Комунікабельність

Комунікабельний — здатний, схильний до контактування (з'єднання),налагодження контактів і зв'язки. Найважливіший ефект людської діяльності - праця, пізнання, спілкування. Спілку­вання - багатопланове явище, яке містить комплекс компонентів, серед яких домінують три основні:

- комунікабельність — здатність отримувати задоволення від
процесу комунікації;

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

- соціальна спорідненість — бажання перебувати в су­спільстві, серед інших людей;

- альтруїстські тенденції — прагнення безкорисливо робити добро людям.

Спілкування в найрізноманітніших його проявах — основни й компонент комунікативних здібностей.

Риси комунікабельності. Допитливість породжує увагу, спос­тережливість, пам'ять на все, що стосується оточення. Комуніка­бельна людина не є надзвичайно компанійською, але неперевер­шена у спілкуванні.

Комунікабельна людина дуже спокійна. її супутні риси: відкритість сприйняття, легкість переключення уваги, невиму­шеність у поведінці, деякий авантюризм, душевний спокій.

Комунікабельна люди на сприймає ваш погляд якпогляд ста­рого знайомого. У контакті, у саморегуляції — висока чутливість до змін. Реакція швидка і точна. Вловлює найтонші інтонації у бесіді. Бесіда йде гладко і приємно. Супутні риси: тактовність, кмітливість, дотепність, артистизм. Комунікабельна людина — прекрасний оповідач, імітатор, володіє багатством жестів та інто­націй, легко перевтілюється.

На фонідоброрушностікомунікабельналюдинане позбавлена агресивності, як необхідного у людських стосунках підтексту сили.

Комунікабельній людині притаманні відкритість, відсутність забобонів, несприйняття будь-яких інших думок і поглядів.

Ставлення до людей доброзичливе. Без симпатії не може ви­никнути зацікавлення. Випроміненнядоброзичливості повертаєть­ся відбитим світлом—симпатією. Такий своєрідний комунікабель­ний ідеал людини.

Причини поганої комунікації. Це недостатнє розуміння важли­вості спілкування. Деякі керівники вважають, що підлеглі повинні виконувати їх вимоги без зайвих запитань і їм не обов'язково зна­ти про загальний стан справ. Там підлеглі шукають відповідь, де інформація не завжди вірогідна, не довіряють таким керівникам. 20—30% інформації від адміністрації надходить до робітників, а до керівників — не більше ніж 10% запитів робітників.

Неправильна установка свідомості. Установка свідомості — це ставлення людини до оточення, яке базується на досвіді життя. Дефекти установки свідомості виражаються в стереотипах і мис­лення, упередженості уявлень, неправильних стосунках, нехту­ванні фактами.

Основи безпеки життєдіяльності