору і структурування навчального матеріалу з природознавства в початковій школі. Інтеграція змісту природознавства з дисциплінами початкової і середньої школи. Державні стандарти освіти і їх реалізація в курсі природознавства.Аналіз програм та підручників з природознавства. Планування роботи вчителя Особливості змісту природознавчого матеріалу в початковій школі. внутрішньо предметні зв’язки в курсі природознавства.

Методика формування природознавчих уявлень та понять. Поняття і мова. Система природознавчих понять. Умови формування і розвитку природознавчих понять. Уміння, етапи формування умінь на уроках природознавства. Матеріально-технічне оснащення курсу природознавства. Принцип наочності у навчанні. Куток живої природи його оснащення. Навчально-дослідна ділянка, її влаштування і утримання. Географічний майданчик, його влаштування і оснащення. Засоби наочності у процесі навчання природознавству, методика їх використання, загальна характеристика. Заняття на навчально-дослідній ділянці. Класифікація обладнання. Натуральні, образотворчі та аудіовізуальні засоби наочності.

Методи організації процесу навчання природознавства.

Методи і методичні прийоми. Дидактична суть методу навчання природознавства. Визначення і класифікація методів навчання природознавства. Методи проблемного навчання. Евристичний та дослідницький методи навчання. Методична різноманітність проблемних завдань. Практичні методи навчання. Спостереження та його види. Дослід, структура, методика використання дослідів. Практичні роботи з природознавства, демонстрації і досліди на уроках природознавства.

Форми організації процесу навчання природознавства.

Значення і місце методів самостійної роботи учнів на уроках природознавства. Урок - основна форма організації занять у початковій школі. Типологія уроків Методика етапу постановки цілей і завдань уроку. Методика етапу засвоєння нових знань, умінь і навичок. Осмислення у процесі засвоєння. Методика етапу систематизації, узагальнення засвоєних знань умінь і навичок. Комбінований урок. Предметні уроки. Урок-екскурсія, узагальнюючий урок. Нестандартний урок. Інтегрований урок.

Домашні заняття учнів і їх організація. Позакласна робота.Види позакласної роботи (масові й індивідуальні). Значення позакласної роботи і її місце в навчально-виховному процесі. Зміст, організація і методика різних видів позакласної роботи. Позакласний захід з природознавства. Підбір популярної і дитячої літератури до уроків природознавства.

Технології викладання окремих тем курсу природознавства.

Інтерактивні методи навчання природознавству. Характеристика інтерактивних прийомів організації навчання природознавства. Проектні методи навчання природознавства. Особливості використання дидактичних ігор на різних етапах уроку природознавства. Функції ігрової діяльності на уроках природознавства. Розвиток критичного мислення на уроках природознавства. Технології проектного навчання. Основні теоретичні положення, особливості методики. Технологія взаємодії вчителя і учнів під час співробітництва на різних етапах уроку.

 


 

9.Список рекомендованої літератури

Основна література

1. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: [Навчальний посібник]. - К.: Веселка, 1998. - 338с.

2. Байбара Т.М. Природознавство в 3-4 класі: [Посіб. для вчителя.]К.: Освіта, 2001. - 224 с.

3. Байбара Т.М., Коваль Н.С. Зошит з природознавства для 3 класу. - К.: Освіта, 2001. - 96 с.

4. Байбара Т.М., Коваль Н.С. Природознавство: [Підруч. для 4 класу поч. шк.] - К.: Освіта, 2001. -191 с.

5. Біда О.А. Методика вивчення курсу „Я І Україна” з основами сільськогосподарської праці. [навчальний посібник для студентів ] / Олена Анатоліївна Біда –К.: Освіта 2003. – 432с.

  1. Білецька О.І. .Лоджук Н.Р.Розробки уроків з курсу „Я і Україна.Я і природа” / О.І.Білецька, Н.Р.Лоджук –Тернопіль:Підручники і посібники. 2006. -144с.
  2. Борисенко Н.М., Сухіна Л.А. Основні напрями теорії та технології природничо-математичної освіти у початковій школі. [навч.-метод. рекомендації ] / Н.М.Борисенко/- Херсон: Айлант, 2010.- С.42-60.
  3. Викладання довкілля в 3-4 класі. [Посібник для вчителів, які викладають інтегрований курс “Довкілля” в 3-4 класі.] — Полтава: ПОІПОПП, 1999. — 80 с.
  4. Гончаренко С. Ващенко Л., Коваль Н. Державні стандарти початкової ланки освіти. Природознавство. // Початкова школа. – 1997р. - №7. – 14-16 с.
  5. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. – М.: «Просвещение», 1984. – С.212.
  6. Державна національна програма “Освіта” Україна ХХІ ст. – К.: Райдуга, 1994. – С. 12.
  7. Коваль Н. Державні стандарти початкової ланки освіти. Природознавство. // Початкова школа. – 2012р. - № 6. – 14-16 с.
  8. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства:[Навч.посібник].-2-ге вид, перероб. І допов. –К.: Вища школа,1990.-302с.

Допоміжна література.

1. Байбара Т.М. „Я і Україна”: Підручник для 3-4 класу поч.шк.- К.: Освіта, 2001.-2003.-76с.

2. Байбара Т.М. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства./ Методичні рекомендації. / Т.М. Байбара - К.; Початкова школа, 2002 . - С. 100-112

3. Байбара Т.М. Природознавство в 3 класі: [Посіб. для вчителя] /Т.М.Байбара - К.: Освіта, 2001. – 224 с.

4. Байбара Т.М., Коваль Н.С. Зошит з природознавства для 3 класу, 4 класу поч. шк. - К.: Освіта, 2001. - 96 с.

5. Байбара Т.М., Коваль Н.С. Природознавство: Підруч. для З класу поч. шк. - К.: Освіта, 2001. -191 с.

6. Вербицький В. Природознавство на заняттях гуртків // Початкова школа.-2005.-№3.-с.2

7. Землянская Е.Н.Учебные проэкты младших школьников (Текст) /Е.Н.Землянская // Начальная школа.- 2005. - №9. – С. 55 – 59.

8. Інноваційні технології в початковій школі. / Упорядник О.Кондратюк.- К.: Шк.. світ,2008.-112с. – (Бібліотека шкільного світу)

9. Коваль Н.С., Байбара Т.М. Зошит з природознавства для 3 кл. початкової школи. – К.: “Освіта”. – 1993. - С. 35.

10. Коваль Н.С., Бондаренко Л.С. Дидактичні матеріали до підручника з природознавства. 3(4) клас. – К.: “Освіта”. – 1998. – С. 98.

11. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,2003.-256с.

12. Мазур П. Дослідницька робота з молодшими школярами на ділянці // Початкова школа.-1997.-№3.-с.4

13. Макаренко В.М.., Туманцева О.О. Технологія критичного мислення. – Х.:Вид.група «Основа»: «тріада+», 2008.- 96с.

14. Манюк Л. Пушкарьова Т. Концептуальні засади комплексної програми розвитку дітей “Росток”. // Початкова школа. – 1998. - №11. – 42-44 с.

15. Тарасенко Г.С.Навчаємо пізнавати природу.Позакласна виховна робота з молодшими школярами. – Х.:Вид.група „Основа”, 2008.-204,[4]с.- (Серія „Виховання в школі”)

16. Цікаві завдання з природознавства для початкової школи. –Харків: Веста:Видавництво „Ранок”, 2008. – 160с.

17. Чекіна О.Ю. Інтегровані уроки у початковій школі./ О.Ю. Чекіна—Х.:Вид. Група „Основа:”Тріада”, 2007. -192с.(Початкові інновації.Майстерня)”

10.Інформаційні ресурси:

1. Програмний засіб „Природознавство 3-клас”,

2. Програмний засіб „Природознавство 4-клас”

  1. Освітній сайт "Шкільна освіта" - http://www.school.edu-ua.net/
  2. Всеукраїнський шкільний портал - http://www.school.ed.net.ua/
  3. Освітній сайт "Освітянська мережа України" - http://www.ednu.kiev.ua/
  4. Міжнародинй освітній фонд ім. Ярослава Мудрого - http://www.ymf.kiev.ua/
  5. Острів знань. Освітній портал - http://ostriv.in.ua/

ПРАКТИЧНИЙ МОДУЛЬ 1“МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА – ПЕДАГОГІЧНА НАУКА.”(6 год.)

1.Аналіз програм та підручників з природознавства. Планування роботи вчителя. (2год.)

План.

1. Характеристика основних нормативних документів.

2. Аналіз змісту програм та підручників.

3. Планування роботи вчителя.

Запитання i завдання для самоперевiрки:

1.Пригадайте матеріал ,що ви вивчали в курсі дидактики, дайте відповідь на питання:

У чому полягає суть навчання? Пояснiть вiдношення мiж його елементами. Розкрийте сутнiсть педагогiчної взаємодії між викладанням та учінням. Яке значення має спілкування в процесі навчання?

Які етапи має процес навчання? Чим вони зумовлені? Як забезпечується досягнення власне педагогічної цілі і відповідно процесу навчання? розкрийте суть поняття „знання”. В яких формах знання засвоюються учнями в процесі навчання? Які можливі шляхи організації процесу засвоєння знань навчального предмета? За яких умов кожний з них буде найдоцільніший? Розкрийте особливості змісту власне педагогічних цілей. Охарактеризуйте структуру компонентів особистості та умови їх формування у процесі навчання.

2.Охарактеризуйте діяльність вчителя за таким планом за таким планом:

1. cтруктура навчальної діяльності , характеристика її основних компонентів

2. тематичне планування роботи

3. поурочне планування роботи

4. планування позакласних заходів.

Контрольні питання

Назвіть основні функції діяльності вчителя у процесі навчання.

Охарактеризуйте основні компоненти діяльності учителя, вкажіть, у чому виявляються їхні особливості (об’єкт, предмет, цілі, дії учителя).

Завдання для практичної роботи

Опрацюйте розділ 2.1 Зміст навчального предмету ( 2.ст. 8-29)Дайте характеристику підручників з природознавства за таким планом:

1. Реквізити підручника

2. Характеристика змісту

3. Характеристика методичного апарату, ілюстрацій

4.Складіть тематичний план з природознавства для 3-4 класу користуючись типовою програмою початкової школи

завдання для творчої роботи: (тематика повідомлень)

1. К.Д. Ушинський про вивчення природи в початковій школі.

2. Система О.Я. Герда по ознайомленню молодших школярів з природою.

3. В.О. Сухомлинський про значення природничого навчання в початковій школі.

4. Короткий змістовний аналіз підручників К.Д.Ушинського “Дитячий світ” та “Рідне слово”

Література:

1. Байбара Т.М.Методика навчання природознавства в початкових класах:Навч.посібник.-К.: Веселка, 1998.-с.334

2. Державна національна програма “Освіта ”/”Україна ХХІ столітття”.-К.,2006.

3. Програми загальноосвітньої середньої школи 1-3(4 кл.)-К., 2007

4. Тематичне планування уроків з природознавства //Початкова школа,- 2007, №1, №6

5. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.

6. Ушинский К.Д. Избр.пед. соч. –М.:Госучпедгиз РСФСР,1945 –С.3-31,147-161, 354-452.

2.Реалізація принципу наочності в курсі природознавства початкової школи . Матеріальні навчальні моделі. (2год.)

План.

1. Суть принципу наочності в процесі навчання.

2. Відмінність між чуттєвістю і наочністю ознак і властивостей об’єктів природи.

3. Характеристика та вимоги до засобів наочності.

4. Види засобів наочності.

5. Дидактичні цілі використання засобів наочності на різних етапах процесу навчання.

Запитання i завдання для самоперевiрки:

Які загальні вимоги до методики застосування засобів наочності? Які засоби наочності належать до натуральних? Охарактеризуйте їх. Розкажіть про особливості методики використання натуральних засобів наочності. Відповідь ілюструйте конкретними прикладами. Які засоби наочності належать до образотворчих? У чому їх особливості? Розкажіть про методику застосування образотворчих засобів наочності в процесі навчання природознавства.

Які засоби наочності належать до аудіовізуальних? Охарактеризуйте їх. На конкретних прикладах розкрийте методику застосування аудіовізуальних засобів наочності в процесі навчання природознавства. У чому полягає специфіка моделей як засобів наочності? Які види моделей використовуються у процесі навчання? Чим забезпечується ефективність застосування моделей в процесі навчання молодших школярів? Які критерії доцільності вибору моделей в процесі навчання?

Матеріал для засвоєння: У курсі “Природознавство ” використовуються матеріальні, знакові (мислені) та ігрові моделі. Використовуючи їх у навчальному процесі, вчитель має змогу формувати в учнів нові уявлення і поняття на основі живого сприймання конкретних образів і явищ. Як правило, побудові матеріальних моделей передує створення мисленої моделі. Штофф В.О. в роботі «Проблеми методології наукового пізнання» дає таке визначення: “Модель — мислено уявлювана або матеріально реалізована система, яка, відображаючи або відтворюючи об’єкт дослідження, здатна замінювати його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про цей об’єкт.”

Більшість авторів, які займаються дослідженням методу моделювання, ділять всі існуючі моделі на два великі класи залежно від того, якими засобами здійснюється моделювання:

а) матеріальні, або речові;

б) мислені, або ідеальні, знакові.

Матеріальні моделі — це тривимірне зображення об’єкта, його частини чи групи об’єктів у зменшеному або збільшеному вигляді. До них відносяться: глобус, телурій, макети тощо. Ці моделі доступні для безпосереднього сприймання. Використовуючи їх у навчальному процесі, вчитель має змогу формувати в учнів нові уявлення і поняття на основі живого сприймання конкретних образів і явищ. Характерною ознакою таких моделей є їх наочність.

Мислені (знакові) моделі можуть бути зображені на відповідних схемах, малюнках, кресленнях. Але незважаючи на те, що вони відображені в матеріальних явищах, вони як зауважує Штофф В.О. «працюють» тільки завдяки мисленим операціям, які над ними здійснює суб’єкт у процесі їх конструювання або перетворення. Матеріальні ж моделі, хоча їх побудувала або відібрала сама людина, існують об’єктивно, діють за відповідними об’єктивними законами природи і в цьому розумінні існують незалежно від дослідника.

Мислені моделі передають загальну структуру, істотні зв’язки та інші особливості реальних об’єктів в образній формі.

Застосовують моделювання як при повторенні вивченого, так і при вивченні нового. Іноді при моделюванні діти виготовляють з паперу або картону кольорові фігури дерев, будівель або тварин, що робить модель виразнішою і привабливішою. Дуже важливими на наш погляд для використання такого виду роботи є теми де вводиться поняття „речовина”. Максимальне використання можливо у темах “Вода”, “Повітря”, “Корисні копалини”, “Грунт”. Набуття досвіду моделювання навколишнього відбувається під час розв’язування різноманітних завдань, тісно пов’язаних з практичною діяльністю школярів.

Завдання для практичної роботи

1. Користуючись логічними схемами змісту тем навчального предмета, у кожній логічно завершеній частині конкретної теми визначте цілі використання засобів наочності; виберіть стосовно них найефективніші засоби наочності;покажіть методику їх застосування.

2. Зробить карту моделей наочності до курсу природознавства 3-4 кл.

3. Розробити окремі фрагменти уроків із застосуванням різноманітних засобів наочності.

  1. Розробіть конспект уроку з застосуванням аудіовазуальних засобів наочності , Розробити не менше 3-4 фрагментів уроку та заповнити таблицю. Тема уроку. Скелет — опора тіла людини. Тема уроку. Лісостеп і степ.
Тема уроку Засоби навчання Фрагменти уроку з різноманітними засобами навчання
     

5. Завдання для творчої роботи: Використовуючи програмне забезпечення спробуйте створити електронну презентацію , що унаочнює вибраний фрагмент уроку.

 

6. Користуючись логічними схемами змісту тем навчального предмета, у кожній логічно завершеній частині конкретної теми визначте цілі використання моделей; виберіть стосовно них найефективніші засоби наочності;покажіть методику їх застосування.

7. Зробить карту моделей наочності до курсу природознавства 3-4 кл.

8. Розробити окремі фрагменти уроків із застосуванням різноманітних засобів наочності.

Розробіть конспект уроку з застосуванням аудіовазуальних засобів наочності (Тема за вибором), Розробити не менше 3-4 фрагментів уроку та заповнити таблицю.

Тема уроку. Атмосферний тиск. Прилади природодослідника.Спробувати створити моделі до теми.

Тема уроку Приклад моделювання явища природи Опис моделі та мета її застосування
     

ЛІТЕРАТУРА

1. Т.М.Байбара. Методика навчання природознавства в початкових класах. -К.: „Веселка”, 1998, с.119-146.

2. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,1998.-256с.

3. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Уроки з природознавства (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.

4. Початкова школа,- 1998, №8, №6 с.20-31

3.Фенологічні екскурсії в природу. (2год.)

План.

1.Особливості проведення фенологічних спостережень у початковій школі.

2.Вимоги до проведення фенологічної екскурсії

3.Методика ведення календаря спостережень та щоденника спостережень за природою.

Фенологічна екскурсія базується на вивченні сезонних змін в живій та неживій природі і проводиться відповідно до пір року. Особливості фенологічної екскурсії:

· базування на вивченні сезонних змін в живій та неживій природі;

· проведення відповідно до пір року;

· сприйняття природи різними органами чуття;

· розуміння взаємозв’язків у природі;

На відміну від уроків у класі дає змогу учням сприймати природу безпосередньо різними органами чуттів. Діти бачать об’єкти в природному середовищі, спостерігають взаємозв’язок рослин і ґрунту, тварин і рослин, залежності їх поведінки та умов існування від пори року і стану природи. Це дає можливість сформувати уявлення про природу як єдине ціле, в якому всі елементи перебувають у тісному взаємозв’язку, утворюючи природні угрупування. На початку кожного сезону учні отримують завдання перевіряють певні народні прикмети, щодо погоди: навесні –якщо вранці з’являються темні хмари – вдень чекай дощу; якщо сонце сідає в хмари - чекай дощу завтра. Довготривалі спостереження провадяться в позаурочні години. Об’єктом їх виступають процеси, явища, події, які розвиваються, змінюються протягом певного часу. Ознаки, які характеризують такий об’єкт, проявляються в різні періоди (або через деякий час) його розвитку. До цієї групи належать спостереження за умовами життя рослин; за впливом різних умов існування на ріст і розвиток рослин; змінами, які відбуваються з конкретними об’єктами природи протягом різних пір року.

Запитання і завдання для самостійної роботи

1. Значення уроків-екскурсій в системі засвоєння молодшими школярами природничих знань та умінь. За якими ознаками здійснюється класифікація уроків-екскурсій у процесі вивчення природознавства? Назвіть види уроків-екскурсій. Розкажіть про зміст і послідовність підготовки учителя до уроку-екскурсії. Яка дидактична мста і структура поточного уроку-екскурсії? Чим вони зумовлені?

2. На конкретному прикладі прокоментуйте специфіку методики організації і проведення всіх етапів поточного уроку-екскурсії. Мета і структура вступного уроку-екскурсії. Як визначаються об’єкти, що їх вивчають учні на вступному уроці-екскурсії? Поясніть особливості методики організації і проведення вступного уроку-екскурсії на конкретному прикладі. Назвіть дидактичну мету і структуру підсумкового уроку-екскурсії. У чому полягають особливості складання логічної схеми змісту цього уроку?

3. Розкажіть про особливості підготовки і проведення підсумкового уроку-екскурсії.

Завдання для творчої роботи

  1. Використайте рослинний матеріал, що зібраний під час екскурсії для складання композиції. Доберіть назви до композицій з певної тематики :”Краса рідного краю”, ”Збережемо природу”, „Історія рідного краю у квітах і травах”.
  2. Розробити план фенологічної екскурсії. Простежте за кольором осіннього листя та доберіть дієслова, що влучно передають характер руху листя під час листопаду (можливі варіанти: летить, падає, кружляє, пурхає, лине, миготить та ін.).Складіть оповідання , що починається словами: “Про що мені розповів осінній листочок”

Література.

1. В. Ф. Гетьман. Екскурсії з природознавства, в 2 і 3 класах К... „Радянська школа” 1983 рік.

2. А.С.Серебровский „Биологические прогулки”.

3. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,1998.-256с.

4. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.


ПРАКТИЧНИЙ МОДУЛЬ 2“МЕТОДИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА”

4.Методична різноманітність проблемних завдань на уроках природознавства. (2год.)

План.

1. Проблемні методи навчання, іх характеристика.

2. 2.Спостереження, проведення лабораторних дослідів (експеримент), роботи з визначення та опису об’єктів, роботи з природознавчими приладами

3. Проблемні методи навчання при роботіу куточку живої природи й на навчально-дослідницькій ділянці.

Запитання i завдання для самоперевiрки:

  1. Яка діяльність називається творчою?
  2. Охарактеризуйте загальні проблемні методи навчання (проблемний виклад, евристичний, дослідницький) за таким планом: зміст методу;загальна структура;форми реалізації методу;критерії вибору.

Завдання для практичної роботи : Користуючись підказкою виконайте наступні завдання.

Прийоми, що полегшають пошуки шляхів виконання проблемних завдань, як то:

а)додаткова інформація (у вигляді схематичного зображення предметів, явищ, процесів, додаткових спостережень за ними; актуалізації життєвого досвіду);

б)повторення способу виконання аналогічних завдань;

в)розв’язання аналогічних, але простіших завдань;

г)указівка на аналогії;

д)постановка додаткових запитань, які спрямовують хід міркування;

е)актуалізація загальних законів, правил, принципів і закономірностей, які сприятимуть поясненню або передбаченню фактів, дій та ін.

Специфіка застосування цього методу у початкових класах проявляється:

а) у конструюванні навчальних проблемних завдань, які учні розв’язуватимуть самостійно, але обов’язково під керівництвом учителя, оскільки вони носять навчальний характер. Метою їх використання є не тільки засвоєння нових знань та умінь (їх можна подати і в готовому вигляді), а оволодіння дитиною досвідом цілісного розв’язання проблеми;

б) у способах керівництва самостійною пошуковою діяльністю учнів.

Розрізняють проблемні ситуації з різними видами протиріч: між старими й новими знаннями;між життєвими уявленнями й науковими знаннями та інш.

  1. Побудуйте проблемний виклад. Обгрунтуйте можливість і доцільність вибору цього методу навчання в конкретній ситуації. В чому полягає специфіка знань, якими повинні оволодіти молодші школярі під час використання проблемного викладу? На прикладі уроків „Як обертається Земля”. „Зміна дня і ночі”, ”Зміна пір року” продемонструйте різноманітність створення проблемних ситуацій різного типу. Оберіть доцільні.
  2. Складіть таблицю методів навчання природознавства у початкових класах:

Метод навчання за його внутрішньою стороною.

Форма реалізації методу в процесі навчання.

Критерії вибору методу.

На основі логічних схем уроків (Будова рослин. Рослини –живі організми. Різноманітність рослин. Хвойні і листяні, однорічні, дворічні та багаторічні рослини. Охорона рослин)

2. На основі розроблених логічних схем змісту конкретної теми навчального предмета для кожної його логічно завершеної частини:

а) визначити конкретну дидактичну мету та конкретні дидактичні підзадачі, розв'язання яких призведе до її досягнення;

б) визначити найефективніші методи навчання, враховуючи критерії вибору кожного з них;

в) розробити оптимальні прийоми реалізації вибраного методу навчання;

г) визначити власне предметний зміст, на якому об'єктивно можливо створити проблемну ситуацію і сформулювати проблему;

д) відібрати або сконструювати різні прийоми створення проблемних ситуащій в конкретних умовах;

е) визначити зміст локальної готовності учнів, яка необхідна для розв'язання конкретної проблеми, та розробити методику її забезпечення.

Література:

1. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. - К.: Веселка, 1998. - 338с.

2. Байбара Т.М., Коваль Н.С. Природознавство: Підруч. для З класу чотириріч, і 2 класу триріч, поч. шк. - К.: Освіта, 2006. -191 с.

3. Байбара Т.М., Коваль Н.С. Природознавство: Пробн. підруч. для 4 класу. - К: Веселка, 2006. - 159 с.


5. Практичні методи навчання природознавства. Евристичний та дослідницький метод навчання. (2год.)

План.

1.Дослід и в процесі навчання природознавству.

2.Методика проведення дослідів на уроках природознавства в початковій школі

Запитання і завдання для самоперевірки: У чому полягає суть досліду як методу пізнання об'єктів природи та його відмінності від інших спеціальних методів пізнання ?

1. Яке значення мають досліди в процесі навчання природознавства?

2. Схематично зобразіть і поясніть структуру досліду.

3. Детально розкрийте методику організації вчителем і виконання учнями всіх етапів досліду. Чим зумовлені її особливості в початкових класах? Чим пояснюється її варіативність?

4. Назвіть види дослідів, які використовуються у процесі навчання природознавства.

5. За яких умов дослід буде творчим?

6. Який зміст має проблема, якщо способом її розв'язання є дослід?

7. Що спільного між дослідницьким та евристичним дослідами? Чим вони відрізняються?

8. В чому особливості методики організації і проведення довготривалих дослідів?

Завдання для практичної роботи

1. Проаналізуйте зміст дослідів, які передбачені програмами з природознавства в 3 (2) і 4 (3) класах. Розподіліть їх на групи за тривалістю виконання.

2. Визначіть, які з перелічених дослідів у процесі навчання природознавства об'єктивно можуть бути репродуктивними, а які -- творчими.

3. Розробіть методику репродуктивного досліду, який проводитиметься демонстраційно і фронтально.

4. Розробіть методику творчого досліду, який виконуватиметься з різною мірою самостійності учнів.

Завдання для практичної роботи:

Розробіть детальний конспект предметного уроку (тема на вибір:

Корисні копалини.Пісок і глина.Корисні копалини.Залізна руда.Корисні копалини. Торф.і нафта). З цією метою:

1. складіть логічну схему власне предметного змісту теми уроку;

2. визначіть макроструктуру такого уроку;

3. визначіть власне педагогічні цілі та дидактичні цілі (задачі) і підцілі (підзадачі) на кожному етапі;

4. виберіть об’єктивно найефективніші методи досягнення дидактичних цілей;

5. виберіть або змоделюйте конкретні методичні прийоми розв’язання дидактичних підзадач у структурі кожного методу;

6. прокоментуйте методику вашого варіанту організації і проведення кожного етапу уроку відповідно до його психо-дидактичної суті та специфіки власне предметного змісту.

Література

1. Т.М.Байбара. Методика навчання природознавства в початкових класах. -К.:”Веселка”, 1998, с.215-218.

2. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,1998.-256с.

3. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.

6-7.Методика формування понять про речовини і їх властивості в курсі природознавства.

 

План.

  1. Характеристика практичної роботи як методу навчання.
  2. Структура практичної роботи, репродуктивна та творча практичні роботи.

Запитання і завдання для самоперевірки

Дайте визначення практичної роботи як методу навчання. Обґрунтуйте його. Чим відрізняється практична робота від досліду?

Схематично зобразіть структуру практичної роботи. Поясніть її.

Які види практичних робіт використовуються в процесі навчання природознавства? Назвіть ознаки, за якими вони розрізняються

Завдання для практичної роботи

Проаналізуйте зміст практичних робіт, які передбачені програмою з природознавства для 3 і 4 класів.

Розробіть на конкретному прикладі методику застосування репродуктивної практичної роботи. Покажіть, які дидактико-методичні вимоги слід ураховувати для забезпечення ефективності її використання в процесі навчання.

Яка практична діяльність школярів називається творчою?

Побудуйте завдання для організації творчої практичної роботи учнів. За яких об’єктивних і суб’єктивних умов це можливо? Доведіть свою відповідь.Розробіть методику виконання учнями творчої практичної роботи з різною мірою їх самостійності. Чим відрізняється методика евристичної та дослідницької практичних робіт?

Проаналізуйте зміст практичних робіт, які передбачені програмою з природознавства для 3 і 4 класів.

Складіть перелік практичних робіт за підручником 3-4 класу. Розробіть та проведіть фрагмент уроку з практичною роботою фронтальною або груповою.

Література

1. Т.М.Байбара. Методика навчання природознавства в початкових класах. -К.:”Веселка”, 1998, с.215-218.

2. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,2001.-256с.

3. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 2007. – С. 65.

Лабораторні заняття (6)

1.Аналіз організаційної діяльності вчителя на уроці природознавства

Методичний орієнтир:визначення та фіксація організаторських умінь вчителя початкової школи на уроці природознавства:

планування навчального матеріалу з предмету, що викладається, і визначення системи організаторських заходів для успішного оволодіння учнями екологічним матеріалом;

вміння створити ситуацію зацікавленння до сприйняття матеріалу , вміння показати учням важливість і необхідність природничих знань;

вміння формувати екологічну культуру.

Література:

1. Біда О.А. Методика вивчення курсу „Я І Україна” з основами сільськогосподарської праці. [навчальний посібник для студентів ] / Олена Анатоліївна Біда –К.: Освіта 2003. – 432с.

2. Коваль Н. Державні стандарти початкової ланки освіти. Природознавство. // Початкова школа. – 2012р. - № 6. – 14-16 с.

2.Аналіз прогностичної діяльності вчителя на уроці природознавства

Методичний орієнтир визначення та фіксація прогностичних умінь вчителя початкової школи на уроці природознавства:

проектування змісту навчально-виховної роботи;

вибірі способів організації діяльності учнів початкових класів;

моделювання стратегічної програми розв’язання актуальних екологічних цілей та завдань навчальної діяльності;

проектування провідних цілей і завдань екологічної освіти учнів початкових класів;

моделювання ефективних форм та методів роботи, що спрямовані на розвиток пізнавальних інтересів учнів початкових класів;

проектування елементів програми розвитку особистості старшокласника;

моделювання цілей та засобів удосконалення власної самоосвітньої діяльності.

Література:

3. Біда О.А. Методика вивчення курсу „Я І Україна” з основами сільськогосподарської праці. [навчальний посібник для студентів ] / Олена Анатоліївна Біда –К.: Освіта 2003. – 432с.

4. Коваль Н. Державні стандарти початкової ланки освіти. Природознавство. // Початкова школа. – 2012р. - № 6. – 14-16 с.

3.Аналіз комунікаційної діяльності вчителя на уроці природознавства

Методичний орієнтир визначення та фіксація комунікативних умінь вчителя початкової школи на уроці природознавства:

моделювання і реалізацію атмосфери психологічної підтримки у процесі навчання природознавства;

встановлення педагогічно доцільних стосунків з учнями та колегами;

стимулювання та розвиток в учнів зацікавленості навчально-виховною екологічною діяльністю;

спонукання до свідомого використання набутих умінь різних видах діяльності;

вміння спілкуватися з природою.

Література:

5. Біда О.А. Методика вивчення курсу „Я І Україна” з основами сільськогосподарської праці. [навчальний посібник для студентів ] / Олена Анатоліївна Біда –К.: Освіта 2003. – 432с.

6. Коваль Н. Державні стандарти початкової ланки освіти. Природознавство. // Початкова школа. – 2012р. - № 6. – 14-16 с.

 

 

ПРАКТИЧНИЙ МОДУЛЬ №3“ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА.”(8ГОД.)

 

8 .Методика проведення уроку засвоєння знань і його аналіз. .(2год.)

План.

1. Форми організації процесу навчання природознавства .

2.Макроетапи уроку як основної форми організації процесу навчання природознавства.

Запитання для самоперевірки

3. Від чого залежить макроструктура уроку?

4. Якою буде макроструктура уроку і форма реалізації процесу навчання 1-го рівня, якщо зміст теми складається з кількох елементів знань; з одного елемента знань (зокрема уявлення, поняття); передбачає формування уміння?

5. В яких випадках цілісний процес навчання І рівня реалізується на кількох уроках? Якою буде макроструктура таких уроків?

6. Який урок називається комбінованим? Яку макроструктуру може мати комбінований урок з природознавства?

7. Назвіть типи уроків, на яких реалізуються процеси навчання різних рівнів у структур і вивчення природознавства.

Завдання для практичної роботи

  1. За логічними схемами власне предметного змісту окремих тем уроків визначіть їх макроструктуру. Обґрунтуйте відповідь.
  2. Проаналізуйте зміст курсу природознавства для 3(4) і 4(3) класів. Визначіть теми узагальнюючих уроків. Обґрунтуйте їх необхідність
  3. Складіть конспект уроку до однієї з тем :”Київ – столиця України,” „Рослини поля. Овочеві рослини”

Завдання для самостійної роботи.

  1. Назвіть форми організації учбової роботи по природознавству, які мають місце в початковій школі.
  2. Обґрунтуйте і доведіть на прикладі одного з уроків доцільність поєднання різних методів та прийомів навчання.

Сплануйте структуру та проведіть комбінований урок з теми «Ліс. Рослини лісу», «Тварини лісу». „Океани та материки.”,„ Природні зони України. Зона мішаних лісів”.

Література

1. Білецька О.І. .Лоджук Н.Р.Розробки уроків з курсу „Я і Україна.Я і природа” –Тернопіль:Підручники і посібники. 2006. -144с.

2. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,1998.-256с.

3. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.

4. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.

5. Савченко О.Я. Урок на шляхах перебудови/УПочаткова школа,- 1988, №5.

6. Викладання довкілля в 1 класі. Посібник для вчителів, які викладають інтегрований курс “Довкілля” в 4 класі. — Полтава: ПОІПОПП, 1999. — 80 с.

9.Методика проведення уроку-екскурсії з природознавства .(2год.)

План.

  1. Характеристика макроструктури та вимог до уроків екскурсій з природознавства різних типів.
  2. Методика проведення поточного уроку-екскурсії
  3. Вступний та узагальнюючий уроки-екскурсії.

Матеріал для засвоення:Екскурсія, яка проводиться за програмою з природознавства, є одним із видів уроку. На уроці-екскурсії процес навчання реалізується не в умовах класного приміщення, а в природі під час безпосереднього спілкування учнів з об’єктами і явищами природи.

Уроки-екскурсії мають великий виховний вплив на дітей. Сприймання краси природи, до якого їх постійно спонукають, відчуття гармонії, її доцільності, на якій зосереджується їхня увага, сприяють розвитку естетичних почуттів, позитивних емоцій, доброти, дбайливого ставлення до всього живого. У відносно невимушених обставинах школярі вчаться спілкуватись між собою під час виконання спільних завдань, поводитися один із одним та з навколишнім світом.

Основним методом пізнання на уроці-екскурсії є спостереження за об’єктами і явищами природи та очевидними взаємозв’язками і залежностями між ними.

Класифікація уроків-екскурсій здійснюється за двома ознаками: обсягом власне предметного змісту теми екскурсії (однотомний, багатотемний) та його місцем у структурі вивчення розділу або курсу (вступний, поточний, підсумковий).У курсі природознавства початкової школи проводяться такі види уроків-екскурсій:

б) фронтальні спостереження за завданням: «Проведіть спостереження за комахами. Чи багато їх літає у повітрі? Назвіть відомі вам»;

в) індивідуальна практична робота за однаковим для всіх учнів завданням: «Уважно обстежте паркан, сухий пеньок, листя під деревами. Яких комах ви там помітили? В якому вони стані?»;

г) після виконання завдання діти показують свої знахідки (на місці, де вони виявлені), розповідають класові про свої спостереження. У процесі фронтальної бесіди узагальнюються зміни, що сталися з комахами восени, та визначаються причини змін.

Запитання і завдання для самостійної роботи

Розробити конспект уроку-екскурсії з теми „Горизонт. Сторони горизонту. Орієнтування на місцевості за місцевими ознаками.(4 кл.Поточний урок-екскурсія)”. Компас.Орієнтування за компасом.

Дайте відповідь на питання:

  1. Яке значення мають уроки-екскурсії в системі засвоєння молодшими школярами природничих знань та умінь?
  2. За якими ознаками здійснюється класифікація уроків-екскурсій у процесі вивчення природознавства? Назвіть види уроків-екскурсій.
  3. Розкажіть про зміст і послідовність підготовки учителя до уроку-екскурсії. Яка дидактична мста і структура поточного уроку-екскурсії? Чим вони зумовлені?
  4. На конкретному прикладі прокоментуйте специфіку методики організації і проведення всіх станів поточного уроку-екскурсії.
  5. Яка мета і структура вступного уроку-екскурсії? Як визначаються об’єкти, що їх вивчають учні на вступному уроці-екскурсії?
  6. Поясніть особливості методики організації і проведення вступного уроку-екскурсії на конкретному прикладі.
  7. Назвіть дидактичну мету і структуру підсумкового уроку-екскурсії. У чому полягають особливості складання логічної схеми змісту цього уроку?
  8. Розкажіть про особливості підготовки і проведення підсумкового уроку-екскурсії.

Завдання для творчої роботи

  1. Використайте рослинний матеріал, що зібраний під час екскурсії для складання композиції. Доберіть назви.
  2. Розробити план фенологічної екскурсії. Простежте за кольором осіннього листя та доберіть дієслова, що влучно передають характер руху листя під час листопаду (можливі варіанти: летить, падає, кружляє, пурхає, лине, миготить та ін.).Складіть оповідання , що починається словами: “Про що мені розповів осінній листочок”

Література

1. Білецька О.І. .Лоджук Н.Р.Розробки уроків з курсу „Я і Україна.Я і природа” –Тернопіль:Підручники і посібники. 2006. -144с.

2. Викладання довкілля в 1 класі. Посібник для вчителів, які викладають інтегрований курс “Довкілля” в 4 класі. — Полтава: ПОІПОПП, 1999. — 80 с.

10.Методика проведення предметного уроку. Аналіз предметного уроку

План.

  1. Макроструктура предметного уроку.
  2. Методика проведення та аналіз предметного уроку.

Матеріал для засвоення:У процесі навчання природознавства використовується специфічний тип уроку — предметний. Він має свою історію теоретичної розробки в методиці викладання предмета та практичного застосування в початкових класах. Вперше термін «предметний урок» був введений О. Я. Гердом у методичному посібнику для учителів «Предметні уроки в початковій школі» (1863). Основною метою таких уроків, за словами вченого, є формування у дітей цілісного уявлення про предмети і явища навколишнього світу. Мета досягається за умови безпосереднього сприймання учнями об’єктів природи, аналізу й порівняння здобутих фактів, їх узагальнення і формування необхідних висновків, а також перевірки висновків доступними дослідами. . Студенти повинні ознайомитись з ідеєю предметного навчання запропонованого і розвинутого у працях І.А.Коменського, К.Д.Ушинського, В.П.Вахтерова. Об’єктом вивчення на предметному уроці повинні бути реально існуючи предмети. Так при вивченні рослин тварин перевагу слід надавати живим, об’єктам, в крайньому випадку заміняючи іх гербаріями або колекціями. Велике пізнавальне і виховне значення мають екскурсії, вони конкретизують, поглиблюють і розширюють знання учнів, конкретизуються знання, засвоюються краще вміння та навички.

У сучасній методиці викладання природознавства вчені (В. П. Горощенко, Л. К. Нарочна, В. М. Пакулова та ін.) не відмовляються від цього типу уроків, а наголошують на їх необхідності у навчанні, вихованні та розвитку молодших школярів.

Особливість предметного уроку полягає в тому, що власне предметний зміст, яким оволодівають учні у процесі уроку, передбачає різнобічне вивчення конкретного предмета або явища природи: виявлення ознак, властивостей структури, встановлення зв’язків і залежностей з іншими об’єктами, умов існування або протікання, походження, способів добування або вирощування, важливості для людини.

Доцільно, щоб на такому уроці діти працювали з натуральними, живими природними об’єктами. Це — одна із складових частин успіху його проведення. Якщо відсутня об’єктивна можливість їх забезпечення (інша пора року і т. ін.), тоді використовуються гербарні та колекційні зразки. Роздавальні натуральні засоби наочності для кожного предметного уроку учні виготовляють заздалегідь під безпосереднім чи опосередкованим керівництвом учителя. До цієї роботи також залучають батьків.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. У чому полягає особливість предметного уроку?

2. Яку дидактичну структуру має предметний урок?

3. Яке місце займають предметні уроки у структурі вивчення природознав­ства?

4. Розкрийте особливості методики організації і проведення кожного етапу предметного уроку, зокрема:

• за яких умов здійснюється або пропускається етап перевірки;

• які частини виділяються у власне предметному змісті теми предметного уроку;

• прокоментуйте на конкретному прикладі хід міркування учителя під час розробки методики організації та проведення етапу засвоєння нових знань, умінь, навичок предметного уроку.

5. Який зміст мас підготовка учителя і учнів до предметного уроку?

Завдання для практичної роботи

Розробіть детальний конспект предметного уроку (тема на вибір).”Грунт” „Повітря”, ”Корисні копалини”, ”Вода, властивості води”, ”Рослини поля. Зернові рослини”. З цією метою:

складіть логічну схему власне предметного змісту теми уроку;

визначіть макроструктуру такого уроку;

визначіть власне педагогічні цілі та дидактичні цілі (задачі) і підцілі (підзадачі) на кожному етапі;

виберіть об’єктивно найефективніші методи досягнення дидактичних цілей;

виберіть або змоделюйте конкретні методичні прийоми розв’язання дидактичних підзадач у структурі кожного методу;

прокоментуйте методику вашого варіанту організації і проведення кожного етапу уроку відповідно до його психо-дидактичної суті та специфіки власне предметного змісту.

Література.

1. Білецька О.І. .Лоджук Н.Р.Розробки уроків з курсу „Я і Україна.Я і природа” –Тернопіль:Підручники і посібники. 2006. -144с.

2. Викладання довкілля в 4 класі. Посібник для вчителів, які викладають інтегрований курс “Довкілля” в 1 класі. — Полтава: ПОІПОПП, 1999. — 80 с.

3. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,1998.-256с.

4. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65.

5. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах. —К.:2000-98с.

11. Різноманітність уроків природознавства в початковій школі

План.

  1. Методика проведення інтерактивних уроків в курсі природознавства.
  2. Проектна діяльність.
  3. Узагальнення та корекція знань під час нестандартного уроку.Особливості методики. Технології проектного навчання. Основні теоретичні положення, особливості методики. Проект дня. Метод екологічних проектів як один з практичних методів ознайомлення з природою учнів початкової школи, методика організації практично-пошукової діяльності у «екологічному проекті».
  4. Прикладні проекти та їх реалізація у курсі початкової школи. Технологія ТРВЗ. Основні теоретичні положення. Особливості методики.

Завдання для практичної роботи:

  1. Розробити відповідно до структури інтерактивного уроку модель уроку „Кругобіг води в природі.”
  2. Проаналізувати матеріал програми 3-4 кл курсу природознавства з метою створення екологічного проекту. При створенні плану проекту бажано спиратися на краєзнавчий матеріал.Запропонуйте та розробіть власний екологічний проект. Охарактеризувати зміст діяльності учнів на кожному етапі проекту.

Оріентовні напрямки розвитку ідеї інформаційного проекту.

1.Поцікавтеся, яка екологічна ситуація склалася у вашому місті(селі).Підготуйте інформацію про те що робиться для її поліпшення?

2.Спробуйте самостійно створити презентацію за одним із напрямків:

  1. Культура українського народу як засіб екологічного виховання.
  2. Чи впливає природа на життя суспільства?
  3. Краса природи у творах мистецтва.

 

Ключові слова: проектна діяльність, прикладні, рольові, інформаційні проекти, ТРВЗ-педагогіка, синектика, морфологічний аналіз, метод фокальних об'єктів, метод фантограм, метод асоціацій чи каталога, метод фантастичної проблеми, екологічне прогнозування, творчо-емпатійні вправи, фантазування, інверсія. Закони Б.Комоннера.

Література:

1. Новые образовательные технологи и информационные технологи в системе образования.(Текст)/Под ред..Е.С.Полат.- М.:Академія,2001.-272с.

  1. Землянская Е.Н.Учебные проєкты младших школьникоа (Текст)/Е.Н.Землянская// Начальная школа.- 2005. - №9. – С. 55 – 59.Король О.Проект як засіб підтримання інтересу до навчання// English.-2000. - №22.

1. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65. .

2. Чекіна О.Ю.Інтегровані уроки у початковій школі.—Х.:Вид. Група „Основа:”Тріад*”, 2007. -192с.(Початкові інновації.Майстерня)”

 

 


 

ПРАКТИЧНИЙ МОДУЛЬ 4 „ТЕХНОЛОГІЇ ВИКЛАДАННЯ ОКРЕМИХ ТЕМ КУРСУ ПРИРОДОЗНАВСТВА”(6ГОД.)

12. Методика проведення уроків теми: „Організм людини, збереження здоров’я.” (2год.)

План.

1. Особливості методики проведення уроків Змістової лінії „Організм людини”.

2. Структура уроків теми.

Матеріал для засвоєння:У Державних стандартах відокремлено п’ять наскрізних ліній формування понять про організм людини: людина і здоров’я, природні умови здоров’я, соціальні умови здоров’я, етноздоров’я, індивідуальне здоров’я. Поняття про організм людини формується протягом уроків „Шкіра-захісник організму,” „Скелет –опора тіла людини”, ”Як людина рухається. М’язи”, „Органи травлення”, „Органи дихання ”, „Система кровообігу”, „Органи чуття. Як людина сприймає довкілля”, „Мозок і нерви”. Мета навчання і виховання в розділі курсу „Я і Україна” передбачає збереження та зміцнення здоров’я учнів шляхом формування понять про організм людини як про цілісну систему. Під час вивчення теми учні мають набути знання про: будову організму людини, умови вироблення і збереження правильної постави; функції шкіри, органів дихання, травлення, кровообігу, виділення, нервової системи, органів чуттів; гігієна шкіри, ротової порожнини, органів дихання, травлення, кровообігу, органів чуттів; раціональне харчування, раціональний режим дня; уявлення про типи темпераменту та особливості поведінки людини відповідно її типу темпераменту, про спеціальні методи дослідження здоров’я (діагностика власного стану, визначення частоти пульсу, температури, тощо);

Специфіка проведення уроків з теми ”Людина – живий організм” передбачає чіткого дотримання послідовності вивчення матеріалу:

значення системи органів;

їх будова;

властивості органів;

функції;

попередження захворювання та правила першої допомоги.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Які форми організації процесу навчання природознавства розрізняють в методиці?

2. Назвіть, які макроетапи має урок як основна форма організації процесу навчання природознавства?

3. Від чого залежить макроструктура уроку?

Завдання для практичної роботи

  1. За логічними схемами власне предметного змісту окремих тем уроків визначте їх макроструктуру. Обґрунтуйте відповідь.
  2. Проаналізуйте зміст курсу природознавства для 3(4) і 4(3) класів. Виберіть теми .на яких відбувається реалізація змістової лінії „Людина”.
  3. Методика організації спостережень за власним організмом. Обґрунтуйте її необхідність
  4. Складіть конспект уроку до однієї з тем :”Скелет людини .М’язи ”, „Органи травлення”. „Нервова система. Органи чуття”

Література

1. Т.М.Байбара „Методика навчання природознавства в початкових класах”. - К.:» Веселка”, 1998,с.255-260.

2. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,1998.-256с.

3. Викладання довкілля в3 класі. Посібник для вчителів, які викладають інтегрований курс “Довкілля” в 3 класі. — Полтава: ПОІПОПП, 1999. — 80 с.

http://www.slideboom.com/

13.Нестандартний урок з природознавства “Київ- столиця україни”.(2год.)

План.

1.Вимоги до нестандартних уроків.

2.Методика оцінювання, контролю та корекції знань під час нестандартних уроків.

Завдання для практичної роботи:

Розробіть детальний конспект уроку (тема на вибір: Київ –столиця України - урок-подорож, урок-проект, урок-вікторина, історична казка ). З цією метою:

складіть логічну схему власне предметного змісту теми уроку;

визначіть макроструктуру такого уроку;

визначіть власне педагогічні цілі та дидактичні цілі (задачі) і підцілі (підзадачі) на кожному етапі;

виберіть об’єктивно найефективніші методи досягнення дидактичних цілей;

виберіть або змоделюйте конкретні методичні прийоми розв’язання дидактичних підзадач у структурі кожного методу;

прокоментуйте методику вашого варіанту організації і проведення кожного етапу уроку відповідно до його психо-дидактичної суті та специфіки власне предметного змісту.

Література:

1. Т.М.Байбара. Методика навчання природознавства в початкових класах. -К.:”Веселка”, 1998, с.215-218.

2. Лишенко Г.П. та інш.Навчання в 4 кл. Чотириріч. І 3 кл триріч почат.шк.:Посібн для вчителя /-К.: “Освіта”,1998.-256с.

3. Мечник Л.А., Майхрук М.І., Волошин О.М. Календарне планування. Ознайомлення з навколишнім світом (1-2 класи). Природознавство (3(4) – 4(3) класи). – Тернопіль: “Підручник і посібники”. – 1996. – С. 65. .

4. Чекі


Поделиться:

Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 1627; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты