Зміст теми. Успіх протезування залежить багато в чому від знання особливостей будови кожного зуба та його співвідношення з зубами антагоністами

Успіх протезування залежить багато в чому від знання особливостей будови кожного зуба та його співвідношення з зубами антагоністами. Ці знання потрібні для виготовлення вкладок, пластмасових, фарфорових коронок та інших протезів. Відновлення правильної форми коронки зуба забезпечує естетику, правильну функцію зуба та його опорного апа­рату, тканин, оточуючих зуб. В зубі розрізняють три частини: коронку, шийку та корінь. Коронка виступає над ясеневим краєм, вона вкрита емаллю. Головну масу коронки утворює дентин. Корінь занурений в альвеолу. Він складається з дентину, зовнішня поверхня якого вкрита цементом. Шийкою називається частина зуба, яка розташована між коронкою та ко­ренем. Біля шийки закінчується емалеве покриття, що поступово стоншується та з’єднується з внутрішньою епітеліальною вистилкою ясеневого краю. На зубах розрізняють декілька поверхонь: 1) жувальна, або оклюзійна, що змикається з зубами антагоністами (у різців вона називається ріжучим краєм, у ікол—бугром); 2) бокові, або апроксимальні поверхні, якими він контактує з сусідніми зубами (поверхня, звернена вперед стоячому зубу, носить назву медіальної, а назад стоячому - дистальної поверхні); 3) вестибулярна поверхня, звер­нена в сторону губи або щоки; 4) оральна поверхня - поверхня, звернена в сторону порож­нини рота. На всіх поверхнях можна визначити найбільш опуклу частину, що називається екватором. Екватор розділяє зуб на оклюзійну та ясеневу частини.

Зуби верхньої щелепи.

Центральні різці - мають лопатоподібну форму, апроксимальна поверхня має форму трикутника з вершиною, зверненою до ріжучого краю. Оральна поверхня ввігнута, має фор­му трикутника з вершиною, направленою до шийки зуба. В верхній третині знаходиться бу­гор. Вестибулярна поверхня опукла і нерідко має форму прямокутника. Коронка ширше біля ріжучого краю, вужча біля шийки зуба. Медіальний кут ріжучого краю гострий, дистальний - тупий.

Бокові різці—коронка бокового різця менше центрального і коротша, медіальний кут у нього більш закруглений. Форма вестибулярної поверхні коронки така ж, як і в централь­ного різця, тобто сплющена до ріжучого краю. Оральна поверхня коронки має форму трикут­ника з вершиною, зверненою до шийки зуба.

Ікла - коронка ікла має конусовидну форму, масивна. Апроксимальна поверхня корон­ки ікла порівняно з різцем більш опукла. Вестибулярна поверхня опукла і має не різко вира­жений повздовжній валик, краще помітний біля різального краю. Валик поділяє зубну поверх­ню на дві нерівні частини: меншу - медіальну і більшу - дистальну. Медіальний кут нижче дистального. Оральна поверхня більш вузька, дещо опукла. Ріжучий край коронки закінчується основним бугром і має два тупих кути: медіальний та дистальний. Медіальний кут розташований ближче до основного бугра, ніж дистальний. Медіальний кут звичайно нижче дистального.

Перші премоляри—Коронка першого премоляра складена якби з двох половин - вес­тибулярної та оральної, що мають округлі поверхні. Вестибулярна половина більша за ораль­ну, має добре виражений жувальний бугор, схожий на бугор ікла, і два менших - медіальний та дистальний. Жувальна поверхня премоляра зверху має брунькоподібну форму, ввігнутість знаходиться на медіальній стороні, жувальна поверхня має два основних бугри, які розділені боріздкою у вигляді букви «Н». Поперечна лінія літери проходить по середині жувальної по­верхні, відділюючись від них невеликими валиками, що з’єднують вестибулярну та оральну половини коронки. Коронка дещо звужена в оральному напрямку. Вестибулярна поверхня премоляра схожа з поверхнею ікла, але коротше її. Вона розділяється валиком на дві поло­вини: меншу - медіальну та більшу - дистальну. Оральна поверхня має випуклість,що розта­шована на початку верхньої третини або на середині коронки.

Другі премоляри—відмінність в будові коронок першого та другого премоляра поля­гає в тому, що в другого премоляра бугри та жувальні поверхні за розмірами рівні. Його вес­тибулярна поверхня має менш виражену схожість з вестибулярною поверхнею ікла, так як має округлу форму. Перші моляри - Жувальна поверхня першого моляра має форму ромба. Розташування борізд на жувальній поверхні моляра відповідає косому розташуванню літери «Н», поперечна лінія якої проходить по самій довгій діагоналі ромба. Всі борозди моляра мають нахил до середини жувальної поверхні, в результаті чого утворюються 4 бугри: два вестибулярних і два оральних. Медіально- оральний бугор самий великий, дистально-оральний - самий маленький. На вестибулярній поверхні медіальний бугор вище та більше дистального. Апроксимальні поверхні моляру різні, медіальна - більш полога, дистальна - округла. З оральної сторони коронка різко звужується до шийки. Медіальний оральний бугор значно більше дистального, тому борозда що їх розділяє, розташовується значно дистальніше середини коронки.

Другі моляри—Розрізняють 4 варіанти форми коронки: 1) форма коронки та жувальної поверхні та сама, що й у першого моляра; 2) коронка видовжена в медіо- дистальному напрямку, вкорочена в вестибуло-оральному напрямку і схожа на витягнуту призму; 3) коронка ще більш витягнута в довжину, жувальна поверхня має 3 бугри, що розташовуються по прямій лінії; 4) коронка, як і жувальна поверхня, має трикутну форму, на жувальній поверхні розташовані 3 бугри у формі трикутника (два вестибулярних та один оральний).

Треті моляри—Форма коронки третього моляру має різноманітну форму та досить варіабельна. Це самий маленький з усіх молярів верхньої щелепи. Жувальна поверхня частіше має 3 бугри- іноді 4, а іноді має розміри премоляра і навіть менше.

Зуби нижньої щелепи.

Центральні та бокові різці—самі маленькі зуби, але в той же час, якщо на верхній щелепі центральні різці більші за бокові, то на нижній щелепі центральні - менші за бокові. Коронки різців нижньої щелепи вузькі і довгі, схожі на долото. Апроксимальні поверхні майже паралельні, вестибулярна поверхня коронок слабо опукла або плоска. Біля ріжучого краю на ній помітні дві вертикальні боріздки. Оральна поверхня гладка, признак кутів в центральних різцях відсутній, в бокових виражений слабо, та дистальний кут може бути вище медіального.

Ікла—Ікла нижньої щелепи мають масивну коронку, яка звужується до різального краю. З вестибулярної поверхні коронка ікла розділюється повздовжнім валиком на дві фасетки: медіальну та дистальну. Ріжучий край ікла утворений двома відрізками, що сходяться під кутом та закінчуються біля вершини ріжучим бугром. З оральної сторони є виражений зубний бугорок. Апроксимальні сторони ікла дещо сходяться до шийки. В зубному ряду ріжучий край ікла виступає над ріжучим краєм різців. Коронка нахилета дещо допереду, вестибулярна і оральна поверхня виступають по відношенню до тих самих поверхонь інших зубів.

Перші премоляри—Коронка має округлу форму і звужена в оральну сторону. По відношенню до кореня коронка нахилена в оральну сторону. Жувальна поверхня має майже округлу форму на відміну від овальної жувальної поверхні першого премоляра верхньої щелепи. Жувальна поверхня першого нижнього премоляра має два бугри: вестибулярний (великий) та оральний (менший). Бугри зв'язані виступаючими складками, розташованими по краю апроксимальних поверхонь, та валиком, розташованим по середині. Вестибулярний бугор нахилений в сторону орального бугра. Оральний бугор тупий і часто не контактує з жувальною поверхнею антагоніста. Вестибулярна поверхня по формі нагадує вестибулярну поверхню ікла. Вестибулярна частина жувальної поверхні має бугор, який ділить вестибулярну поверхню на дві фасетки: медіальну—меншу та дистальну—більшу, бугор також має два скат медіальний та дистальний. Апроксимальні поверхні опуклі та дещо сходяться до шийки зуба. Оральна поверхня вужча вестибулярної і нижче її, що викликано менш розвиненим оральним бугром.

Другі премоляри—Коронка другого премоляра нижньої щелепи більше коронки першого премоляра і може мати різноманітну форму. Вісь коронки та вісь кореня утворює менший кут, ніж у першого премоляра. Коронка дещо нахилена орально. Вестибулярна поверхня по формі нагадує вестибулярну поверхню першого премоляра нижньої щелепи. Оральна поверхня значно більше, ніж у першого премоляра, що обумовлено більш розвиненим бугром. Апроксимальні поверхні дещо опуклі і сходяться до шийки зуба. Жувальна поверхня має округло-чотирикутну форму. На ній присутні два, а частіше три бугри - вестибулярний та два оральних. Висота бугрів майже однакова.

Перші моляри—форма коронки наближена до куба. Жувальна поверхня прямокутної форми та має п'ять горбків три вестибулярних та два оральних. Самим більшим бугром є медіально-вестибулярний, меншим—дистально-вестибулярний. Бугри відділені один від одного бородами, які розташовані у вигляді хреста. Вестибулярна поверхня опукла та біля краю жувальної поверхні нахилена в оральну сторону. Оральна поверхня менша за вестибулярну. Медіальна апроксимальна поверхня більше дистальної та більш опукла. Обидві апроксимальні поверхні сильно сходяться до шийки.

Другі моляри—Коронка другого моляру нижньої щелепи має майже туж форму, що і першого моляра. Відмінність полягає в наявності чотирьох жувальних бугрів. Коронка другого моляру за розмірами дещо менше коронки першого моляру.

6. Матеріали для самоконтролю: (додаються).

7. Рекомендована література.

Основна

1. А.П.Коновалов, Н.В.Курякина, Н.Е.Митин «Фантомний курс ортопедичної стоматології» 2001р. ст. 35-49.

2. «Анатомия человека» под. ред. М. Г. Привеса, Медицина 1985, ст. 98-101

Методичну розробку склав асистент кафедри ортопедичної стоматології

ВНМУ ім.М.І. Пирогова В. О. Орловський