Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Аналізатори людини




Читайте также:
  1. А) ознайомлення української громадськості з Декларацією прав людини
  2. А) ознайомлення української громадськості з Декларацією прав людини
  3. Безпеки людини
  4. Біосфера Землі й життєдіяльність людини
  5. Будь який _______ за певних умов можуть створювати небезпеку для людини чи довкілля.
  6. Будь який _______ за певних умов можуть створювати небезпеку для людини чи довкілля.
  7. Буржуазна революція та творення буржуазної держави у Франції. Декларація прав людини і громадянина 1789 р.
  8. Вплив людини
  9. Вплив людини

Людиназдійснює прямий зв'язок з керованою нею машиною га середовищем існування задопомогою своїх аналізаторів. У си-


/. Основи безпеки життєдіяльності


стемах зв'язку домінуючим є зоровий, слуховий та тактильний аналізатори. Використовуються також температурний та руховий аналізатори, нюх та смак, больова та органічна чутливість.

Кожен аналізатор складається із рецептора, провідних не­рвових шляхів та мозкового центру. Рецептор перетворює енер­гію подразника на нервовий процес. Нервові імпульси про­відними шляхами надходять у кору головного мозку. Між ре­цепторами та мозковим центром існує двобічний зв'язок, який забезпечує саморегуляцію аналізатора. Особливістю людини є парність аналізаторів, що забезпечує їх високу надійність. Чут­ливість аналізаторів та рецепторів людини дуже висока. Адап­товане до темряви око реагує приблизно на 7 квантів світла — у погожу зоряну ніч око здатне бачити полум'я свічки за 48 км. Барабанна перетинка реагує на переміщення в 0,000 000 0001 см — вухо чує цокання ручного годинника у повній тиші на відстані до 6 м. Слухові клітини внутрішнього вуха вловлюють коли­вання, амплітуда яких не перевищує 1 % діаметра молекул вод­ню. Терморецептори збуджуються при підвищенні температу­ри середовища на 0,007°С та при зниженні — на 0,012°С. Сма­кові рецептори здатні сприймати присутність однієї чайної ложки цукру у 8 л води. Нюх людини має здатність сприймати присутність парфумів при одній краплі у кілька кімнатному приміщенні. Тактильні аналізатори сприймають рух повітря, спричинений падінням крила мухи на поверхню шкіри з висо­ти 1 см.

Аналізатори характеризуються абсолютною, диференціальною та оперативною межами чутливості до подразнення. Абсолютна межа має верхній та нижній рівні. Нижня абсолютна межа чутли­вості — це мінімальна величина подразника, яка викликає відчуття. Верхня абсолютна межа — максимально допустима величина под­разника, яка не викликає у людини болю. Диференціальна межа характеризується мінімальною різницею між сигналами, які приймає оператор. Оперативна межа чутливості визначає вели­чину межі різниці, при якій швидкість та точність досягають мак­симуму:

 
 

 


Оперативна межа чутливості у 10- 15 разів більша, ніж дифе­ренціальна.



Зміст меж пояснюється на рис. 8.


Я.І. Бедрій.'Безпека життєдіяльності


І. Основи безпеки життєдіяльності

Зоровий аналізатор — око людини — безпосередньо реагує на яскравість об'єкта, яка є відношенням сили світла до площі по­верхні, що світиться. Вимірюється в канделах на квадратний метр (кд/м2) чи в нітах на квадратний сантиметр (нт/см2).

Гігієнічною нормою є яскравість. При яскравості понад 30000 нт виникає ефект осліплення.

Діапазон чутливості ока — 106 — 106 нт.

Зоровий аналізатор має найбільшу величину адаптації. Світло­ва адаптація триває 8 — 10хв. При адаптації у темряві чутливість ока досягає оптимального рівня за ЗО — 50 хв. Чутливість, яка ви­кликана світловими си гналами, протягом певного часу залишається сталою попри зникнення сигналу. Інерція зору викликає стробос­копічний ефект. Критична частота блимання, коли сигнал сприй­мається як безперервний, перебуває в межах 12 — 25 Гц.

При сприйнятті об'єктів у двовимірному та тривимірному про­сторі розрізняють поле зору та глибинний зір. Бінокулярне поле зору по горизонталі — 120 — 160°, по вертикалі вгору —55 — 60°, вниз - 65 - 72°. При сприйнятті кольору поле зору звужується. Зона оптимальної видимості становить: вгору — 25°, вниз — 35°, вправо та вліво - по 32°. Глибинний зір пов'язаний із сприйняттям простору. Помилка оцінки віддаленості об'єктів (на відстані до 30




Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

середня тривалість подганих зорових фіксацій для розв язання найпоширеніших задач є: читання літер — 0,31с, пошук умовних знаків — 0,3 с, фіксація стану індикаторів (горить—не горить) — 0,28 с, сприйняття умовних знаків — 0,04 с Середня тривалість пошукових рухів ока — 0,025 с Потрібно зазначити, що основні характеристики зорового аналізатора людини значно змінюють­ся у процесі навчання та тренування.

Слуховий аналізатор складається із зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха, слухового нерва та системи зв'язку з голов­ним мозком. Діапазон звукових коливань, які ми чуємо, перебу­ває в межах від 16 — 20 Гц до 20 — 25 кГц. Абсолютною межею мінімальної чутливості є тиск 2x105 Па на частоті 1 кГц (сила зву­ку 109 ерг/см2). Слуховий аналізатор неоднаково сприймає звуки різних частот. Звуки низької частоти людина сприймає, як не дуже гучні, порівняно зі звуками більш високої частоти такої самої інтенсивності.

Тривалість звукового подразнення, яка потрібна для виник­нення відчуттів, також залежить від частоти та інтенсивності зву­ку. В межах середньої частини частот та інтенсивності звукових сигналів, які ми чуємо, величина диференціальної межі стано­вить близько 10% інтенсивності звуку. Для частот понад 1кГц почуття наявності сигналу виникають при його тривалості близько 0,001с.

Мовне повідомлення сприймається при темпі мови до 160 слів/хв. Оптимальний темп — 120 слів/хв при перевищенні інтен­сивності слів над шумами на 6 дБ.

Тактильний аналізатор сприймає відчуття, які виникають при дії різних механічних подразників на поверхню шкіри.

Межа відчуття болю становить 130 — 140 дБ та менше зале­жить від частоти.

Приклади меж чутливості:

- для кінців пальців руки - 3 г/мм2;


/, Основи безпеки життєдіяльності

- для поверхні кисті — 12 г/мм2;

- для п'яти —250 г/мм2.

Тактильний аналізатор має високу здатність до локалізації у просторі. Часова межа тактильного відчуття становить менше за 0,1 с Особливістю тактильного аналізатора є швидке зменшення відчуття торкання чи тиску. Час адаптації перебуває у межах 2—20 с.

Больова чутливість. Вище стверджувалося, що в будь-якому аналізаторі виникають больові відчуття, якщо величина подраз-нювача перевищує верхній абсолютний поріг. На цій підставі за­перечувалося існування спеціальних рецепторів больової чутли­вості. Згодом було виявлено вільні нервові закінчення в епіте­ліальному шарі шкіри, котрі і є спеціалізованими больовими рецепторами. Між тактильними та больовими рецепторами існу­ють складні співвідношення. Вони проявляються в тому, що най­менша щільність больових рецепторів припадає на ті ділянки шкіри, котрі найбільш насичені тактильними рецепторами, і на­впаки. Суперечність зумовлена різними функціями рецепторів в житті організма. Больові відчуття викликають оборонні рефлек­си, зокрема, рефлекс віддалення від подразника. Тактильна чут­ливість пов'язана з орієнтувальними рефлексами, зокрема, зу­мовлює рефлекс зближення з подразником.

Біологічний сенс болю полягає в тому, що він як сигнал не­безпеки мобілізує організм на боротьбу за самозбереженя. Під впливом больового сигнала перебудовується робота всіх систем організму і підвищується його реактивність.

Поріг больової чутливості шкіри живота — 20 г/мм2, кінців пальців — 300 г/мм2. При відчутті болю спостерігається майже пряма залежність між відчуттям та інтенсивністю подразнення в діапазоні до порога чутливості.

Руховий аналізатор дає можливість людині керувати захис­ними пристроями, ручками, кнопками, педалями та ін.

Оптимальні зусилля: для ручок — 20 — 40 Н; для кнопок,тум-блерів, перемикачів - 1400— 1600 Н; для ножних педалей - 20 -50 Н; для важелів ручного керування — 120 — 160 Н. Діапазон швидкостей, що розвиваються завдяки рухам рук, становить 0,01 — 8000 см/сек, найчастіше використовуються швидкості 5 —300 см/сек. Вертикальні рухи рука здійснює швидше, ніж горизон­тальні. Рухи до себе здійснюються швидше, ніж від себе. Руховий аналізатор можна значно покращити шляхом тренувань.


Я. І. Бедрііі. Безпека .життєдіяльності

Нюх та смак можуть використовуватись людиною-операто-ром при знаходженні різних відхилень у технологічному процесі та при виникненні небезпеки. Абсолютна межа нюху у людини вимірюється частинками міліграма речовини на літр повітря. Ди­ференціальна межа становить в середньому 38%. У фізіології та психології поширена чотирикомпонентна теорія смаку, згідно з якою існує чотири види смакових відчуттів: солодкого, гіркого, кислого та солоного. Всі інші смакові відчуття є їх комбінацією. Абсолютні межі смакового аналізатора, виражені у величинах кон­центрацій розчину, майже у 10000 разів вищі від нюхового.

Смакові та нюхові відчуття відбивають не лише властивості речовин, а й стан самого організму. Розрізнювальна чутливість смакового аналізатора досить груба і становить в середньому 20%.

Температурна чутливість забезпечується двома типами рецеп­торів. Одні реагують тільки на холод, інші—лише на тепло. Абсо­лютна межа температурної чутливості для теплових рецепторів — 0,2°С, для холодних — 0,4°С. Диференціальна межа — близько 1 °С.

На роботу аналізаторів та на сприйняття сигналів у людини значно впливають психологічні характеристики особи: увага, па­м'ять та ін.(див. нижче).

Вібраційна чутливість. Інтенсивна вібрація при тривалому впливі зумовлює суттєві зміни діяльності всіх систем організму людини і може спричинювати захворювання. Вібрація малої інтенсивності може бути корисною, знижує втомлюваність, підвищує обмін речовин, збільшує м'язову силу. Спеціальні ана­лізатори, котрі сприймають вібрацію, поки що не виявлені. Діа­пазон відчуття вібрацій — від 1 до 10000 Гц. Найбільш висока чутливість виявлена до рівня частот 200 - 250 Гц. Порогові зна­чення вібраційної чутливості різні для різних ділянок тіла. Най­більшу чутливість мають дистальні ділянки тіла людини, тобто ті, що найбільш віддалені від його медіальної площини (наприк­лад, кисті рук).

Органічна чутливість. Мозок людини отримує інформацію не лише від навколишнього середовища, а й від самого організму. У внутрішніх органах під дією зовнішніх умов виникають відчут­тя, котрі породжують сигнали, які є необхідною умовою регу­ляції діяльності внутрішніх органів.

Аналізатори людини функціонують в умовах складної взаємодії. На кожен аналізатор людини впливають одночасно декілька под-


Основи безпеки життєдіяіьності

разників, які відтак впливають на всю систему аналізаторів. Тому необхідно враховувати не лише можливості аналізатора, а й ті умо­ви, в котрих перебуває людина. Відомо, що сильний шум змінює чутливість зору. Чутливість зорового апарата знижується під дією деяких запахів, температури, вібрації. Визначаючи оптимальні умови функціонування, слід враховувати всю систему подраз­ників, що діють на аналізатори людини, комплексно враховувати чинники навколишнього середовища.


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 23; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2020 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты