Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Ергономічні вимоги до режимів праці та відпочинку




Читайте также:
  1. IV. ВИМОГИ ДО ЗБЕРІГАННЯ ВАКЦИН, АНАТОКСИНІВ ТА АЛЕРГЕНУ ТУБЕРКУЛЬОЗНОГО
  2. IV. Вимоги стосовно вивчення даної теми
  3. IV. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КОНКУРСНИХ РОБІТ
  4. V. ВИМОГИ ДО ТРАНСПОРТУВАННЯ ВАКЦИН, АНАТОКСИНІВ ТА АЛЕРГЕНУ ТУБЕРКУЛЬОЗНОГО
  5. V. Вимоги техніки безпеки в аварійних ситуаціях
  6. Аналіз особливостей охорони праці на робочому місці юриста.
  7. Аналіз усталених режимів оптимального варіанта розвитку електричної мережі
  8. Аспекти трудової адаптації нових працівників
  9. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ та ОХОРОНА ПРАЦІ.
  10. Безпека праці під час виконання задач з очистки місцевості від вибухових речовин, матеріалів, боєприпасів

Продуктивність праці, працездатність людини в багатьох ви­падках визначаються правильним встановленням режиму праці та відпочинку, що означає зміну періодів праці та відпочинку про­тягом доби, тижня та довшого терміну.

Реалізація основних ергономічних вимог до режимів праці та відпочинку дає змогу забезпечити необхідний рівень працездат­ності, зменшити втому, зберегти здоров'я людей.

При розробленні режимів праці та відпочинку необхідно вста­новити:

- тривалістьперіодів безперервної праці протягом доби (три­валість робочої зміни);

- інтервали між періодами безперервної праці (між змінами);

- кількість змін, які забезпечують черування;

- тривалість та форму відпочинку.

Для операторів, які працюють з екранами дисплеїв та інших індикаторів, можуть бути рекомендовані такі режими праці та відпочинку.

Тривалість безперервної праці не повинна перевищувати 4—6 год. В іншому випадку працездатність через втому зору раптово знижується. Під час праці, яка не допускає відхилення уваги, її тривалість слід скорочувати. Наприклад, оператор, який стежить


Я.]. Бєдрій. Безпека життєдіяльності

за екраном індикатора, найуважніше і найточніше працює протя­гом перших ЗО хв чергування. За цей час він допускає мінімальну кількість помилок (пропусків та хибних тривог). Адалі, внаслі­док втоми зорового аналізатора, кількість помилок зростає май же в два рази та залишається незмінною до кінця другої години. Потім спостерігається нове зростання кількості помилок через загальну втому оператора. Тому для підтримки високої ефектив­ності праці може бути рекомендований 30-хвилинний період чер­гування з наступною 30-хвилинною перервою.

Для обслуговуючого персоналу, при роботі якого допуска ються нерегламентовані перерви і не потрібне постійне перебу­вання на місці праці, тривалість безперервної праці може пере­вищувати 6 год.

Тривалість відпочинку повинна бути у 2 рази (а при інтенсив­ному навантаженні — у 3 рази) більшою, ніж тривалість безперер­вної роботи.

Максимальний інтервал між періодами праці не повинен пе­ревищувати 48 год, тому що більша тривалість відпочинку при­зводить до значного збільшенння часу спрацьованості (у 4—10 разів).

Організація відпочинку має дві мети:



- зняти втому, яка виникла внаслідок попередньої праці;

- забезпечити швидке включення у роботу відпочиваючої зміни (збереження трудової готовності).

При організації відпочинку між періодами праці потрібно пе­редбачити використання різних його форм — активної і пасивної.

Під активною формою відпочинку розуміють переключення на інший вид діяльності (у тому числі спортивні ігри тощо). Па­сивна форма відпочинку у процесі праці - це прийняття операто­ром зручної пози, яка потрібна для розслаблення м'язів. У неро­бочий час сон є пасивною формою відпочинку. Часто персонал, який змінюється з чергування, має схильність увесь вільний час присвячувати сну як вдень, так і вночі. Така форма відпочинку не є оптимальною і не знімає втоми. Річ у тому, що емоційна напру­га — це специфічна втома, мобілізація уваги має дуже різні на­слідки, які порушують нормальне засинання та знижують глиби­ну сну. Тому необхідна дія, яка знижує стан напруги.

Водночас прямий перехід від сну до чергування збільшує час включення у роботу, що супроводжується розпорошення м уваги.


1. Основи безпеки життєдіяльності

періодом дрімання. Тут також треба полегшити перехід людини



до праці.

Питання чергуванння змін протягом доби мусить вирішувати­ся на основі врахування добової ритміки фізіологічних функцій, а також таких міркувань, як організація харчування, особливості місця проживання, поїздка на роботу тощо. Добова ритміка фізіо­логічних функцій — це закономірні циклічні зміни активності організму людини протягом доби. Досвід показує, шо протягом доби існують 2 яскраво виражені цикли зниження активності: вдень - з 13-ї до 15-ї години, вночі — з півночі до 5-ї години. У цей час кількість помилок оператора помітно збільшується. Тому початок зміни потрібно встановити о 8-й — 9-й годині, коли початок робо­ти збігається з піднесенням загальної активності організму.

При організації праці протягом тижня, місяця потрібно вра­ховувати ту обставину, що з часом організм людини пристосо­вує гься до нічної праці і часто злам складеного стереотипу нега­тивно впливає на його працездатність. Разом з тим тривала праця в нічну зміну порушує соціальні та інші зв'язки, що викликає негативну психологічну реакцію. Тому доцільніше чергувати ро­боту у денну та нічну зміни.


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 9; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты