Тема 15: Зобов’язання зі страхування

Легальне визначення страхування міститься у Законі України «Про страхування», відповідно до ст. 1 якого страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (стра­хових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Економічна сутність страхування полягає в розкладенні збитків, заподіяних одній особі, серед якомога більшого кола суб'єктів, для кожного з яких окремо матеріальні втрати ледь відчутні, а становище потерпілого відновлюється швидко і досить повно. Страхування як вид цивільно-правових відносин підлягає спе­ціальному правовому режиму. Основу законодавства про страхуван­ня складають акти цивільного законодавства, які регулюють найваж­ливішу частину страхових відносин - страхові зобов'язання. Голов­не місце серед правових актів, що регулюють страхові зобов'язання належить ЦК, в якому страхуванню присвячена окрема глава - 67 (Страхування). Особливу увагу в ЦК приділено питанням правового регулювання договору страхування. Разом з тим, якщо інше не вста­новлено актами цивільного законодавства, положення ЦК застосову­ються також щодо відносин, що випливають із обов'язкового страху­вання (ч. 2 ст. 999). З цього слідує, що до відносин, які випливають із обов'язкового страхування, положення ЦК мають субсидіарне засто­сування поряд із спеціальними актами цивільного законодавства.

Другим за значущістю правовим актом, присвяченим страховим зобов'язанням, є Закон «Про страхування», який регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових по­слуг, посилення страхового захисту майнових інтересів юридичних та фізичних осіб. Взаємовідносини між страховиком та страхувальником мають дворівневу структуру. По-перше, загальні умови добровільного стра­хування містяться в правилах страхування. По-друге, конкретні (без­посередні) його умови визначаються при укладенні договору страху­вання відповідно до законодавства. Кожний страховик зобов'язаний дотримуватись загальних умов страхування, допускаючи лише їх конкретизацію та незначні відступи. При вивченні даної теми слід мати на увазі, що страхування характеризується особливим понятійним апаратом, який дозволяє з’ясувати його правову природу, зокрема: страховий інтерес, страховий ризик, страховий випадок, страхова сума, страхова премія, страховий тариф, франшиза, суброгація.

Термінологічне завдання: страхування, договір страхування, добровільне страхування, обов’язкове страхування, майнове страхування, особисте страхування, страхувальник, страховик, вигодонабувач, застрахована особа, страхові брокери, страхові агенти, співстрахування, перестрахування, аварійний комісар, актуарій, страховий поліс, страховий випадок, страхова сума, страховий платіж, страховий внесок, страховий тариф, страхова виплата, страхове відшкодування, франшиза, суброгація, абандон.

Нормативно-правові акти та література:

1. Цивільний кодекс України // Офіційний вісник Ук­раїни. — 2003. — № 11. — Ст. 461.

2. Господарський кодекс України // Відомості Верхов­ної Ради України. — 2003. — № 18—22.

3. Закон України „Про страхування” від 7 березня 1996 року (в редакції закону від 4 жовтня 2001 року) // Відомості Верховної Ради. -2002. -№7. -ст.50 (Із змінами і доповненнями).

4. Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12 липня 2001 року // Урядовий кур’єр 29.08.2001 (Із змінами і доповненнями).

5. Указ Президента України від 4.04.2003 р. № 292/2003 «Про Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України» // Урядовий кур'єр. -2003.-№ 14.

6. Законодавство України про страхування: Збірник нормативних актів / За реакцією П. Д. Біленчука, О. Ф. Філонюка, І. В. Яковенка. - Київ: Атіка, 1999. -464 с.

7. Аномалії в цивільному праві України: Навч.-практ. посібник // Відп. ред. Р А. Майданик. - Київ: Юстініан, 2007. - (Серія «Аномалії цивільного права»). - 912 с.

8. Біленчук Д. П., Біленчук П. Д., Зальотов О. М., Клименко Н. І. Страхове право України. - К.: Атіка, 1999. - 60 с.

9. Білоусов С.М. Договір страхування господарських ризиків: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Харків, 1997. – 16 с.

10. Воронова Л. К. Фінансове право: Підручник. - X.: Консум, 1998. - 495 с.

11. Пацурія Н. Б. Страхові організації (компанії) як суб'єкти господарського права // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - № 1. - С. 12-17.

12. Пацурія Н. Б. Система законодавства України про страхову діяльність // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - № 3. - С. 20-23.

13. Пацурія Н. Б. Правовий режим майна страховиків // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - № 4. - С. 27-29.

14. Тарабия X. Страхование гражданско-правовой ответственности владельцев транспортных средств// Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - № 9. -С. 10-13.

15. Янишев В. Система личного страхования в Украине // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - № 10. - С. 24-27.