Бюджетний устрій та бюджетна система

Тема 4 Бюджет і бюджетна система держави

1. Сутність, роль, види бюджету, його складові.

2. Бюджетний дефіцит: суть, види, причини виникнення і джерела погашення.

3. Бюджетний устрій і бюджетна система.

4. Бюджетний процес

5. Міжбюджетні відносини та бюджетне регулювання.

6. Місцеві бюджети та їх фінансова автономія

Бюджетний устрій та бюджетна система

Бюджетний устрій — організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, розподіл доходів і видатків між окремими ланками, правові основи функціонування бюджетів, встановлення характеру взаємовідносин між бюджетами, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається державним устроєм та адміністративно-територіальним поділом України.

Бюджетна система — сукупність самостійних відокремлених взаємопов'язаних між собою ланок, у яких функціонують бюджетні відносини.

Сукупність всіх бюджетів, які входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України. Зведений бюджет використовується для реалізації засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України. Схематично структура бюджетної системи зображена на рис. 5.2.

Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах.

1. Принцип єдності. Єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності. Акумуляція коштів бюджетів всіх рівнів на єдиному казначейському рахунку свідчить про єдність коштів у межах бюджетної системи України.

2. Принцип збалансованості. Повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період. Цей принцип деталізує одне з положень ст. 95 Конституції України, базується на раціональному співвідношенні обсягу доходів і витрат, забезпечення фінансування окремих функцій та завдань за рахунок фактично мобілізованих коштів від податків та інших податкових надходжень. Дотримання цього принципу створює умови для уникнення дефіциту та профіциту бюджету.

3. Принцип самостійності. Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати і затверджувати відповідні бюджети.

4. Принцип повноти. До складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів і витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. Цей принцип вимагає обліку та включення до бюджету всіх без винятку доходів і витрат, які мають акумулюватись на єдиному казначейському рахунку та інших бюджетних рахунках згідно з бюджетною класифікацією. Цей принцип застосовується на всіх стадіях бюджетного процесу, але не виключає і певної спеціалізації використання коштів, цільової спрямованості їх використання.

5. Принцип обґрунтованості. Бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик і правил. Формування бюджетних показників здійснюється на підставі затверджених постановою Верховною Радою України Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період, а також затверджених постановою Кабінету Міністрів України стратегічних напрямків розвитку бюджетної системи на середньострокову перспективу, які містять найсуттєвіші обґрунтовані бюджетні показники.

6. Принцип ефективності. При складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути до досягнення запланованих цілей за умови залучення мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату за використання визначеного бюджетом обсягу коштів. Реалізація цього принципу спрямована на досягнення найбільш повної та своєчасної реалізації завдань держави. Його додержання дає змогу перейти до контролю за досягненням кінцевого результату при витрачанні бюджетних коштів, забезпечити їх ефективне використання, найбільш повне задоволення потреб за рахунок централізованих грошових фондів.

7. Принцип субсидіарності. Розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами має ґрунтуватись на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача. Цей принцип формує засади найефективнішого надання суспільних послуг безпосередньо споживачам. Децентралізація видатків у бюджетах забезпечує найбільш точне закріплення коштів відповідного бюджету за отримувачами бюджетних коштів, ефективніше виконання видаткових повноважень на місцях. Метою розмежування видатків між ланками бюджетної системи є підвищення ефективності їх використання. Однаковий рівень бюджетної забезпеченості на різних рівнях обумовлюється закріпленням відповідних доходів за ланками бюджетної системи та наданням міжбюджетних трансфертів.

8. Принцип цільового використання бюджетних коштів. Бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Тобто бюджетні кошти використовуються їх розпорядниками та одержувачами для чітко визначеної мети, на яку спрямовані бюджетні видатки. За нецільове використання бюджетних коштів, бюджетні правопорушення встановлена фінансова та адміністративна відповідальність для розпорядників коштів.

9. Принцип справедливості та неупередженості. Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. За рахунок бюджетної системи гарантується та забезпечується однаковий доступ усіх громадян України до соціальних програм, освіти, охорони здоров'я незалежно від місця їх проживання як на стадії формування надходжень доходів відповідних бюджетів, так і при розподілі трансфертів, збалансуванні бюджетів.

10. Принцип публічності та прозорості. Інформація про бюджет має бути оприлюднена. Міністерство фінансів України забезпечує доступність для публікації:

— проекту закону про державний бюджет;

— закону про Державний бюджет України на відповідний період з додатками, що є його невід'ємною частиною;

— інформації про виконання Державного бюджету України за підсумками кварталу та року;

— інформації про показники виконання зведеного бюджету України;

— іншої інформації про виконання Державного бюджету України.

Проект закону про державний бюджет підлягає обов'язковій публікації в газеті "Урядовий кур'єр" не пізніше ніж через сім днів після його подання Верховній Раді України. Рішення про місцевий бюджет має бути оприлюднене не пізніше ніж через 10 днів з дня його прийняття.

11. Принцип відповідальності учасників бюджетного процесу. Кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу. Відповідно до цього закріплюються повноваження учасників бюджетного процесу щодо дотримання бюджетного законодавства, вводиться поняття бюджетного правопорушення та відповідаль ності за нього.

Отже, бюджетна система України включає чотири рівні, які відповідають адміністративно-територіальному поділу держави:

1) загальнодержавний;

2) Автономної Республіки Крим, обласний та міський міст державного підпорядкування (Києва і Севастополя);

3) міський міст обласного підпорядкування і районний;

4) базовий — міський міст районного підпорядкування, сільський і селищний.

Взаємозв'язок між усіма ланками бюджетної системи забезпечується за допомогою зведених бюджетів.

Склад основних ланок бюджетної системи України та їх взаємозв'язок представлений на рис.

Найбільшим за обсягом є Державний бюджет України, за рахунок якого фінансується 2/3 видатків усіх бюджетів.

4.

Бюджетний процес - регламентована нормами права діяльність, пов’язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів.

Учасники бюджетного процесу:

- Президент України;

- ВРУ;

- Кабмін України;

- Мінфін;

- Держказначейство;

- НБУ;

- Рахункова палата та інші.

Стадії бюджетного процесу:

1) складання проектів бюджетів;

2) розгляд та прийняття закону про державний бюджет, рішень про місцеві бюджети;

3) виконання бюджету, якщо треба – внесення змін;

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Складанню проекту бюджету держави передує підготовча робота, яка включає: розробку основного прогнозних макро. показників на плановий рік; розробку і затвердження бюджетної декларації в якій відображаються основні напрямки бюджетної політики на плановий рік; аналіз виконання бюджету за минулий рік і очікуване в поточному році; підготовку інструктивних листів про особливості складання розрахунків до проекту бюджету.

Бюджетне планування будується на плані соціально-економічного розвитку країни, умовно виділяють такі етапи:

1.Січень-травень

1 Формуються макропоказники і обирається сценарій соціально-економічного розвитку країни. Види сценаріїв:

1. базовий, або консервативний (Сценарій «статус кво») -

-Передбачає продовження існуючої податкової політики і бюджету без суттєвих змін

1. цільовий

- Плануються певні зміни в податковій політиці або бюджетній

1. Оптимістичний - у бюджетних розрахунках очікуються досить високі результати від запропонованих кардинальних змін бюджетної та податкової політики

2.Розробка основних засад грошово кредитної політики на наступний рік і проектування основних напрямків бюджетної політики

3.Макроекономічні показники

• ВВП(обсяги)
• Зведений баланс фінансових ресурсів
• Показники платіжного балансу
• Індекси зміни цін
• Показники фонду оплати праці і.т.д

2.Червень – серпень

Схвалення ВР бюджетної декларації(резолюції)

На цьому етапі Мін. Фін розробляє загальний баланс бюджету, доводить інструкції щодо бюджетних запитів головним розпорядником бюджетних коштів.

Бюджетний запит – це документ, що містить обґрунтовані пропозиції РБК ,щодо обсягів бюджетних асигнувань на наступний рік.

бюджетний запит - документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступні бюджетні періоди;

3. 15 серпня – 15 вересня

До 15 серпня мінфін подає остаточний проект ЗУ «про державний бюджет» на розгляд кабміну, який виносить постанову про схвалення проекту.

До 15 вересня проект ЗУ «про державний бюджет» повинен буди поданий на розгляд ВРУ.

4.Розгляд проекту ЗУ і ухвалення(затвердження)

До 1 жовтня подаються пропозиції в бюджетний комітет.

До 15 жовтня розгляд цих пропозицій.

До 20 жовтня відбувається перше читання проекту на якому заслуховується доповідь голови бюджетного комітету про висновки і пропозиції.

Ті пропозиції, що не схваленні переносяться на друге читання, яке по регламенту повинно бути до 20 листопада. На я кому заслуховують доповідь Міністра фінансів і голови бюджетного комітету, затверджується дефіцит доходів видатків і між бюджетних трансфертів.