Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Системний аналіз чинників безпеки праці




Читайте также:
  1. II. Інструктажі з питань заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю
  2. V. Вимоги техніки безпеки в аварійних ситуаціях
  3. Абіотичні небезпеки
  4. Агульная характарыстыка творчасці Алеся Разанава. Аналіз версэтаў, пункціраў, вершаказаў.
  5. Аналіз асортименту і структури продукції.
  6. Аналіз виконання договірних зобов'язань по відвантаженню продукції
  7. Аналіз витрат на виробництво та собівартості продукції проводиться з метою
  8. Аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства
  9. Аналіз групи методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
  10. Аналіз даних основних хімічних показників мінеральних вод Вінницької області

В процесі трудової діяльності можна виділити, з одного боку, людину,котра працює, а з другого — виробництво (простір, де відбувається трудова діяльність, виникає небезпека і людина за­знає її впливу), куди включається предмет та знаряддя праці, а також навколишнє середовище.


. Основи безпеки життєдіяльності

1 — безумовні рефлекси самозбереження; 2 психофізіологічні якості та стани; 3 — професійні навички та вміння; 4 мотиви праці та її безпеки; 5 індивідуальна захищеність; 6 індиві­дуальні засоби захисту; 7 — роботи з підвищеною небезпекою; 8— додаткова небезпека; 9 звичайні роботи; 10 висока небезпе­ка; 11— невисока небезпека; 12 — стаціонарні засоби захисту. На рис.6 зображено структурну схему, в котрій виділені ос­новні фактори, котрі створюють небезпеку в процесі праці та чин­ники, котрі захищають людину від небезпек. Для захисту люди­ни від виробничої небезпеки передбачена система охорони праці. Ця система містить комплекс засобів впливу на виробництво та людину, скерованих на запобігання нещасним випадкам. Тому система забезпечення охорони праці розглядається у вигляді тре­тьої самостійної структури. Елементи вказаних підструктур на схемі зображено таким чином: блоки підстуктури "людина"— у формі еліпсів, блоки підструктури "виробництво" — у формі пря­мокутників, а блоки "система охорони праці" — у формі ромбів. Розглянемо підструктуру "людина". Людині притаманний цілий комплекс безумовних рефлексів, котрими вона підсвідомо відповідає на небезпеки, що сприяє її самозбереженню. Захисні реакції людини сприяють підвищенню захищенності її від різних небезпек, в тому числі і виробничих. Високу надійність функціо­нування організму людини та його біологічну здатність проти­діяти небезпекам зумовлює і її структурна надлишковість. Ця над-лишковість створюється як в матеріальному плані (дублювання органів, здатність органів частково компенсувати функції інших, котрі вийшли з ладу), так і в інформаційному (резервування органів сприйняття, збереження та переробки інформації, її пере­дачі).

Другим чинником, котрий визначає реакцію людини на не­безпеку, є психофізіологічні якості та стани людини. Вони прояв­ляються через чутливість людини до виявлення сигналів небезпе -ки, через її швидкісні можливості щодо реагування на такі сигна­ли, через її емоційні реакції на небезпеку тощо. Показники, які зумовлюють можливості людини виявляти небезпеку ситуації та адекватно реагувати на неї, залежать від її індивідуальних особли­востей, зокрема від її нервової системи. На поведінку людини в небезпечній ситуації справляє вплив її психічний та фізичний стан. Стан тривоги сприяє швидшому виявленню небезпе ки, а стан вто-




Я. І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

ми, навпаки, знижує можливості щодо виявлення небезпеки та протидії їй.

Третій чинник. Здатність людини протидіяти небезпеці зале­жить і від її професійних якостей та досвіду. Вміння безпечно працювати, головним чином, залежить від знання працівником своєї професії та правил безпеки праці, від життєвого досвіду, що дає йому можливість гнучко використовувати ці чинники для ус­пішного та безпечного виконання роботи. Цьому сприяють знач­ною мірою і творчі можливості людини, які дають змогу знахо­дити нові шляхи, нові методи безпечного розв'язання трудової задачі в різноманітних та несподіваних ситуаціях.



Четвертий чинник, котрий зумовлює можливості людини про­тистояти небезпеці, визначається ступенем його мотивації до праці та її безпеки. У різних людей рівень мотивації до виконання ро­боти та забезпечення її безпеки неоднаковий.

Розглянуті чинники підструктури "людина" утворюють, та­ким чином, гнучку систему із взаємодоповненнями та взаємни -ми компенсаціями, котрі сприяють надійності її існування та діяльності. Людина — складна саморегульована система, здатна, залежно від ситуації, що складається, гнучко використовувати свої можливості для досягнення необхідного результату та уни­кати при цьому небезпеки. Якщо у людини, наприклад, невисокі біологічні та психофізіологічні якості щодо протидії небезпеці, то вона може забезпечити необхідну безпеку за рахунок розвитку професійних навичок та високої мотивації до безпечної праці. І, навпаки, людина з високими біологічними, психофізіологічни­ми та професійними якостями через низьку мотивацію до без­печної проці може виявитися погано захищеною від небезпеки.

Отже, рівень індивідуальної захищеності людини від небез­пеки є результатом дії складної системи саморегуляції, котра ба­зується на чотирьох згаданих вище рівнях, що і враховано в структурній схемі.

Виробництво в даній схемі розглядається як загальне джере­ло небезпеки. У промисловому виробництві таким джерелом не­безпеки є знаряддя праці (інструмент, спеціальні пристрої, ма­шини), сам предмет праці або оточуюче середовище. Оточуюче виробниче середовище, зокрема соціальне оточення, може стати джерелом психічної травми.

Серед робіт, що виконуються на виробництві, спеціально ви­діляються роботи з підвищеною небезпекою (роботи з піднімаль-




Основи безпеки життєдіяльності

ними кранами, балонами високого тиску, з електромережами ви­сокої напруги тощо). При порушеннях в згаданих сферах може ви­никнути додатково виробнича небезпека, котра перетворює зви­чайну роботу на небезпечну. Тому на схемі показано, що висока небезпека існує при виконанні робіт з підвищенною небезпекою, але може виникнути (за умови появи додаткової небезпеки) і при виконанні звичайних робіт.

Поділяючи роботи на категорії високої та невисокої небезпе­ки, слід зауважити, що нещасні випадки частіше трапляються при виконанні робіт з високою небезпекою. По-перше,до робіт з підвищеною небезпекою допускаються лише особи, котрі прой­шли спеціальну додаткову підготовку з техніки безпеки. По-дру­ге, на таких роботах використовується досконаліша техніка без­пеки. По-третє, небезпечних робіт значно менше, ніж звичайних. По-четверте (а це головне), висока ціна помилки на роботі з підви­щеною небезпекою зумовлює серйозніше ставлення робітника до її виконання.

Третьою підструктурою, виділено на схемі, є "система охорони праці", котра розташована між блоками підструктур "людина" і "ви­робництво". Ця система покликанарозв'язувати два головні завдан­ня : знижувати рівень виробничої небезпеки та сприяти підвищенню захищенності людини в процесі праці. У сфері виробництва "система охорони праці", яквидно зі структурної схеми, виконує такі функції:

- сприяє забезпеченню загальної організації безпеки вироб­ництва;

- сприяє розробці та використанню індивідуальних та стаціо­нарних засобів захисту від небезпечних виробничих факторів;

- сприяє організації навчання безпечній праці, дотриманню правил безпечної праці, конролює готовність техніки та лю­дей до безпечної праці;

- здійснює виховання та пропаганду безпечної праці.

Під загальною організацією безпеки праці мається на увазі широке коло заходів, починаючи від загального вдосконалення техніки та технологічних процесів з метою зниження небезпеч­них виробничих чинників і закінчуючи організацією безпечних Умов праці на окремих робочих місцях. Безпека праці повинна передбачатися в процесі проектування техніки та умов праці.

Для захисту людини від небезпечних виробничих чинників або зниження їх впливу використовуються стаціонарні засоби за­хисту, в конструкції яких реалізуються такі принципи:


Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

- огородження небезпечної зони та запобігання проникнен­ню в неї людини;

- використання автоматичних пристроїв, котрі вимикають механізми і разом з тим усувають вплив небезпечних чин­ників під час перебування людини або частини її тіла в не­безпечній зоні;

- створе ння таких систем керування, за яких для активізації небезпечного чинника людина повинна залишити небез­печну зону;

- використання сигнальних пристроїв, котрі сповіщають ро­бітника про появу небезпечного виробничого чинника;

- використання пристроїв, котрі, у випадку появи небезпеч­них порушень в роботі техніки, автоматично вимикають її;

- використання спеціальних систем контролю за керуючими діями робітника, котрі відфільтровують і не пропускають в систему керування команди, що призводять до переходу ма­шини в небезпечний режим роботи.

Цей далеко неповний перелік свідчить про наявність цілої низ­ки різних технічних підходів до створе ня стаціонарного захисту людини від виробничої небезпеки. При цьому до всіх засобів захи­сту ставиться суттєва вимога: виконуючи свої захисні функції, вони не повинні перешкоджати працівникові виконувати основне ви­робниче завдання. Відомі випадки, коли робітники виключають захисні пристрої з робочого процесу і надають перевагу ризи ку сер­йозної, але все-таки нечастої травми, ніж постійній і надокуч­ливій перешкоді погано придуманого захисного пристрою. Отже, засоби захисту повинні не додаватися до основної техніки, аорга-нічно зливатися з технологічним процесом та організацією ви­робництва, розрізняючись в цій техніці.

Підструктура "людина" взаємодіє з "системою охорони праці". Є три напрями такої взаємодії:

- створення і використання індивідуальних засобів захисту;

- розробка правил з техніки безпеки та навчання;

- пропаганда та виховання безпечної поведінки при вико­нанні роботи.

Індивідуальні засоби захисту поряд зі стаціонарними є части­ною техніки безпеки. їх відмінність від стаціонарних засобів за­хисту полягає в тому, що вони видаються безпосередньо праців-


Основи безпеки життєдіяльності

никові (захисні шоломи, окуляри, захисний одяг, страхувальні ремені та інше спорядження).

Важливим напрямом практичного застосування системи охо­рони праці є розробка та впровадження правил безпеки праці, вивчення їх робітниками та контроль знання і дотримання цих правил. При виконанні будь-якого виробничого завдання пра­цівникові доводиться керуватися правилами — певними обме­женнями з боку виробничого процесу. Ці обмеження робітник сприймає як об'єктивну необхідність, без дотримання котрих не може бути досягнена метайого трудової діяльності. Правилаз техніки безпеки накладають на працівника свої обмеження. Коли ці обмеження є незначними або збігається з обмеженнями ви­робничого процесу, вони не створюють для працівника додат­кових ускладнень. Однак частіше з правилами техніки безпеки пов'язані додаткові обмеження, котрі тим чи іншим чином уск­ладнюють його роботу. Тому необхідно навчання працівників га формування трудових навичок для здійснення роботи з ура­хуванням правил виробничого процесу і безпеки праці.

Не менш важливе призначення системи охорони праці — про­паганда безпечної праці та виховання в цьому напряму людини. Мається на увазі використання наочної агітації, методів переко­нання, стимуляції. Ці заходи, як видно зі схеми, скеровані на поси­лення мотивації працівника до безпечної праці та підвищення його професійного рівня.

Отже, дія "системи охорони праці" на "людину" сприяє, з одного боку, підвищенню її професійних навичок щодо продук­тивної та безпечної праці і, з другого, — забезпечує людину пра­вилами , індивідуальними засобами захисту і таким чином додат­ково підвищує його результативну захищеність.

Вплив "системи охорони праці" на "виробництво" виявляєть­ся через зниження виробничих небезпек та зниження рівнів їх дій завдяки застосуванню засобів стаціонарного захисту. Беручи до уваги існуючі небезпечні чинники та вказані засоби протидії їм, формується результативна на основі взаємодії всіх трьох розгля­нутих підструктур ("людина ", "виробництво", "системи охорони праці ) формується фактичний рівень безпеки праці. Якщо вини­кає нещасний випадок, то він негативно впливає не лише на люди­ну, але й тим чи іншим чином негативно відбивається на вироб­ництві. Безпечна праця також справляє свій зворотний, але вже


Я. І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

позитивний вплив на ту чи іншу підстріктуру. Крім того, рівеню травматизму постійно контролюється системою охорони праці. Тому на схемі вказуються і зворотні зв'язки, когрі враховують вплив фактичного рівня безпеки праці на працюючу "людину", "вироб­ництво" та "систему безпеки".

На схемі виділені два основні узагальнювальні чинники, котрі зумовлюють фактичну безпеку праці: результативна виробнича небезпека та результативна захищеність людини від цієї небезпеки. Однаквони не можуть вважатися рівноцінними компонентами. Ви­робнича небезпека на перший погляд здається активним чинником. Однак на практиці не виробництво, а саме людина виявляється ак­тивним і провідним компонентом цієї схеми. Річ утому, що в схемі, котра розглядається, ми маємо справу з людиною певного ступеня захищенності із виробничою небезпекою, яка виникає, головним, чином внаслідок її діяльності. Під захищеністю слід розуміти здатність людини не лише протистояти виробничим небезпекам, а й не спричиняти своєю діяльністю прояву цих небезпек та їх реалі­зації. Однак і в тих випадках, коли виробнича небезпека виникає незалежно віддіяльності людини, безпека праці не може вважатися функцією лише стихії виробництва, оскільки високі пристосувальні та творчі можливості людини нерідко дають змугу їй своєчасно ви­являти ці небезпеки та знаходити можливості протидіяти їм у найс­кладніших ситуаціях.

З наведеного випливає, що безпеку праці слід розглядати, перш за все як результат активної предметної діяльності людини.


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 17; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты