Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Поняття про критичне мислення

Читайте также:
  1. Oсновнi термiни i поняття
  2. Адмін.юстиція: поняття, види та особливості її становлення вУ
  3. Введення поняття функції
  4. Виборче право України: поняття, джерела й основні принципи.
  5. Визначити поняття кримiнальноi вiдповiдальностi.
  6. Визначте поняття «спортивний менеджмент». Мета і завдання спортивного менеджменту на сучасному етапі економічного і соціального розвитку України.
  7. Власний капітал: поняття, економічна сутність та класифікація
  8. Гігієнічна оцінка виробничого мікроклімату. Поняття важкості, напруженості, одноманітності праці. Терморегуляція організму людини, тепловий баланс організму.
  9. Глава 1. ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ
  10. Громадянське суспільство: поняття, структура, ознаки

ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ СИСТЕМИ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

ШКОЛИ І-го СТУПЕНЯ

 

1. Поняття про критичне мислення

2. Технології розвитку критичного мислення учнів

3. Активне навчання та критичне мислення у викладанні літератури

4. Активне навчання в самостійній роботі

 

Рекомендована література:

- Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П. Критичне мислення: Як цього навчати. Науково-методичний посібник. – Х.: Видавнича група „Основа”, 2007. – 112с.

- Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д.: Наук.ред. О.І.Пометун. – К.: Вид-во „Плеяди”, 2006. – 220с.

- Тягло О.В. Критичне мислення: Навчальний посібник. – Х.: Видавнича група „Основа”, 2008. – 189с.

Поняття про критичне мислення

Критичне мислення поширилось у школах і університетах Північної Америки невдовзі після Другої світової війни. З 1956 року, коли Бенджамін Блум розробив диференціацію пізнавальних здібностей, „критичне мислення” означає мислення вищого рівня.

У Радянському Союзі воно було практично невідомим. Зацікавленість ним в Україні й інших нових незалежних державах з’явилась усередині 90-х років минулого століття. У Харкові одним з перших популяризаторів кричного мислення став канадський українець проф. Тарас Закидальський: восени 1995 року він представив його як академічну дисципліну на семінарі „Трансформація гуманітарної освіти в Україні”, організованому Харківським міським центром освітніх ініціатив за підтримки Міжнародного фонду „Відродження”. Приблизно через 10 років спроби включення до навчального процесу широкого спектру ідей, об’єднуваних загальним брендом критичного мислення, значно посилились на рівні як вищої, так і середньої школи. Вже тривалий час діє Науково-методичний центр розвитку критичного та образного мислення „Інтелект” (Київ). Восени 2007 року був створений Український віртуальний центр критичного мислення з адресою у Інтернеті http: //www.ctuvc.org.ua

Поняття „критичне мислення” настільки різнобічне, що спеціалісти різних галузей освіти сприймають його по-різному. З точки зору філософів, критичне мислення – це вміння логічно мислити та аргументувати. Вітчизняний вчений О.В.Тягло назвав його „просунутою сучасною логікою”. З точки зору теоретиків літератури (Ч.Темпл), критичне мислення – це підхід, за яким тексти розкладаються на складові частини і який розглядає, як вони досягають впливу на читачів, які мотиви тих, хто їх написав. Воно дозволяє міркувати про свої власні думки і причини, які стоять за нашими точками зору. Ми міркуємо про те, яким чином ми прийшли до розв’язання проблем. Ці роздуми базуються на логіці та надійній достовірній інформації, яку ми збираємо з багатьох джерел.



З точки зору психології (Л.Терлецька), критичне мислення – це таке мислення, яке має наступні характеристики:

* глибина (проникливе мислення) – вміння проникати в суть, бачити неясне там, де іншим усе здається цілком ясним і зрозумілим;

* послідовність – уміння дотримуватися логічних правил, не суперечити самим собі, обгрунтовувати висновки;

* самостійність – уміння ставити питання, знаходити нові підходи до їх з’ясування;

* гнучкість – уміння змінювати спосіб розв’язання проблеми, знаходити нові шляхи, бути вільним від шаблону;

* швидкість – уміння швидко впоратися з пізнавальними завданнями;



* стратегічність – послідовне висування гіпотез, визначення ознак (сканування і фокусування) під час розв’язання задач.

 

З точки зору педагогічної теорії розвивального навчання (Є.С.Полат), в якому в учня як суб’єкта пізнавальної діяльності розвивається і формується механізм мислення, а не експлуатується пам’ять, критичне мислення має наступні ознаки:

* аналітичність (відбір, порівняння, зіставлення фактів та явищ);

* асоціативність (установлення асоціацій з раніше вивченими фактами, явищами);

* самостійність;

* логічність (уміння будувати логіку доказовості розв’язання проблеми, послідовність дій);

* системність (уміння розглядати об’єкт, проблему в цілісності їх зв’язків і характеристик).

 

Важливим є також питання про те, що ми маємо на увазі, коли говоримо „критичне мислення” і, що не менш важливо, коли ми до нього звертаємося за необхідності.

Як правило, критичним називають таке мислення, що допомагає нам відрізнити те, що здається, від істини, факти від суджень. Канадський професор Ральф Х.Джонсон визначає критичне мислення як „особливий вид розумової діяльності, що дозволяє людині винести раціональне судження щодо запропонованої їй точці зору або моделі поведінки”. До критичного мислення ми звертаємося для виконання завдань, фолрмулювання висновків, оцінки інформації й для прийняття якогось життєво важливого для нас рішення. Роберт Енніс визначає критичне мислення як „прийняття обміркованих рішень у тому, як варто діяти й у що вірити”.

Слово „критичне” припускає насамперед оцінювальний компонент: чи вдало вибрані джерела, чи добре ми проаналізували інформацію, чи правильні висновки зробили з неї, чи правильне рішення ми прийняли і т.д.

Критичне мислення часто називають „спрямованим мисленням”, тому що воно спрямоване на одержання бажаного результату. Професор Девід Клустер дає найбільш зрозуміле і корисне для вчителів визначення критичного мислення. Він називає п’ять складових критичного мислення:

1. Критичне мислення – мислення самостійне. Ніхто не може думати за нас. Ми формулюємо свої ідеї, оцінки й переконання винятково самі й для самих себе. Для того, щоб сформувати власну думку про літератора, недостатньо знати біографію цієї особистості, недостатньо розуміти значення її діяльності, висловлене тим або іншим митцем. Необхідно мати навички критичного мислення. І критично мисляча людина не зобов’язана бути зовсім оригінальною. Вона може поділяти чиюсь точку зору, ідею або переконання. Але головне, щоб кожний сам вирішував, що йому думати, і міг сформулювати свої думки. Мислити критично можна в будь-якому віці, навіть малята здатні думати критично і цілком самостійно. Самостійність – перша і найважливіша ознака критичного мислення.

2. Інформація є відправним, а не кінцевим пунктом критичного мислення. Знання створює базу, без якої людина не може мислити критично. Щоб висловити складну думку, потрібно переробити гору фактів, ідей, теорій, концепцій. На уроках учні самі починають розуміти: для того щоб навчитися мислити на більш високому рівні, потрібно мати знання. Завдяки критичному мисленню процес пізнання стає осмисленим, безперервним і продуктивним.

3. Критичне мислення починається з постановки питань і з’ясування проблем, які потрібно розв’язати. Люди допитливі у своїй природі. Ми помічаємо щось нове і хочемо довідатися, що це таке. „Жити – означає мати проблеми, а розв’язувати їх – означає зростати інтелектуально” (Дж. Гілфорд).

Американський філософ і педагог Джон Дьюї вважав, що критичне мислення виникає тоді, коли учні починають займатися конкретною проблемою: „Тільки борючись із конкретною проблемою, відшукуючи власний вихід зі сформованої ситуації, учень дійсно думає”. Основне завдання вчителя, який навчає учнів мислити критично, - це навчити їх стиавити запитання та формулювати проблеми, тому що вміння розв’язувати проблеми – шлях до досягнення мети, шлях до успіху.

4. Критичне мислення прагне до переконливої аргументації. Критично мисляча людина може знайти власне розв’язання проблеми й обгрунтувати його розумними доказами. Вона усвідомлює, що можливі й інші розв’язання тієї ж проблеми, але може довести, що її розв’язання є оптимальним.

Будь-яка аргументація містить у собі чотири основні елементи:

· твердження (теза, основна ідея);

· доведення;

· докази (цифри, уривки з тексту, особистий досвід);

· підстава (точка відліку, що дає обгрунтування всієї аргументації).

Наприклад, кожен учень має право ходити у школу без форми (твердження), оскільки він вдягає те, у чому йому зручно перебувати у школі цілий день (довід), і одяг виражає його внутрішнє „Я” (ще один довід). У Законі про освіту немає статті, яка б зобов’язувала всіх учнів в Україні ходити до школи у формі (доказ). Дитина має право на самовираження (підстава).

5. Критичне мислення – це мислення соціальне. Особлива думка перевіряється й удосконалюється, коли нею діляться з іншими. Коли ми дискутуємо, сперечаємося, обмінюємося думками з іншими людьми, ми уточнюємо й поглиблюємо свою власну позицію. Тому для формування в учнів навичок критичного мислення необхідно використовувати інтерактивні методи: парну й групову роботу, дискусії й дебати, проекти й письмові роботи.

 

Найкращим видом навчальної діяльності, в якій формуються навички критичного мислення, є письмова робота. У написанні процес мислення стає видимим. Той, хто пише, завжди активний. Він завжди висловлює на папері свої думки і вишикує аргументацію для їх підкріплення. Письмова робота містить у собі пошук розв’язання якоїсь проблеми й пропонує його читачам. Крім того, письмова робота носить соціальний характер, оскільки той, хто пише, завжди орієнтується на читатча. Для дітей письмо – найважча робота, як і для дорослих.

Всі п’ять складових педагогічного визначення критичного мислення можуть утілюватися в різних видах навчальної діяльності.

Інколи ми з жахом розуміємо, що в наше інформаційне століття діти не тільки не вміють міркувати, але вони вже не вміють читати, ставити запитання, відповідати на конкретно поставлені запитання.

В епоху нової технологічної революції з’являється складне суспільство, яке базується на найсучасніших технолгогіях, так зване інформаційне суспільство. Провідну роль у такому суспільстві грає освіта. Знання стає найдемократичнішим джерелом влади. Інформація стає засобом інформаційного тиску. Новітні політичні технології можуть впевнено формувати суспільну думку, маніпулювати суспільною свідомістю. Господарювання інформаційних технологій здатне змінити все суспільне життя.

Отже, існує принаймні три причини, чому саме тепер необхідно розвивати критичне мислення.

1. Ми користуємося мовою, яка часто є маніпулятивною і шкідливою Ми мислимо стереотипами, говоримо стереотипами, інколи не замислюємося над значенням слів, які використовуємо.

2. Всі ЗМІ контролюються або великими корпораціями або політиками, які маніпулюють нашими поглядами.

3. Інтернет усе частіше стає для нас основним джерелом інформації.

Інформаційне суспільство – це суспільство, в якому інформація множиться, ускладнюється, швидко застаріває і набуває якісно нових функцій, у якому інформаційний вплив часто має на меті маніпулювання поглядами та діями людей, потребує від людини нових компетенцій. Тільки критично мисляча людина вміє:

· визначити проблему;

· перевірити використану інформацію;

· проаналізувати твердження, що лежить в основі інформації;

· враховувати альтернативні точки зору;

· визначити наявність підтексту в інформації;

· синтезувати отримані знання;

· зробити висновок;

· прийняти оптимальне рішення.

 

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 115; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
ІV. Колективна робота з текстом-зразком | Технології розвитку критичного мислення учнів
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2020 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты