Контроль знань здійснюється у формі виконання письмових або усних питань

Контрольні питання до 2 частини 4 блоку (модуля).

• Реалізація норм права: поняття та види. Характерні риси форм реалізації норм права.

• Види реалізації норм права: виконання, використання, заборона.

• Прогалини в праві, шляхи їх усунення і подолання. Аналогія закону й аналогія права.

• Юридичні колізії і способи їх вирішення.

• Застосування правових норм як особлива форма реалізації норм права.

• Стадії процесу застосування норм права.

• Поняття і необхідність тлумачення норм права.

• З'ясування і роз'яснення змісту правових норм.

• Суб'єкти тлумачення. Види тлумачення за суб'єктами. Офі­ційне і неофіційне тлумачення.

• Різновиди офіційного тлумачення. Акти тлумачення норм права: поняття, особливості, види.

• Юридична практика.

• Акти застосування норм права: поняття особливості, види.

• Відмінність правозастосовчих актів від нормативно-правових.

• Поняття й ознаки правових відносин.

• Передумови виникнення правовідносин. Взаємозв'язок норм права і правовідносин.

• Поняття і види суб'єктів права. Фізичні, юридичні особи, спільноти.

• Правосуб'єктність. Правоздатність і дієздатність. Обмеження дієздатності.

• Суб'єктивні права й обов'язки як юридичний зміст право­відносин.

• Об'єкти правовідносин: поняття і види.

• Поняття і класифікація юридичних фактів. Фактичний (юри­дичний) склад.

• Правове регулювання і правовий вплив (інформаційно-психологічний, виховний, соціальний).

• Поняття механізму правового регулювання. Його основні елементи і стадії.

• Роль права, юридичних фактів і правозастосування, актів ре­алізації прав і обов'язків, правовідносин у процесі правового ре­гулювання.

• Ефективність правового регулювання та шляхи її підвищення.

• Поняття і види правомірної поведінки. Правова активність особи.

• Стимулювання правомірних діянь.

• Поняття й ознаки правопорушень.

• Юридичний склад правопорушення. Суб'єкт і об'єкт, суб'єк­тивна й об'єктивна сторони правопорушень.

• Види правопорушень. Злочини і провини.

• Причини правопорушень. Шляхи та засоби їх запобігання й усунення.

• Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види.

• Цілі та принципи юридичної відповідальності.

• Обставини, що виключають протиправність діяння та юри­дичну відповідальність. Презумпція невинуватості.

• Поняття та принципи законності. Гарантії законності.

• Правовий порядок: поняття, загальна характеристика.

• Структура правопорядку.

• Рівні упорядкованості та функції правопорядку.

• Право, законність, правопорядок і державна дисципліна.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Принципи і види контролю знань студентів

Контроль знань є складовою багатогранного навчаль­ного процесу в КНЕУ і являє собою організацію зворотного зв'язку як засобу управління навчально-виховним процесом. По­казники контролю знань студентів є основою для судження про результати навчання та для вирішення таких питань, як ступінь засвоєння навчальної програми, переведення на наступний курс, призначення стипендії, випуск з вузу і видача диплому. Результа­ти контролю знань слугують основним показником, за яким оці­нюється робота окремо взятого студента, академічної групи, кур­су, факультету в цілому, а також робота викладацького складу. За умови правильної організації контроль знань слугує і навчаль­ним, виховним, організаційним, розвиваючим, методичним та іншим цілям.

Контроль знань будується на таких основних принципах:

— перевірка й оцінка знань студентів мають відображати рі­вень засвоєння знань та стимулювати студентів до досягнення нових успіхів;

— перевірка й оцінювання знань мають проводитися система­тично, планово, у нерозривному зв'язку з усім процесом навчан­ня; послідовно з поступовим ускладненням завдань, змісту і ме­тодики;

— перевірка та оцінювання знань здійснюються з урахуванням індивідуальних особливостей і особистих успіхів кожного студента;

— диференціація оцінок має здійснюватися за об'єктивними, заздалегідь визначеними критеріями;

— оцінка знань студента має відповідати істинній якості та кіль­кості засвоєних знань, вмінь і навичок.

Контроль знань по дисциплінах, що викладаються на кафедрі теорії та історії держави і права та закінчуються іспитом, склада­ється з двох блоків планових заходів: підсумковий контроль знань студентів; поточний контроль знань студентів.

Порядок оцінювання знань студентів

Для денної та вечірньої форм навчання

Теорія держави і права вивчається протягом двох семе­стрів із проміжним семестровим контролем у формі ПМК та під­сумковим у формі іспиту. З огляду на це у загальній підсумковій оцінці враховуються:

1) середній бал за результатами поточного контролю в усіх семестрах, в яких вивчалася дисципліна;

2) результати іспиту.

При цьому поточна успішність в усіх семестрах оцінюється в діапазоні від 0 до 40 балів (включно), а результати поточного кон­тролю знань студентів (числом, кратним «5») в кожному семестрі фіксуються у відомості обліку успішності за поточним модуль­ним контролем.

Поточний контроль для заочної форми навчання здійснюється оцінюванням виконання модульних завдань (від 0 до 40 балів); підсумковий контроль здійснюється у формі іспиту — від 0 до 60 балів (але не менше 30).

Поточний контроль знань студента є невід'ємною частиною всього навчального процесу і засобом виявлення ступеня засво­єння студентом програмного матеріалу. Поточний контроль ро­боти студента протягом семестру має:

— допомагати студентові в організації його роботи;

— привчати студента до систематичного опрацювання матеріалу і підготовки до сприйняття наступних тем з програми дисципліни;

— виявити ступінь відповідальності студента та його ставлен­ня до роботи, причини, що перешкоджають виконувати навчаль­ну програму;

— стимулювати активність та інтерес студента у вивченні дис­ципліни;

— виявити обсяг, глибину і якість сприйняття студентом ма­теріалу, який вивчається;

— визначити недоліки та прогалини у знаннях та шляхи їх по­долання;

— виявити рівень засвоєння навичок самостійної роботи.
Оцінювання поточної роботи студента в семестрі проводиться

за трьома основними напрямами (об'єктами контролю):

1) систематичність й активність роботи на семінарських за­няттях; виконання завдань для самостійного опрацювання;

2) виконання модульних завдань.

Оцінювання поточної роботи студента здійснюється в межах 40 балів.

Максимальна кількість балів, які може набрати студент за результатами поточної роботи, — 40.