Стадія актуалізації

На цьому етапі уроку учні пригадують, що вони знають з теми, перевіряють і встановлюють рівень власного знання; вчитель встановлює мету навчання.

„Асоціативний кущ”

В основу стратегії покладено схему, що креслиться на класній дошці або на великому аркуші паперу вчителем разом з учнями.

Щоб організувати діяльність:

- напишіть ключові поняття теми на дошці та обведіть їх у коло

- поставте учням запитання: „Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово ...”?

- з допомогою методу „мозкового штурму” запишіть усі слова, що спадають на думку учням, не оцінюючи і не перефразовуючи. Не дозволяйте іншим учням робити це

- встановіть зв’язки між словами (гілками „куща”)

- вкажіть аспекти (напрями) проблеми, де потрібна додаткова інформація

- поставте знаки питання над тими словами, в яких ви не впевнені

- продовжуйте роботу, поки ідеї не всякнуть

Ця стратегія може бути використана також і на етапі рефлексії, у кінці уроку. Маркером іншого кольору можна доповнити або змінити щось у „кущі”. Тоді наочно видно, як нові знання, отримані на уроці, „прирощуються” – „кущ, який росте”.

„Структурований огляд”

П’ятихвилинна лекція, де представлені ключові поняття теми. В учнів вона збуджує зацікавленість і бажання активно брати участь в уроці. Вчителям дає можливість підготувати учнів до вивчення нової інформації, коли знань з теми, отриманих раніше, недостатньо.

Щоб організувати діяльність, треба:

- продумати і записати, які поняття, необхідні для уроку, будуть знайомі учням, на які запитання вони зможуть підповісти.

- Підготувати візуальний матеріал (карти, діаграми, якісь предмети, пов’язані з темою), які б викликали зацікавленість учнів

- Прочитати інтерактивну лекцію, в ході якої поставити запитання, на які, ви впевнені, учні зможуть відповісти

- Закінчити можна запитанням: „Подивимося, що ми вже знаємо з цієї теми?”

„Знаємо – хочемо дізнатися - дізналися”

В основу стратегії покладено таблицю, що заповнюється на класній дошці або на великому аркуші паперу вчителем разом з учнями.

Заповнення цієї таблиці дає можливість:

вчителю учням

структурувати урок навчатися активно і зацікавлено

пригадувати те, що вони вже знають

вчитися формулювати запитання

формувати нові знання

Цю стратегію можна також використовувати задля структуризації цілого уроку або теми.

„Дошка запитань”

На стіні класу вивішується великий аркуш паперу, на якому учитель просить учнів записувати будь-які запитання, що виникають у них у процесі роботи з джерелами інформації.

Така форма роботи із запитаннями

вчителю учням

*допомагає розробити завдання, * стимулює природну допитливість

які цікаві учням; * знімає страх здатися „незнайком”

*знімає необхідність відповідати *формує навички формулювати

на всі запитання; свої запитання на папері

*дає можливість ще раз похвалити * показати свій інтелект (знання)

учнів за коректне запитання, або – *розвиває вміння ставити всі

за відповідь; типи запитань (від простих -

*дає можливість працювати із закритих до складних –

запитаннями всіх типів; відкритих)

*побачити, що з вивченого

залишилося незрозумілим.

Щоб організувати діяльність:

- „Дошка запитань” розміщується в тому місці класу, де діти частіше проходять

- На початку уроку вчитель пропонує учням записувати всі запитання, які виникають у них у ході уроку. Ці запитання можна озвучувати або ні, підписувати або ні

- Для того щоб стимулювати учнів, учитель може деякі запитання розміщувати на дошці сам, показуючи приклад

- За 10 хвилин до кінця уроку можна пропонувати учням занести на дошку свої запитання, на які вони не знайшли відповіді

- Наприкінці уроку вчитель може пропонувати учням прочитати запитання і знайти вдома відповіді на найбільш цікаві, зауваживши, що робота буде оцінюватися як пошукова, творча, тобто вищим балом

- Якщо „Дошка запитань” присвячена якійсь темі, то відповідям на запитання можна присвятити урок тематичного оцінювання