Конституція 1791 року. Перша республіка у Франції.

Партія конституціоналістів на першому етапі революції мала більшість у всіх найважливіших по­літичних установах і органах. К. були найбільш поміркованою партією французь­кої буржуазії. Вони ажніяк не домагалися рішучого зламу феодально-абсолютистського ладу, їх ідеалом була цензова конституційна монархія.

Відповідно до цього конституціоналісти 1791 року розробили Конституцію. Конституція зберегла за дворянством право на землю і феодальні повинності і водночас закріпила панування буржуазії. Вона зафіксувала компроміс між цими класами Франції і, таким чином, відступила від принципів Декларації прав людини і громадянина.

За Конституцією 1791 року Франція ставала конституційною мо­нархією, яка спиралася на принцип розподілу влади. Законодавча вла­да передавалася однопалатним Національним зборам, що формува­лися на основі цензового виборчого права з розподілом громадян на «активних» і «пасивних». До виключної компетенції Національнихзборів належало право вирішувати розмір державних прибутків і витрат, справи війни і миру, розробку питань законодавства, введення нових посад та ін..

Виконавча влада належала королю і міністрам, яких він призначав. Особа короля вважалася за Конституцією «священною і недоторкан­ною». У його руках була зосереджена найвища виконавча влада, від нього залежало призначення і звільнення міністрів. Однак виконавча влада за Конституцією повинна була функціонувати відповідно до за­конів, прийнятих Національними зборами.

Судова влада оголошувалася незалежною від Національних зборів і короля. Разом з тим суди не мали права втручатися в здійснення законодавчої влади і діяльність органів врядування. Суддів обирали на основі цензовою виборчого права.

Конституція 1791 року формально проголосила буржуазні пра­ва і свободи (свободу совісті, право на збори, право на скарги й петиції до уряду та ін.), але не давала жодних гарантій їх здійснення. Більше того, різного роду обмеження зводили нанівець проголошені свободи.

У вересні 1791 року Людовик XVI підписав Конституцію, почалося комплектування нових держав­них органів.

Першого жовтня 1791 року були скликані Національні збори, які розпочали свою роботу.

Перша французька республіка, офіційно "Французька республіка", Період французької історії з 1792 по 1804. Республіка була проголошена 21 вересня 1792 року у час французької революції, в цей день формально був зміщений Людовик XVI. Офіційно республіка проіснувала аж до утворення Першою французької імперії в 1804 чинним першим консулом Наполеоном Бонапартом, що проголосив себе імператором. Французька Республіка була унітарною державою.

Вперше унітаризм Французької Республіки був проголошений Декретом Національного Конвенту "Про єдність і неподільність Французької Республіки від 25 вересня 1792":

"Національний конвент оголошує, що Французька Республіка єдина і неподільна"

Конституція Французької республіки 1793 року підтверджують унітаризм:

"Французька республіка єдина і неподільна"

Це ж підтверджувала і Конституція Французької Республіки 1795:

"Французька Республіка єдина і нероздільна"

Те ж підтверджувалося Конституція Французької Республіки 1799:

"Республіка єдина і неподільна"