Тема 8. Договори у сфері інтелектуальної власності

Одним з основних правових засобів опосередкування відносин зприводу створення і використання результатів інтелектуальної, творчої діяльності виступають договори у сфері інтелектуальної власності. У системі договірних зобов'язань вони відіграють подвійне значення: з одного боку - сприяють реалізації майнових прав та інтересів авторів (винахідників, виконавців) та їх правонаступників, з іншого - забезпечують можливість доступу й ознайомлення членів суспільства зрезультатами творчої діяль­ності.

Необхідно враховувати, що у галузі інтелектуальної діяльності укладається велика кількість різних за своїм характером і природою договорів, певну частину з яких становлять специфічні договірні конструкції, притаманні лише зазначеній сфері. Різноманітність видів творчої діяльності обумовлюють численність правочинів, якими опосередковуються відносини по створенню і використанню їх результатів. Окрему групу правочинів становлять договори, що стосуються інтелектуальної діяльності у галузі авторського права та суміжних прав (видавничий договір, договір про депонування рукопису, постановочний договір, сценарний договір, договір художнього замовлення, договір про використання твору декоративно-прикладного мистецтва у промисловості, договори у сфері створення і використання об'єктів суміжних прав, договір на управління майновими правами авторів на колективній основітощо).

Договори у сфері інтелектуальної власності можуть регулювати відносини як зприводу створення об'єкта інтелектуальної власності, так і щодо використання раніше створеного об'єкта. Існують правочини, які передбачають створення та передачу результату творчості для використання у встановленому обсязі.

Договорам про розпорядження майновими правами інтелек­туальної власності притаманні свої специфічні ознаки, що відрізняють їх від інших видів правочинів і обумовлюють їх особливе місце у системі договірних зобов'язань. Крім того, кожна група договорів характеризується наявністю ряду відмінних особливостей, які також необхідно засвоїти студентам при вивченні даної теми.

При вивченні ліцензійних договорів слід мати на увазі, що обсяг прав, які передаються за даними договорами, зумовлюється вибором сторонами виду ліцензії. Розрізняють патентні та безпатентні ліцензії. Патентними визнаються ліцензії, об’єкти яких захищені охоронними документами. Безпатентними є ті ліцензії, об’єкти яких не мають патентної охорони, зокрема ноу-хау. Предметом договору першої групи є надання комплексу виключних правомочностей на: використання винаходу, виготовлення на його основі продукту, виробництво, продаж виготовленого продукту. Друга група ліцензійних договорів поділяється на два види: договори на винаходи, на які ще не подано патентної заявки або на які патентні заявки подано, але патент ще не видано або які зберігаються як конфіденційна інформація.

Договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт регулюються нормами гл. 62 ЦК України. Слід звернути увагу на існуючу в цивілістиці наукову дискусію з приводу місця норм про договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт в системі норм цивільного права і, в першу чергу, щодо їх співвідношення з нормами, що регулюють підрядні відносини. Аналіз норм ЦК України дає підстави вважати, що дані договори носять самостійний характер. Ці договори мають певні особливості, оскільки пов’язані з науковою творчістю, пошуком нових наукових досягнень і певним чином неможливістю гарантованості результату.

Термінологічне завдання: виключні права, творчість, твір, патент, винахід, корисна модель, промисловий зразок, знаки для товарів і послуг; зазначення походження товару, комерційна таємниця, ліценція, виключна, одинична, невиключна ліцензія; повна ліцензія, субліцензія, перехресна ліцензія, зворотна ліцензія, відкрита ліцензія, примусова ліцензія, ноу-хау, ліцензійний договір, ліцензіар, ліцензіат, безпатентний ліцензійний договір, договір на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт, фундаментальні наукові дослідження, прикладні наукові дослідження.

Нормативно-правові акти та література:

1.Цивільний кодекс України // Офіційний вісник Ук­раїни. — 2003. — № 11. — Ст. 461.

2.Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р.// ВВР України. – 2003. - №18-22. – Ст.144.

3.Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 1 грудня 1998 р.// ВВР. – 1999. - №2-3. – Ст. 20.

4.Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 11 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 43. — Ст. 214.

5.Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 47. - Ст. 251.

6.Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм» від 23 березня 2000 р.

7.Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. // ВВР. – 1992. – №48. – Ст. 650.

8.Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 1 липня 2000 р.

9.Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р.

10. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» від 15 грудня 1993 р.

11. Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 червня 1999р.

12. Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» від 5 листопада 1997р.

13. Про мінімальні ставки авторської винагороди за використання творів літератури і мистецтва. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 листопада 1994 р. №784 // Збірник постанов Уряду України. – 1995. - №2. – Ст. 33.

14. Постанова КМУ «Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядок їх виплати» від 18 січня 2003 р., № 71.

15. Постанова КМУ «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосу­ються права автора на твір» від 27 грудня 2001 р. № 1756 // Офіційний вісник України. - 2001. - № 52. - Ст. 2369.

16. Авторське право і суміжні права. Європейський досвід: У 2-х книгах / За ред. А. С. Довгерта. — Книга 1: Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України / Уклад. Р. В. Дроб'язко. — К.: Ін Юре, 2001. — 520 с. — Книга 2: Виступи, статті європейських спеціалістів / Уклад. В. С. Дроб'язко. - К.: Ін Юре, 2001. - 460 с.

17. Бєгова Т. Щодо питання про правове оформлення обороту ноу-хау // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – №11. – С. 36-40.

18. Великанова М. Співвідношення договору на виконання НД або ДК і ТР із договором підряду // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – №11. – С. 44-48.

19. Герасименко В., Луб’яна Е., Солощук М., Федченко Л., Договірні правовідносини при створенні та використанні об’єктів інтелектуальної власності. // Право України. – 1999. - № 7. – С. 77.

20. Господарське судочинство в Україні: Суд. практика. Захист прав інтелектуальної власності /Упоряд.: В.С. Москаленко (кер.) та ін.; Відп. ред. Д.М. Притика. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре»,2004. – 904с.

21. Завальська Ж. Авторський договір та його види: окремі питання. // Право України. – 2000. - №8. – Ст. 117.

22. Інтелектуальна власність в Україні: проблеми теорії і практики:36. наук. статей / За ред Ю. С. Шемшученка, Ю. Л. Бошицького. — К.: Ін-т держави і права їм. В. М. Корецького НАН України, 2002. — 424 с.

23. Кузнєцов Ю.М. Патентознавство та авторське право: Підручник. – К.: Кондор, 2005. – 428 с.

24. Макода В.Є. Правова охорона промислових зразків в Україні. – К.: УАБ, 2000. – 172 с.

25. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності України. – К., Юрінком Інтер, 1998.

26. Право інтелектуальної власності / За ед.. О.А. Підопригори, О.Д. Святоцького. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – 670 с.

27. Промислова власність в Україні: проблеми правової охорони: Зб. наук. статей / за ред. Ю.С.Шемшученка, Ю.Л.Бошицького. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004. – 548 с.