Джерела фінансування та напрямки використання фінансових ресурсів в освітній сфері

Питання освіти, джерела її фінансування й результативність завжди перебували у полі уваги науковців. Ці питання у різний час вивчало чимало вітчизняних й зарубіжних учених: В.Марцинкевич, В.Щетинін, Т.Шульц, Г.Бекер, К.Суботіна. Шульц і Бекер розробили концепцію людського капіталу, за якою освіта — це інвестування в індивідів, що породжує віддачу, як і будь-яке інше капіталовкладення, тобто чим більше вкладається коштів у навчання, тим більше отримується доходів при влаштуванні на роботу. В економічній літературі поширена думка, що найвища віддача відбувається при вкладанні коштів на нижчих стадіях навчання: дошкільній, початковій, середній освіті.

Нині модель фінансового забезпечення освіти складається з: коштів місцевого і державного бюджетів, передбачених нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення вивчення предметів в обсязі державних стандартів освіти; коштів, отриманих від надання зазначеним закладом додаткових освітніх послуг; прибутків від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, цехів і господарств, від здачі в оренду приміщень, споруд, устаткування; кредитів банківських установ; добровільних грошових внесків й пожертвувань підприємств, установ, організацій та окремих громадян, іноземних юридичних і фізичних осіб та інших джерел (рис.1.).

Рис. 1. Джерела формування і використання фінансових ресурсів, що спрямовуються на народну освіту

Якщо кошти державного бюджету, кошти від суб'єктів освітніх відносин, котрі отримують освіту на платній основі, надходять стабільно, то кошти міжнародних організацій, гранти, стипендії, разова фінансова допомога, кошти від здачі в оренду приміщень мають разовий характер. Така ситуація ускладнює можливість прогнозування надходження фінансових джерел узагалі.

Співвідношення між бюджетним і небюджетним фінансуванням змінюється залежно від численних факторів: темпів економічного розвитку, співвідношення між державним і недержавним секторами економіки, наявності бюджетних ресурсів за адекватної державної політики у сфері освіти, розвитку приватного сектору економіки, форми власності навчального закладу тощо.

Традиційним джерелом фінансового забезпечення галузі освіти є фінансування з бюджету. Зокрема, в Бюджетному кодексі регламентується розмежування видатків на освіту між різними ланками бюджетної системи. Так, до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України на освіту належать видатки на:

Планування видатків на освіту

Видатки на фінансування освіти включають витрати на заходи щодо середньої освіти, виховання дітей і підлітків, підготовки кадрів у професійно-технічних училищах та вищих навчальних закладах.

Основними оперативно-виробничими показниками для планування бюджетних видатків у закладах освіти є:

- по школах - кількість класів і учнів;

- - по дитячих установах — число місць;

- по школах-інтернатах - кількість груп і вихованців;

- по професійно-технічних училищах і вищих навчальних закладах — кількість навчальних груп, учнів, студентів.

Основну частину видатків бюджету на освіту складає фінансування середніх загальноосвітніх шкіл.В основі визначення обсягів такого фінансування лежать два показники:

* вихідний — кількість учнів;

* похідний — кількість класів.

Ці показники відображаються на дві дати - 1 січня і 1 вересня планового бюджетного року.

Кількість учнів на 1 січня планового року приймається на рівні контингенту на 1 вересня поточного року. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначається з урахуванням повного переходу учнів з класу в клас. Наприклад, кількість учнів 2-х класів на 1 вересня дорівнює кількості учнів 1-х класів на 1 січня. Кількість учнів 1-х класів на 1 вересня поточного року встановлюється на основі перепису дітей у районі функціонування школи. Кількість учнів 10-х класів визначається з урахуванням вступу до ПТУ і коледжів випускників 9-х класів.

Кількість класів визначається на кожну дату, виходячи з нормативів наповнюваності одного класу. Вони встановлені на такому рівні:

* 1—9 класи — 30 учнів; 10—11 класи — 35 учнів.

Оскільки бюджетний рік не збігається з навчальним, окрім показників на 1 січня і 1 вересня, розраховуються середньорічні показники кількості класів або учнів за такою формулою:

= , де

К₀₁ – кількість учнів(класів) на 1 січня;

К₀₉ - кількість учнів(класів) на 1 вересня.

Система зарплати вчителів складається з трьох складових:

а) оплата навчальних годин:

,

де С — ставка зарплати вчителя. Встановлюється залежно від освіти (середня, середня спеціальна, неповна вища, вища) і кваліфікаційних категорій (вчитель, вчитель-методист, заслужений вчитель, народний вчитель);

К_г — кількість годин педагогічного навантаження на тиждень;

Н_г — норма педагогічного навантаження вчителя на тиждень (1—4 класи — 20 годин, 5-—11 класи — 18 годин).

б) доплата за перевірку зошитів встановлена для вчителів початкової школи та в старших класах з таких предметів: мова та література, математика, іноземна мова:

,

де Н₃ — норматив оплати за перевірку зошитів з даного предмета.

в) додаткові доплати.

Розрахунок зарплати вчителів здійснюється у спеціальному документі — тарифікаційному списку,в рядках якого відображаються дані по кожному вчителю.

Графи показують основні відомості і розрахунок зарплати:

· освіта, номер диплома;

· кваліфікаційна категорія;

· предмет;

· навчальне навантаження на тиждень у розрізі трьох груп класів (1—4, 5—9, 10—11);

· сума оплати педагогічного навантаження і доплати за перевірку зошитів по кожній групі класів;

· додаткові доплати (по кожному виду).

Підсумкова графа — загальна сума зарплати за місяць. У тарифікаційному списку підсумки підбиваються по рядках (зарплата кожного вчителя) і графах (обсяг педагогічного навантаження, зарплата, доплати і сумарна зарплата).

Керівники шкіл отримують зарплату, що складається з двох частин, — ставка директора чи завуча та оплата педагогічної роботи. При цьому для них встановлені обмеження — максимальний обсяг їх педагогічного навантаження не повинен перевищувати 2/3 від нормативу (тобто 12 год.).

Основним напрямом витрат по школі є фонд зарплати,який складається з трьох елементів:

1) педагогічного персоналу;

2) адміністративно-управлінського персоналу;

3) обслуговуючого персоналу.

Фонд зарплати вчителів планується у розрізі трьох вищезазначених складових системи зарплати.

Планування фонду оплати педагогічного навантаженняздійснюється на основі двох показників:

1) кількості педагогічних ставок (Педагогічна ставка — це умовна розрахункова ставка, що відповідає нормативу педагогічного навантаження):

а) на всі класи по групах (1-4, 5-11):

б) на один клас в межах групи:

,

де – середньорічна кількість класів даної групи.

Загальна кількість годин зафіксована у тарифікаційному списку і визначається, виходячи з кількості класів у кожній групі та обсягу годин за планом. Крім того, враховується ділення класів на групи з окремих предметів — праця, фізкультура, іноземна мова.

2) середньої ставки зарплати:

.

Фонд заробітної плати за перевірку зошитівпланується в розрізі груп класів і розраховується наступним чином:

,

де - середньорічна кількість класів даної групи;

- середні витрати на перевірку зошитів на один клас:

,

де О_з – доплата за перевірку зошитів за тарифікаційним списком;

К₀₁ – кількість класів на перше січня.

Додаткові доплатиплануються в розрізі кожного виду доплат шляхом множення відповідних показників на встановлений норматив доплати:

- за класне керівництво - середньорічна кількість класів на норматив доплати;

- за керівництво кабінетами — кількість кабінетів на норматив доплати;

- за ведення позакласної фізкультурної роботи — залежно від чисельності класів у школі.

Розрахунок річного фонду зарплати проводиться в розрізі двох періодів: за січень — серпень і вересень -- грудень. Це пов'язано з тим, що з початком кожного навчального року, як правило, змінюється кількість класів у кожній навчальній групі:

ФЗП січень – серпень:

ФЗП₁=Ч₀₁*С₀₁*8,

де Ч₀₁ – кількість пед.ставок на 01.01. по даній групі класів (Ч₀₁=Ч*К₀₁),

С – середня ставка зарплати на 01.01.

ФЗП вересень – грудень:

ФЗП₂=Ч₀₉*С₀₁*4,

де - Ч₀₉ - кількість пед.ставок на 01.09. по даній групі класів (Ч₀₉=Ч*К₀₉).

Фонд зарплати адміністративно-управлінського персоналу:

* директор;

* заступники;

* організатори масової роботи:

ФЗП_ауп= ,

де – З_і – кількість посад;

С_і – ставка зарплати.

Кількість посад заступників та організаторів залежить від кількості класів у школі, а ставка зарплати директора та його заступників — від кількості учнів у школі. Планування фонду заробітної плати визначається шляхом множення кількості посад на ставку зарплати.

Фонд зарплати обслуговуючого персоналу планується шляхом множення кількості посад на ставку зарплати. Кількість посад визначається за встановленими нормативами, наприклад кількість прибиральниць встановлюється за нормативами площі на одну прибиральницю.

Документ, що містить дані про кількість посад та ставку зарплати називається штатним розписом.

Уфінансуванні дошкільних закладівіснують певні особливості. Планування фонду зарплати здійснюється за спрощеною методикою: кількість посад множиться на середню ставку зарплати. Кількість посад вихователів та їх помічників встановлюється за нормативом на одну групу. Норматив залежить від тривалості перебування дітей у закладі: найпоширеніше — 12-годинне перебування дітей, за якого норматив становить 2 вихователя + 2 помічника. Кількість посад іншого персоналу встановлюється за типовими штатними розписами, виходячи з чисельності дітей у даному закладі.

Основною особливістю планування фонду зарплати є виділення коштів на заміщення працівників, які перебувають у відпустці. Сума цих витрат планується шляхом множення загальної кількості днів відпустки з даної посади на середньоденну зарплату.

Загальною особливістю для шкіл-інтернатів та дитячих дошкільних закладів є встановлення часткового покриття витрат за рахунок батьківської плати. Ця плата зараховується не на рахунки даних закладів, а до бюджету. Вся сума витрат за кошторисом фінансується з бюджету.

Система вищої освіти в Україні включає дві групи закладів:

· І—ІІ рівнів акредитації — коледжі, технікуми (училища) та інші прирівнені до них навчальні заклади;

· ІІІ—ІV рівнів акредитації — інститути, університети, академії.

Фінансування вищої освіти здійснюється за рахунок двох джерел:

1) бюджет;

2) платне навчання.

Фонд заробітної плати вищих закладів освіти містить 5 елементів:

1) професорсько-викладацький склад;

2) адміністративно-управлінський персонал;

3) навчально-допоміжний персонал;

4) обслуговуючий персонал;

5) фонд погодинної оплати праці викладачів.

Фонд зарплати професорсько-викладацького складувизначається шляхом множення кількості посад на середню ставку. Кількість посад встановлюється за нормативом кількості студентів на викладача, який диференційовано за формами навчання (очна, вечірня, заочна). Зарплата викладачів залежить від посади (асистент, старший викладач, доцент, професор), наукового ступеня (кандидат наук, доктор наук) і вченого звання (доцент, професор).

Фонд погодинної оплати праці викладачіврозраховується за нормативом (1—2%) до фонду зарплати професорсько-викладацького складу і використовується для оплати праці залучених до викладання фахівців народного господарства і наукових закладів.

Фонд зарплати адміністративного, навчально-допоміжного та обслуговуючого персоналувизначається на підставі штатного розпису вищого навчального закладу освіти, який затверджується ректором.