Технології розвитку критичного мислення учнів

Розглянемо роль запитань у критичному мисленні. Якщо ви навчилися правильно ставити питання, ви вмієте бачити і формулювати проблему, а якщо ви змогли правильно сформуллювати проблему, ви зможете знайти шляхи її розв’язання і досягти мети, тобто успіху. Поставивши питання „Чому?”, ми підключаємо пізнавальну діяльність, спрямовану на розв’язання певної проблеми, а отже, розвиток уміння ставити питання є вкрай актуальним.

Досвідчені вчителі можуть визначити глибину розуміння і рівень мислення учня за тим, як він формулює питання. Вміють ставити питання тільки ті, хто вміє міркувати. Питання допомагають пояснити факти, аналізувати інформацію, синтезувати ідеї, оцінювати та зіставляти свої уявлення з реальними об’єктами.

Готуючись до уроку, вчителю постійно доваодиться продумувати, які типи запитань він буде ставити й коли. Пітер Марторелла виділив 7 типів запитань, які частіше за все ставлять учителі?

· запитання, які викликають інтерес і привертають увагу учнів;

· запитання, що допомагають проаналізувати рівень знань учнів;

· запитання, які повертають до основної теми обговорення;

· запитання, які допомагають вести урок;

· запитання, що сприяють зануренню учнів у тему;

· запитання, що переключають увагу учнів;

· запитання, що апелюють до емоцій учнів.

Скільки запитань ставить середній учитель за урок? У середньому 2 запитання на хвилину – 90 питань на урок! І очікуємо відповіді не довше, ніж 2 секунди. Більшість учнів не хочуть брати участь у грі „питання - відповідь”, оскільки шансів на успіх у них небагато.

Щоб допомогти учням перейти від фактів до узагальнень, до більш високих рівнів розумового процесу, вчитель має визначити, як буде сформульоване питання і коли його буде поставлено, тобто побудувати послідовність питань, або сценарій.

У 1969р. Хільда Таба розробила два такі сценарії. Перший використовується для того, щоб:

* визначити, що учні знають з теми, яку будуть вивчати;

* оцінити знання, які вони отримали, вивчаючи цю тему;

* залучити до вивчення теми весь клас.

Цей сценарій складається з трьох запитань:

1. Запитання, які відкривають обговорення. Наприклад: Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово...?

2. Запитання, які дозволяють зробити узагальнення. Наприклад: Чи можливо об’єднати перераховані факти в групи. За якими ознаками?

3. Запитання, які дозволяють дати визначення фактам, що вивчаються. Наприклад: Розглянемо першу групу фактів. Чи могли б ви дати їм коротке визначення?

У процесі обговорення в сценарій можуть бути включені додаткові питання:

* ті, що прояснюють: Що ви маєте на увазі?

* ті, що впливають на хід обговорення: Чи пам’ятаєте ви суть запитання?

* ті, що підбивають підсумок обговорення: Чи могли б ви одним реченням сформулювати висновок нашої дискусії?

За методикою відповіді не оцінюються ані вчителем, ані учнями і записуються на дошці.

Складання подібного сценарію дає можливість учителю чітко спланувати урок, визначивши від 3-х до 5-ти основних запитань.

Практика проведення тренінгів показує, що формулювання запитань на певному рівні мислення та оцінювання – це одна з найскладніших проблем для вчителів нашої школи. Тому є потреба зупинитися на цьому докладніше.

1. Знання. Просте запам’ятовування інформації (1-й рівень пізнавальної сфери).

Запитання: Хто? Що? Коли? Де? Як?

Стратегії: проголошення усно; переписування інформації кілька разів; перечитування матеріалу, який необхідно запам’ятати.

2. Розуміння. Інтерпретація, опис своїми словами. Вміння переконструювати інформацію, представити її у новому вигляді. Перефразування, систематизація фактів (запам’ятання і відтворення).

Запитання: Як це відбулось? Розкажи мені... Розташуй події у певному порядку... Перекажи своїми словами... Дай визначення поняттю...

Стратегії: прочитати текст і переказати його власними словами; визначити поняття власними словами; скласти хронологічну таблицю подій.

3. Застосування. Використання інформації з метою отримання результатів. Розв’язання проблеми. Використання фактів, правил, принципів (початок навичок критичного мислення).

Запитання: Як це може бути прикладом того, що...? Яке відношення має це до того...? Чому це є важливим? Чому це відбулося?

Стратегії: навчати учнів ставити запитання самому собі, коли вони читають, розвязують задачі; визначати необхідні факти, правила, принципи.

4. Аналіз. Поділ цілого на складові частини та їх вивчення. Знаходження прихованих зв’язків. Розуміння чогось із метою зображенння його цілісності.

Запитання: З чого складається? Чим відрізняється? Визначте тип? Які аргументи ви можете навести? Які пропозиції можете надати? Яким чином ці події можуть бути зв’язані?

Стратегії: Діаграма Ейлера-Венна; сенкан; кубування; есе; порівняльна матриця.

5. Синтез. Створення унікального, оригінального продукту у вербальній формі або у формі фізичного об’єкта. Об’єднання ідей з метою створення нового цілого.

Запитання: Який висновок ти зробив, виходячи з ...? Які ідеї ти міг би запропонувати? Що може статися, якщо ти об’єднаєш...? Яке рішення ти використовуватимеш, щоб оцінити...7 Які, на ваш погляд, є інші способи розв’язання даної проблеми?

6. Оцінка. Вироблення самостійних суджень, які грунтуються на ваших пріоритетах та цінностях. Прийняття рішень згідно із самостійно визначеними стандартами. Висловлювання власної думки й оцінювання якості отриманої інформації (найвищий рівень критичного мислення).

Запитання: Чи згодні ви...? Яке рішення ви б обрали? Як би ви розташували наведені факти залежно від їх важливості? Які критерії ви використали б для оцінки...? Що є найголовнішим у ...?

Фахівці з критичного мислення будують урок за трьома фазами (стадіями): актуалізацією, побудовою знань та консолідацією.