Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Класифікація функцій




Тема№1

Теорія держави і права

Держава

  1. Поняття держави, основні теорії виникнення держави і права.
  2. Ознаки держави.
  3. Функції держави.
  4. Форми держави.

Право

1. Поняття та ознаки, принципи, функції права.

2. Суб’єктивне та об’єктивне право.

3. Види соціальних норм. Єдність та відмінність права і моралі.

4. Джерела права.

5. Поняття системи права.

6. Структура правової норми.

7. Види правових норм.

8. Закон і підзаконний нормативний акт.

9. Законодавство. Систематизація законодавства..

10. Правовідносини.

11. Поняття, причини і види правопорушень.

12. Поняття і види юридичної відповідальності.

 

Правознавство – суспільна юридична наука про державу і право, юридичні норми, закони, права людей та організацій , правосуддя, боротьбу з правопорушеннями, злочинністю.

 

1. Держава- суверенна, універсальна організація політичної влади, покликана забезпечувати нормальну життєдіяльність людей, яка має свою територію, апарат примусу, створює право та стягує податки, необхідні для здійснення своїх функцій. (С.Ратушняк, Н.Киданчук)

Держава і право існували не завжди. Про їх походження існує немало теорій, які по-різному трактують причини виникнення держави та права.

Основні теорії походження держави і права:

ТЕОЛОГІЧНА теорія (Аврелій Августин, Фома Аквінський) – держава є породженням Бога, розвивається з волі Бога, тому кожна людина повинна змиритися з Божою волею і підкоритися державі..

ПАТРІАРХАЛЬНА теорія (Арістотель, М.Драгоманов)) – держава виникла із сім”ї внаслідок її розростання. Державна влада є продовженням батьківської (патріархальної), яку здійснює у державі монарх.

ДОГОВІРНА теорія (Г.Гроцій, Жан Жак Руссо, Дж.Локк), Т.Гоббс) – держава – результат згоди, досягнутої між правителями і населенням певної території, з метою забезпечення порядку і організації суспільного життя.

ТЕОРІЯ НАСИЛЛЯ (Є.Дюррінг, К.Каутський) – виникнення держави – це результат війн, насильницького підкорення одних народів іншими, внаслідок чого виникають приватна власність і поділ на класи.

ПСИХОЛОГІЧНА теорія (Л.Петражицький, Г.Тард) – пояснює виникнення держави особливостями психіки одних людей здійснювати керівництво, а інших підкорятись.

ОРГАНІСТИЧНА теорія (Г.Спенсер) – держава подібно біологічному організму народжується, розмножується старіє та гине. Для здійснення своїх функцій вона має голову, тулуб, руки, ноги.

ЕКОНОМІЧНА теорія (К.Маркс, Ф.Енгельс, В.Ленін) – держава та право виникли внаслідок економічного розвитку суспільства. Суспільний поділ праці привів до появи приватної власності і розмежування суспільства на класи з протилежними економічними інтересами.

КОСМІЧНА теорія пов”язує паоходження держави із космосу при участі інопланетян.

ТЕХНОКРАТИЧНА теорія (Л.Михайловський) – держава є результатом розвитку науки і обумовлена необхідністю регулювати відносини між людьми і технікою.

САКРАЛЬНА (харизматична) (Дж.Фрезер) – віра в божественну силу носіїв влади – вождів, князів, царів.

 

Держава і право з’явилися там і тоді, де і коли суспільство розділилось на класи з протилежними інтересами. Конфлікти між класами організація влади первісного суспільства неспроможна була врегулювати. Право виникає одночасно з державою, отже закономірності виникнення держави розповсюджується і на процес виникнення права.

Право виникає шляхом:

- переростання первісних звичаїв, традицій, моралі в юридичні норми;

- правотворчої діяльності компетентних державних органів чи посадових осіб;

- перетворення рішень судових органів по конкретних справах у загальну форму, що стає обов”язковою при вирішенні аналогічних справ у майбутньому.

  1. Основні ознаки держави:

- територія і населення– частинипланети, на яку поширюється суверенітет держави.;

- публічна влада – влада, яка не співпадає з населенням, але виступає від його імені, забезпечує державний примус у вигляді органів державної влади;

- податки – обов’язкові платежі на користь держави від громадян, підприємств, організацій, установ, необхідні для функціонування держави(на держапарат, медицину, освіту, культуру тощо);

- наявність органів державного примусу (армія, міліція, поліція, служба безпеки тощо);

- право– зальнообов’язкові правила поведінки;

- грошова одиниця;

- певна символіка – засіб ідентифікації суверенної держави і суб’єкта влади в системі внутрішніх і міжнародних відносин(це законодавчо закріплені символи Державний герб, Державний Прапор та Державний Гімн);

- суверенітет – здатність держави проводити самостійно внутрішню і зовнішню політику.

3. Функції держави – основні напрями діяльності держави.

Класифікація функцій

За сферами суспільного життя:

- економічна – забезпечення стабільного розвитку економіки;

- політична – організація суспільних відносин, демократизація суспільства, забезпечення суверенітету держави на міжнародній арені;

- соціальна – охорона прав і свобод громадян;

- ідеологічна – всебічний розвиток науки, культури, освіти.

За територіальною спрямованістю:

- внутрішні (економічна, культурно-виховна, екологічна, охорона правопорядку, прав і свобод людини та ін..);

- зовнішні (організація співробітництва з ін.. державами, захист державного суверенітету тощо).

За часом виконання:

- постійні – здійснюються протягом усього часу існування держави;

- тимчасові (наприклад, під час стихійного лиха, війни).

За процесом реалізації державної влади:

- законодавчі – розробка і прийняття законів

- управлінські – керування державою;

- правоохоронні – забезпечення та охорона прав і свобод громадян;

- інформаційні – доведення офіційної інформації до населення.

 

4. Форми держави:

Форма державного правління – організація верховної влади в країні.

Є дві основні форми правління:

монархія –верховна влада здійснюється одноосібно тає,як правило, спадковою;-- республіка– вища державна влада здійснюється колегіальним органом, що обирається населенням на певний строк.

Монархія буває :
1. Абсолютною – вся влада зосереджена в руках самодержця (Саудівська Аравія, Оман); 2. Конституційною – влада монарха обмежена конституцією, за якою обирається парламент. Конституційна монархія є двох видів: парламентська та дуалістична.

Парламентська монархія: влада монарха істотно обмежена у сфері і законодавчої, і виконавчої влади, уряд формується парламентом, монарх має представницькі функції (Англія, Данія, Швеція, Іспанія, Бельгія, Японія);

Дуалістична монархія – уряд призначається монархом, монарх має виконавчу владу, може накладати вето на рішення парламенту (Монако, Лесото, Бутан, Йорданія, Кувейт)

Теократична монархія – монарх є главою як світської влади, так і релігійної (Ватикан).

Нетиповою формою монархії є республіканська монархія – монарх одержує владу не престолонаслідуванням, а обирається на певний строк (Малайзія, Об’єднані Арабські Емірати).

Республіка є

Парламентською – верховенство парламенту, уряд формується парламентом, президент обирається парламентом і його компетенція дуже обмежена (Італія, Німеччина, Фінляндія, Туреччина, Угорщина, Болгарія, Індія).

Президентська республіка –президент обирається народом, очолює уряд, але не може розпустити парламент, парламентмає право накладати вето на президентські укази(США, Росія, Аргентина, Мексика, Бразилія, Єгипет, Франція,).

Президентсько-парламентська республіка– поєднує в собі ознаки президентської та парламентської республік Уряд формується президентом та парламентом, президент обирається народом. Він має право розпуску парламенту, а парламент має право на імпічмент (усунення президента). (Україна,Португалія).

 

Форма державного устрою – територіальний поділ держави. Розрізняють прості (унітарні) держави і складні держави (федерації, конфедерації, імперії).

Унітарна держава – єдина централізована держава, яка складається з адміністративно-територіальних одиниць, вони не мають ознак суверенітету. (Польща, Україна, Литва, Болгарія).

Федерація– союзна держава, що складається з кількох держав або державних утворень (Німеччина, Росія, США, Канада, Мексика, Бразилія, Швейцарія, Австрія)

Імперія– насильно створена держава, яка складається з головної держави (метрополії) та її колоній і утримується за допомогою державного примусу (Російська імперія, Англійська імперія).

 

Державний (політичний) режим – методи здійснення державної влади.

Демократичний режим – реальна участь народу у здійсненні державної влади.

Ознаки:

- джерелом влади є народ;

- наявність конституції;

- рівність громадян перед законом;

- гарантування та дотримання прав та свобод громадян;

- принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову;

- політична та ідеологічна багатоманітність.

 

Авторитарний режим – концентрація влади в руках правлячої верхівки. Різновиди: абсолютні, дуалістичні монархії, диктатури, військові хунти.

Ознаки:

- влада належить невеликій кількості осіб або правителю;

- сильна виконавча влада (парламент передвоюється в декоративну установу);

- обмежені політичні права і свободи громадян;

- опора на силу.

Тоталітарний режим – характеризується повним контролем влади над суспільством, застосуванням примусу. Різновиди: фашизм, комунізм.

Ознаки:

- монополія держави на ЗМІ;

- панування загальної державної ідеології;

- монополія держави на всі види зброї;

- централізований контроль над економікою;

- особлива система контролю та насилля.

- Наявність однієї всеохоплюючої партії, яку очолює харизматичний лідер.

 

1. Право – це система загальнообов’язкових, формально визначених правил поведінки, які встановлюються, гарантуються і оберігаються державою з метою регулювання суспільних відносин.

Ознаки права:

- нормативність – право складається із норм, загальних правил;

- всезагальність – єдиний для всіх суб’єктів права порядок регулювання суспільних відносин;

- загальнообов’язковість – поширюється на всіх учасників правовідносин і є обов’язковими для виконання;

- системність – норми права тісно пов’язані між собою, діють в єдності, з них складаються галузі та інститути права;

- формальна відповідність права – правові норми точні, а їх зміст закріплюється у вигляді закону або іншого нормативно-правового акту;

- забезпеченість права державою – держава встановлює, забезпечує і гарантує виконання правових норм.

Принципи права – основні положення, закріплені в законі:

законність, гуманізм, демократизм, єдність прав і обов’язків, рівність громадян перед законом, внутрішня узгодженість.

Функції права:

- регулятивна (основна) – регулює суспільні відносини;

- виховна;

- охорона суспільних відносин;

- вплив на свідомість і поведінку людей;

- запобігання правопорушенням.

2. Об‘єктивне право (право як суспільне явище) – це сукупність юридичних норм, що встановлюються та охороняються державою, мають загальнообов’язковий характер та існують незалежно від індивідуальної свідомості суб’єкта права.

Суб‘єктивне право (як конкретне повноваження особи) – це закріплені правом певні юридичні можливості особи.

Застосування права до кожного конкретного випадку супроводжується переходом від об’єктивного до суб’єктивного права. Доки норма права є загальною, вона є об’єктивною, якщо ж вона стосується конкретної ситуації і реалізується в поведінці суб’єкта, то стає суб’єктивною.

Правові норми – особливий вид соціальних норм.. Соціальні норми – це правила поведінки загального характеру, що регулюють різні сфери суспільних відносин, мають зміст, зумовлений рівнем економічного, соціального і культурного розвитку суспільства, забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 138; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты