Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА




ВАРІАНТ 2

1.У курсі „Я і Україна” об’єктами інтеграції виступають :

а) природничі та соціальні явища;

б)абстрактні філософські поняття;

в)процеси пізнання природи;

г) способи вивчення природничих явищ.

2. Методичний посібник В. О. Герда для вчителів початкових класів мав назву:

а) „Предметні уроки в початковій школі”;

б) „Світ Божий”;

в) „Рідне слово”;

г)”Земля, повітря і вода”.

3.Вираз „Пізнай себе через пізнання природи і свого народу..” належить :

а)Григорію Сковороді;

б)Стельмаховичу М.Г.;

в)Тарасу Шевченко;

г)Я.А.Коменському.

4.Систематично використовується метод моделювання у програмі курсу „Довкілля” авторами якої є:

а) В.Ільченко, К. Гуз;

б) Н. Бібік, Н. Коваль;

в) Р .Арцишевський;

г) Н.Бібік, Т.Байбара.

5.Назвати, в яких формах засвоюються учнями початкових класів знання з природознавства:

а) факт, судження, уявлення, прийом;

б) уявлення, причинно-наслідковий зв'язок, метод;

в) поняття, факт, уявлення;

г) аналогія, уявлення, порівняння.

6. Розвивальна мета процесу навчання природознавства:

а) формувати поняття …; розвивати мислення …;

б) формувати уміння побачити проблему та сформувати її у вигляді запитання чи завдання (та інші уміння творчого мислення);

в) розвивати вміння аналізувати …; розвивати сприймання (уяву); формувати творче мислення; розвивати пам'ять;

г) навчити …; формувати пам'ять; ознайомити з …; розвивати сприймання (уяву); формувати творче мислення.

7. Реалізація принципу наочності в курсі природознавства полягає:

а) у активному використанні різноманітних предметів та засобів для реального відображення явищ природи;

б) у створенні образів, конкретних уявлень, на основі яких будується навчально-пізнавальна діяльність учнів, спрямована на оволодіння системою природознавчих уявлень і понять;

в)у створенні психічного образу в результаті процесів відчуття і сприймання;

г) у створенні наочних посібників та моделей світу природи.

8. Правильне судження, що відповідає терміну “гербарій”::

а) натуральні об’єкти, що можуть бути використані для виконання практичних завдань на уроках природознавства;

б) натуральні об’єкти. що являють собою засушені рослини або їх частини, які прикріплені до цупкого паперу і зроблені руками дітей;

в) засушені рослини або їх частини, що прикріплені до цупкого паперу;

г)композиції із засушених квітів.

9. Правильне судження, що відповідає терміну “колекції”:

а) зібрання однорідних об’єктів, що мають спільні ознаки, і в яких розрізняються всі частини;

б) зібрання невеличких за розмірами плодів та насіння різних рослин, шкідливих комах;

в) роздавальний матеріал на предметних уроках природознавства

г) естетичні композиції з природного матеріалу.

г)виріб з пап’є-маше.

10. Які форми організації діяльності учнів можна використати під час засвоєння змісту природознавства:

а)урок, репродуктивна бесіда;

б)проблемний виклад, екскурсія;

в)фронтальна робота, домашня робота, групова робота, дослід;

г)класно-урочна, позакласна, позаурочна.

11.Виберіть твердження, яке відповідає терміну «екологічне виховання»:

а) неперервний процес самоосвіти, спрямований на формування ціннісних орієнтацій по відношенню до природи;

б)цілеспрямований вплив на особистість на всіх етапах її життя за допомогою розгорнутої системи засобів та методів, що має на меті формування екологічної культури;

в) неперервний процес навчання, спрямований на формування знань щодо збереження навколишнього природного середовища;

г) неперервний процес навчання, самоосвіти, спрямований на формування спеціальних знань щодо збереження навколишнього середовища і природокористування, реалізованих в екологічно грамотній діяльності.

12. Оптимальною буде така дидактична мета вступного уроку-екскурсії:

а) формування умінь, засвоєння фактичного матеріалу про об’єкти явища природи, поглиблення засвоєних знань, формування елементарних опорних уявлень про засвоєння навчального матеріалу, розділу чи тем;

б) формування елементарних опорних уявлень для засвоєння навчального матеріалу, розділу чи теми, розширення засвоєних знань;

в) засвоєння фактичного матеріалу про об’єкти природи;

г)накопичення емоційних вражень.

13.Відмінність комбінованого і предметного уроків як форм організації навчання природознавства полягає у:

а) формулюванні мети та загальних завдань уроку

б) елементах макроструктури

в)організації методики засвоєння нових знань, умінь і навичок;

г)самостійній роботі.

14. Класифікація уроків-екскурсій за місцем у структурі вивчення розділу або курсу:

а) вступний, поточний, підсумковий;

б) однотемний, багатотемний, вступний;

в) поточний, багатотемний, підсумковий.

г)інтегрований.

15. Правильне судження, що відповідає терміну “позакласна робота”:

а) розроблена за спеціальною програмою діяльність, що виходить за зміст програмного матеріалу і спирається на краєзнавчий компонент програми;

б) розроблена за спеціальною програмою діяльність, що виходить за зміст програмного матеріалу, та базується на добровільних засадах;

в) діяльність, що проводиться з учнями, які виявляють особливий інтерес до предметів та явищ природи.

г) проводиться у закладах «Клуб юних туристів», «Клуб юних натуралістів».

23. Визначенню “практична робота з природознавства” відповідає судженню:

а) певна робота (моторна діяльність) з одночасним її осмисленням, на основі якої формуються знання і практичні уміння;

б) моторна діяльність направлена на засвоєння учнями програмного матеріалу, під час проведення яких учні не змінюють хід явищ, а тільки фіксують факти спостережень у процесі практичних дій;

в) навчально-пізнавальна діяльність, у процесі якої учні виконують практичні дії з об’єктами в матеріальній або матеріалізованій форм, при цьому предмети і явища або умови їх існування в природі змінюються.

г) робота що призводить до певних наслідків.

16. Визначити елементи знань які повинен сформувати вчитель у молодших школярів на основі змісту тем з природознавства “Гриби”(Курс “Я і Україна”):

а)уявлення про різноманітність грибів(шапинкові, цвільові ,отруйні, їстівні) у природі;

б) уявлення про різноманітність грибів(шапинкові, цвільові ,отруйні, їстівні) та їх значення у природі та житті людини;

в) уявлення про різноманітність грибів та їх значення у природі та житті людини, вміння розрізнювати та використовувати їстівні і отруйні гриби своєї місцевості;

г)факти про отруєння грибами, та негативний вплив пліснявих грибів на людину.

17. Визначити, який тип уроку є оптимальним, під час засвоєння змісту теми з природознавства “Корисні копалини рідного краю” (Курс “Я і Україна”):

а)комбінований урок;

б)предметний урок;

в)інтегрований урок;

г)бінарний.

20. Умовами формування природознавчих уявлень є :

а)чуттєве сприймання ознак, виявлення істотних ознак, узагальнення і словесне вираження сутності поняття, введення терміну та застосування у подібних та нових ситуаціях;

б) сприймання ознак , виявлення ознак, , введення терміну та застосування у подібних та нових ситуаціях;

в)спостереження, виявлення ознак, узагальнення і словесне вираження сутності поняття, та застосування у подібних та нових ситуаціях;

г)безпосереднє спостереження за природним об’єктом.

21. Репродуктивно-мнемічні запитання під час бесіди на уроках природознавства:

а) стимулюють пізнавальну діяльність, результатом якої є здобуття готових знань з різних джерел: підручників, засобів унаочнення, спостережень, дослідів;

б) активізують пам'ять і спонукають до відтворення раніше здобутих знань;

в) відповіді на такі запитання отримуються в результаті здійснення операцій логічного мислення з уже відомими знаннями або під час розв’язання проблеми

г)питання має риторичний характер.

22. Продуктивно-пізнавальні запитання під час бесіди на уроках природознавства:

а) активізують пам'ять і спонукають до відтворення раніше здобутих знань;

б) стимулюють пізнавальну діяльність, результатом якої є здобуття готових знань з різних джерел: підручників, засобів унаочнення, спостережень, дослідів.

в) відповіді на такі запитання отримуються в результаті здійснення операцій логічного мислення з уже відомими знаннями або під час розв’язання проблеми;

г) необхідні для запам’ятовування.

19. Методи, що відображають зовнішню сторону пізнавальної діяльності учнів:

а) бесіда, розповідь, робота за підручником, дослід, робота з наочними посібниками;

б) репродуктивний метод, дослідницький метод, індукція, дедукція, пояснювально-ілюстративний метод;

в) індивідуальна, групова, фронтальна, евристична, дослідницька робота.

г)спостереження за розвитком рослин, тварин, за поступовими сезонними змінами в житті рослин, тварин.

18. До методів що забезпечують опосередковане ознайомлення з природою відносяться:

а)спостереження, експеримент, праця, досліди з природним матеріалом;

б) розгляд картин, використання діафільмів ї кінофільмів, ігри з картинками, іграшками, словесні дидактичні ігри, розповіді, бесіди, читання художньої літератури;

в)спостереження за наближенням грози, за веселкою, дощем, снігом;

г) спостереження за розвитком рослин, тварин, за поступовими сезонними змінами в житті рослин, тварин.

24.Дослідницький метод навчання природознавства :

а) спосіб організації творчої діяльності учнів, зумовлений навчальними проблемними завданнями;

б) спосіб засвоєння навичок в процесі розв’язання конкретної проблеми;

в) спосіб засвоєння досвіду творчої діяльності в процесі розв’язання загальної навчальної проблеми;

г) набуття практичних навичок.

25. Які групи умінь формуються, переважно, при вивчені такої теми з природознавства «Тварини лісу»:

а) розумові, перцептивні, самоконтролю,самокоригування коригування;

б )навички причинно-наслідкового, логічного і творчого мислення, мнемічні;

в) імажинативні, мовленнєві, самопланування, самоорганізації;

г)розумові, мовленнєві

26. Які групи умінь формуються переважно при вивчені узагальнюючої теми з природознавства «Нервова система, органи чуття »:

а) розумові, мнемічні;

б) імажинативні, мовленнєві; самоконтролю, самоорганізації;

в) коригування, логічного і творчого мислення;

г) критичного мислення.

27.Правильне судження, що відповідає визначенню спостереження як методу забезпечення наочно-чуттєвої основи знань про природу :

а) цілеспрямоване, планомірне, сприйняття об’єктів навколишньої дійсності з метою виділення суттєвих ознак предметів та явищ природи;

б) планомірне, сприйняття об’єктів навколишньої дійсності та накопичення чуттєвого досвіду;

в) розвиток спостережливості дитини, уміння аналізувати, узагальнювати та планувати певну діяльність;

г) фіксування певних ознак предметів природи.

28. Вибір проблемних методів навчання у процесі засвоєння молодшими школярами змісту природознавства визначається такими критеріями :

а) локальна і загальна готовність учнів, зміст навчального матеріалу,

б) зміна послідовності вивчених у підручнику фактів, пояснень описів

в)необхідністю залучення додаткової інформації, яка виходить за межі змісту поняття, що передбачено програмою;

г) методичною підготовкою вчителя.

29. Визначити, який тип пізнавальних завдань використовується у випадку - накреслити схему на основі прочитаного (на матеріалі теми “Рослини –частина живої природи”):

а) використання аналогії як засобу перенесення способу дії, класифікація предметів і явищ навколишнього середовища;

б) сортування навчального матеріалу за завданням учителя;

в) виділення головного, сортування навчального матеріалу за завданням учителя;

г) інтеграція знань та фактів.

30. Правильне судження, що відповідає терміну “класифікація за ознаками”:

а) об’єднання об’єктів природи у групи за ознаками подібності;

б) ряд розумових операцій, спрямованих на аналіз і порівняння відмінних ознак і властивостей предметів природи;

в) складна розумова дія, спрямована на об’єднання об’єктів в групи за істотними ознаками і зв’язками);

г) розподіл предметів або об’єктів у певному порядку .

ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

МОДУЛЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ „МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА – ПЕДАГОГІЧНА НАУКА.”

1. Освітня галузь «Природознавство».

Метою освітньої галузі «Природознавство» є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

– виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе;

– формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;

– розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження й спілкування;

– забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю;

– засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою;

– оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.

Предметна природознавча компетентність – особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи в сфері відносин «людина – природа» [].

ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з освітньої галузі «Природознавство»

Зміст початкової загальної освіти Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Об’єкти природи мати уявлення про природу, її складові, тіла, речовини, їх властивості; про різноманітність живих організмів (віруси, бактерії, гриби, рослини, тварини), особливості їх будови, росту, розвитку, процесів життєдіяльності та поведінки, про значення живих організмів у природі; про перетворення і збереження речовин і сонячної енергії у природі, про теплові процеси та енергоносії; про організм людини як єдине ціле
розрізняти предмети неживої природи, організми, руко­творні об’єкти, агрегатні стани речовин; представників окремих груп організмів і деякі ознаки пристосування їх до навко­лишнього середовища; органи і системи органів людини
розпізнавати явища природи, пояснювати їх причини
розуміти значення сонячного світла і тепла на Землі
застосовувати знання для охорони природи та збереження тепла і електроенергії у побуті
Взаємозв’язки в природі мати уявлення про цілісність природи знати про добові та сезонні зміни у природі; причини їх періодичності встановлювати найпростіші взаємозв’язки в неживій і живій природі, між організмами і навколишнім середовищем, між природними умовами на певній території та господарською діяльністю людини
Земля – планета Сонячної системи мати уявлення про Всесвіт і Сонячну систему, форму і будову Землі, рух Землі навколо осі і навколо Сонця, про материки і океани, особливості їх природи, населення Землі; орієнтуватися на місцевості; працювати з планом, глобусом і картами
Україна на планеті Земля мати уявлення про розташування природних зон на території України, особливості їх природних умов, рослинного і тваринного світу знати розташування України на глобусі, карті світу, півкуль і Європи
розрізняти за умовними знаками основні форми земної поверхні, моря, найбільші річки та озера України розпізнавати найхарактерніші рослини і тварини своєї природної зони
Рідний край знати розташування рідного краю на карті України розпізнавати форми земної поверхні на місцевості
Охорона і збереження природи мати уявлення про цінність природи для життя людей, залежність життя людей від стану навколишнього середовища, про охорону об’єктів неживої і живої природи знати про значення Червоної книги і заповідних територій для охорони природи мати уявлення про особливості погоди своєї місцевості виконувати правила поведінки у природі; брати участь у природоохоронній діяльності; дотримуватися народних традицій у ставленні людини до природи
Методи пізнання природи вести спостереження за предметами і явищами неживої природи та їх змінами, за організмами, їх поведінкою проводити досліди з метою пізнання властивостей тіл і речовин, виявлення особливостей росту, розвитку і поведінки організмів
уміти фіксувати результати спостережень і дослідів; користуватися приладами, необхідними для пізнання природи, таблицями, діаграмами, схемами

1. ВИКОРИСТОВУЮЧИ МЕТОДИЧНУ ЛІТЕРАТУРУ ОПРАЦЮВАТИ ТА ЗАКОНСПЕКТУВАТИ ТАКІ ПИТАННЯ:


Поделиться:

Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 164; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты