Моделювання та прогнозування небезпечних ситуацій

За умов функціонування систем «людина—машина» з різних причин виникають небезпечні ситуації. Тому великого значення набуває вміння оцінити характер їх можливих наслідків з точки зору розробки ефективних заходів щодо запобігання аварійності та травматизму|12].

Умови, за котрих існує навіть малоймовірна можливість впливу на людину небезпечного чинника, можна назвати небезпечними умо­вами (НУ), а дії людини, що не відповідають науково обгрунтова­ним нормам професійної поведінки — небезпечними діями (НД).

Здійснюючи небезпечні дії, оператор може перебувати в об­ставинах: мети, часу, місця, причин та способу дії. Випадковий збіг(поєднання) в певний момент часу та небезпечних обставин (НО) створює реальну можливість виникнення нової випадкової події — небезпечної ситуації. За небезпечною ситуацією з певним ступенем ймовірності виникають наслідки — сприятливий на­слідок (СН), аварія (А) або травма (Т).

Я. І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

Процес формування та виникнення небезпечної ситуації може починатися з моменту появи на робочому місці однієї або декіль­кох небезпечних умов або дій НУ або НД при появі НВФ. Навіть якшо при появі НВФ з'явилася одна НУ або НД, то можна вважа­ти, що вже з'явилася реальна небезпека, хоча її ймовірність може бути незначною.

Небезпечна ситуація виникає в потоці випадкових статистич­но залежних або незалежних випадкових подій, причому таким чином, що на початку цього потоку перебуває НУ або НД, або їх поєднання. В цьому випадку можна точно визначити ту початко­ву подію, з котрої розпочинається потік наступних випадкових подій і закінчується небажаними наслідками. Припинення тако­го потоку можливе шляхом усунення початкової події, котра і є причиною виникнення всіх подальших подій. Аналіз взаємо­зв'язків випадкових подій, котрі формують небезпечну ситуа­цію, дає можливість визначити пріоритет такої випадкової події.

Така ситуація ілюструється наведеною нижче узагальненою схемою (рис. 13). Ця схема об'єднує в собі небезпечні ситуації різних видів.

Л Основи безпеки життєдіяльності

Я. І. Бедріи. Безпека життєдіяльності

У випадку, коли небезпечна ситуація формується з випадко­вих подій, кількість котрих перевищує 3, то її ймовірність легше розрахувати, розбивши попередньо вхідні події на групи по 2 або по 3 події.

Таким чином, вивчення умов, процесів формування НС, їх моделювання та оцінка шляхом розрахунку ймовірності виник­нення дозволяє прогнозувати НС, обґрунтовано розробляти ефек­тивні заходи щодо їх попередження.

1.5. Психологічні властивості людини

До основнихпсихологічнихвластивостейлюдини, які забезпе­чують її психологічну надійність з точки зору БЖД, належать па­м'ять, емоції, сенсомоторні реакції, увага, мислення, воля, темпе­рамент, почуття обережності тощо [6].

1.5.1. Пам'ять

Пам ять — це комплекс процесів, що відбуваються в цент­ральній нервовій системі і забезпечують накопичення, зберіган­ня та пригадування або актуалізацію того, що збереглося.

Пам'ять — це психофізіологічний процес збереження та відтворення інформації. Виокремлюють короткочасну, оператив­ну та довгочасну пам 'ять.

Короткочасна пам'ять зберігає інформацію під час обмеже­ного, як правило, невеликого, проміжку часу.

Довгочасна пам'ять розрахована на тривалий, заздалегідь не окреслений, термін зберігання шформації.

Оперативна пам'ять займає проміжний стан. Вона розрахо­вана на зберігання матеріалу під час раніше заданого терміну.

Розрізняють також зорову, рухову, емоційну пам'ять, тактиль­ну, нюхову, смакову та ін.

Середній об'єм короткочасної пам'яті обмежений: це 2—7 оди­ниці інтегрованої інформації. Особливістю цієї пам 'яті є зміщен -ня, коли при перенасиченості пам'яті людини інформація, що над­ходить, частково витісняє ту, що там зберігається. Завдяки корот­кочасній пам'яті людина може опрацювати значний обсяг шформації, знищити непотрібну та забезпечити запам'ятовування удовгочасній пам'яті необхідного матеріалу. У довгочасну пам'ять шформація надходить через короткочасну, виступає ніби у ролі

/. Основи безпеки життєдіяльності

фільтра, який здійснює суворий відбір важливого (з точки зору людини) матеріалу. Властивістю короткочасної пам'яті є мож­ливість за певних умов розширити її часові межі (зосередже-ння волі, розумова активність, безперервне повторювання слів, цифр).

Довгочасна пам 'ять має змістовну організацію. Вона має прак­тично безмежний обсяг, але обмежені можливості довільного зі а-дування повідомлень, які у ній зберігаються.

У операторській діяльності процеси короткочасної та довгочас­ної пам'яті практично відбуваються паралельно та взаємопов'язано.

Пригадування здійснюється у вигляді відтворення і впізна­вання. Відтворення відбувається за відсутності запам'ятовувано­го матеріалу, а впізнавання — при його повторному пред'явленні в нових умовах.

Пам'ять залежить від певних відділів великих півкуль головно­го мозку. Відділи мозку, що відповідають за певний вид пам'яті, пов'язані між собою замкнутими ланцюжками нейронів. Лобові та скроневі ділянки кори головного мозку, уражені травмою, погіршу­ють пам'ять загалом, хворий неспроможний запам'ятовувати, збе­рігати та відтворювати інформацію.

Кількаразове повторення відкладає інформацію в пам'яті. За лежно від того, що людина запам'ятовує, виділяють різні види пам'яті. рухову, образну, емоційну, словесну, слухову, зорову.

Рухова пам 'ять лежить в основі навчання рухам, вироблення побутових, спортивних і трудових навичок, навичок письма.

Образна пам 'ять допомагає запам'ятати і відтворити в уяві обличчя людей, картини природи, запахи, звуки та мелодії.

Емоційна пам'ять зберігає пережиті людиною почуття, це співчуття іншій людині. Запам'ятовуванню сприяють біологічно активні речовини, які виділяються під час емоційного збудження.

Словесна пам'ять полягає у запам'ятовуванні, збереженні і відтворенні прочитаного, почутого або сказаного.

Слухова пам 'ять дає змогу контролювати роботу механізмів і машин, сприймати аварійні звукові сигнали.

Зорова пам'ять забезпечує запам'ятовування технологічних операцій, які вимагають особливої уваги. Пам'ять буває тривала і короткотривала.

Довгочасна пам 'ять використовується для запам'ятовування на довгий час відомостей, пов'язаних з професією і необхідних в побуті.

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

Короткочасна пам 'ять служить для запам'ятовування на ко­роткий час (запис лекцій).

Довільна (логічна) пам'ять характеризується наявністю спе­ціального завдання: запам'ятати для того, щоб потім відтворити. За пам 'ятовування являє собою спеціальну дію, спрямовану на збе-реження людиною певної інформації в певному вигляді і на певний час. Усі види пам'яті взаємопов'язані.

Обсяг пам'яті—це кількість інформації, яка може бути відтво­рена безпосередньо після одноразового пред'явлення.

Точність відтворення — не ступінь відповідності сприйнятого матеріалу відтвореному.

Забування — закономірний процес, який оберігає пам'ять від надлишкової, непотрібної інформації, звільняє місце для сприйнят­тя нової, необхідної; забування — це не втрата знання, а втрата здат­ності пригадати. Основний засіб проти забування—повторення.

На розвиток і якість пам'яті впливають фізичний і психічний стани .людини. її тренованість, професія, вік. Пам'ять погіршуєть­ся з віком.

До 20—25 років пам'ять поліпшується і до 30—40 років зали­шається на одному рівні, потім здатність запам'ятовувати і згадува­ти поступово спадає. Краще повторювати частіше і потроху, ніж рідше і багато. Найкраще відтворюється матеріал наступного дня. Повторювати слід через 2—3 дні, а не відразу. Краще повторювати двічі уважно, ніждесять разів неуважно. Важливо чергувати склад­ний матеріал з більш доступним, цікавий з менш цікавим.

Новий матеріал слід записувати, повторювати подумки, кра­ще вголос.

Найефективнішим є запам'ятовування перед сном, бо сон за­кріплює результати запам'ятовування. Успішність запам'ятовування залежить від мотивів, зацікавлення, емоційності внутрішнього світа. Вважають, що погана пам'ять - це погано організована пам'ять.

На продуктивність пам'яті впливають як суб'єктивні, так і об'єктивні причини.

Суб'єктивні причини: природна здатність сприймати та запа -м'ятовувати інформацію, метод запам'ятовування, попередній досвід, установка, зацікавлення, емоції, стан організму.

Об'єктивні причини: характер матеріалу (логічність, зв'язність, зрозумілість, наочність, рифмованість) та кількість матеріалу і зовнішні умови.

1. Основи безпеки життєдіяльності

На запам'ятовування та згадування інформації значно впли­вають емоції.

Існують ефективні методи тренування пам'яті. Одні з цих ме­тодів ґрунтуються на регуляції уваги, другі передбачають удоско­налення сприйняття матеріалу, треті базуються на керуванні уявою, четверті — на розвитку у людини здібностей осмислювати та структуризувати запам'ятовування матеріалу, п'яті — на актив­ному використанні у процесах запам 'ятовування та пригадуван­ня спеціальних методів та дій.