Потенційна безпека життєдіяльності людини Основні поняття. Теорія ризику.

Життєдіяльність—де специфічна форма активності людини, яка охоплює всю різноманітність взаємодії людини з навко­лишнім середовищем.

У всі часи людина прагнула до забезпечення своєї безпеки, охо­рони здоров'я. Але з появою нових приладів, машин, технологіч­них ліній, атомних електростанцій і тощо, виникли й нові небез­пеки: електричний струм, електромагнітне поле, радіація, хімічні сполуки. Практика дає людині усі підстави для висування аксіо­ми, що усяка діяльність людини є потенційно небезпечною. По­тенційна життєдіяльність людини існує як явно, так і приховано у вияві її результатів, котрі важко передбачити і які можуть спри­чинити травми, загибель, захворюванння, погіршення працездат­ності, самопочуття та інші небажані наслідки.

Ось як БЖД тлумачить терміни:

Небезпека —явища, процеси, об'єкти, які здатні за певних умов завдати шкоди здоров'ю людини як відразу, так і в майбутньому, тобто спричинити небажані наслідки.

Небезпека — це наслідок дії окремих чинників на людину. Розрізняють уражаючі, небезпечні та шкідливі чинники.

Уражаючі чинники можуть призвести до загибелі людини.

Небезпечні чинники викликають за певних умов травми чи раптове погіршення здоров'я(головний біль, погіршення зору, слуху, зміни психологічного і фізичного стану та ін.).

Шкідливі чинники можуть викликати захворювання чи зни­ження працездатності людини як у явній, так і в прихованій формі.

Розподіл чинників на уражаючі, небезпечні та шкідливі досить умовний. Одинітой самий чинникможеспричинитизагибельлюди-ни, травму, захворювання, чи не завдати ніякої шкоди завдяки її силі, здатності організму до протидії' (електричний струм, радіація та ін.).

В кожному конкретному випадку винекнення небезпеки в технічній системі має багатопричинний характер, її розвиток відбувається через низку подій. Варіанти причин та подальші події

/. Основи безпеки життєдіяльності

можна передбачити при створенні системи на основі аналізу її структури та можливих дій оператора під час обслуговування або управління технічною системою.

Наявність потенційної небезпеки в системі не завжди супро­воджується її негативним впливом на людину. Для реалізації такого впливу необхідно, щоб виконувались три умови: небезпека(шкід-ливість) реально існує і діє; людина перебуває в зоні дії небезпе­ки; людина не має достатньо ефективних засобів захисту.

Таксономія небезпек- класифікація та систематизування явищ, процесів, об'єктів, які здатні завдати шкоди людині. Приклад так­сономії небезпек подано на рис. 1.

Небезпеки класифікують таким чином:

- за природним походженням (природні, техногенні, еко­логічні та ін.);

- за часом проявлення (імпульсні, кумулятивні);

- залокалізацією(космос, атмосфера, літосфера, гідросфера);

- за наслідками(захворювання, травми, загибель, пожежі);

- за шкодою(соціальна, технічна, екологічна);

- за сферою проявлення (побутова, спортивна, дорожно-транс­портна, виробнича);

- за структурою (прості, складні, похідні);

- за характером дії на людину (активні та пасивні).

Номенклатура небезпек- перелік назв, термінів, систематизова­них за конкретними ознаками. В окремих випадках складається номенклатура небезпекдля окремих об'єктів(підприємств, цехів, професій, місць праці та ін.). Нижче наводиться приклад номенк­латури небезпек за алфавітним порядком [ 41:

1 .Алкоголь. 2. Аномальна температура, вологість, тискповітря. 3. Аномальне освітлення. 4. Блискавки. 5. Вакуум. 6. Вибухи та вибухові речовини. 7. Висота. 8. Вібрація. 9. Вогонь та вогнепальні речовини. 10. Вода. 11. Вулкан. 12. Газ. 13. Гарячі поверхні. 14. Гер­біциди. 15. Гіподинамія. 16. Гіпокінезія. 17. Глибина. 18. Голод. 19. Гравітаційне тяжіння. 20. Дим. 21. Динамічне навантаження, тиск. 22. Дощ. 23. Електрика. 24. Емоційний стрес(перевантажен-ня)- 25. Замкнений простір. 26. Захворювання. 27. Зброя. 28. Зем­летрус. 29.3сув. 30. Інфразвук. 31. Інфрачервоне випромінюван­ня. 32. Іскри. 33. їдкі речовини. 34. Клаустрофобія. 35. Корозія. 36. Лавини. 37. Лазерне випромінювання. 38. Магнітне поле.39.

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

Макро- та мікроорганізми. 40. Медикаменти. 41. Метеорити. 42. Монотонність. 43. Накип. 44. Невагомість. 45. Недостатня міцність. 46. Ожеледь. 47. Отруєння. 48. Отруйні речовини. 49. Охолодження. 50. Падіння. 51. Пара. 52. Перевантаження. 53. Перенапруга. 54. Пестициди. 55. Повінь. 56. Пожежа. 57. По­рох. 58. Психологічна несумісність. 59. Пульсація світла. 60. Ра­діація. 61. Резонанс. 62. Рідкі гази. 63. Розумове перенапружен­ня. 64. Снігопад. 65. Сонливість. 66. Сонячна активність. 67. Спра­га. 68. Статична характеристика. 69. Струм великої частоти. 70. Тайфун. 71. Туман. 72. Ударна хвиля. 73. Укуси. 74. Ультразвук. 75. Ультрафіолетове випромінювання. 76. Ураган. 77. Хитавиця. 78. Холод. 79. Циклон. 80. Цунамі. 81. Шум.

J. Основи безпеки життєдіяльності

Квантифікація небезпек - введення кількісних характеристик для оцінки ступеня (рівня) небезпеки. Найпоширенішою кількісною оцінкою небезпеки є ступінь ризику.

Ідентифікація небезпек — це знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо усунення чи ліквідації наслідків.

Останнім часом спеціалісти з БЖД дедалі частіше вживають поняття "ризик". Найзагальніше тлумачення ризику — частота реалізації небезпеки [4].

Ризик є критерієм реалізації небезпеки. Він визначається ймо­вірністю проявлення небезпеки та ймовірності присутності люди­ни в зоні дії небезпеки (в небезпечній зоні).

Нескінченно малий ("нульовий") ризик свідчить про відсутність реальної небезпеки в системі, і, навпаки, чим вищий ризик, тим вища реальність впливу небезпеки.

У США визначено індивідуальний ризик загибелі людини від різнихджерел небезпеки (табл. 1).

У СРСР ризик загибелі людини у працездатному віці від різних причин становив 175 • 10^бу 1980 р. та 1440 • 10⁶у1985р. (у 1980 р. загинуло 175 чоловік на 100000 мешканців, а в 1985 р. -відповідно 144 особи).

В табл.2 наведено величини ризику загибелі людей з різних причин у побуті по Україні. Для порівняння наведено дані по США із табл. 1.

Можна виділити такі методи визначення ризику:

- інженерний, який спирається на статистику, розрахунки ча­стоти проявлення небезпек, ймовірнісний аналіз безпеки, та на побудову "дерев" небезпек;

- модельний, який базується на побудові моделі впливу небез-пекна окрему людину, соціальні, професійні групи тощо;

- експертний, за яким ймовірність різних подій визначається шляхом опитування досвідчених фахіїщіїз-експертів;

- соціологічний (соціометрична оціїгка), що базується на опи­туванні населення та працшників.

Ці методи доцільно використовувати комплексно.

Традиційна техніка безпеки, що є складовою частиною еле­мента БЖД - охорони праці, базується на засадах-забезпечен-ня абсолютної безпеки. Однак така концепція неадекватна за­конам техносфери, оскільки, незважаючи на гуманність цього

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

Індивідуальний ризик загибелі людини (за даними до всього населення США)

Таблиця 1

Ризик загибелі людини в Україні в 1993 р.

Таблиця 2

/. Основи безпеки життєдіяльності

імперативу, він не є прийнятим, оскільки забезпечити нульо­вий ризик неможливо.

В наш час набула поширення концепція прийнятого (допусти­мого) ризику, суть якого полягає у прямуванні до такого рівня без­пеки, який суспільство може прийняти (дозволити) в даний пе­ріод часу, і котрий може бути економічно виправданим. Поняття прийнятого ризику пояснюється на рис.2.

Збільшуючи видатки можна значно зменшити величину ризи­ку (але не безмежно). Проте збільшення витрат на технічне зни­ження ризику завдає шкоди соціальній сфері (зменшуюються витрати на медицину, культуру, освіту тощо), що збільшує со­ціально-економічний ризик.