Комплексний аналіз життєдіяльності людини

Комплексний аналіз життєдіяльності передбачає розгляд лю­дини як ланки у системі "людина-машина-навколишнє середо­вище" (рис.З).

У своїй життєдіяльності людина, йдучі до визначеної мети, діє на машину і досягає конкретного результату.

1. Основи безпеки життєдіяльності

Щоб досягти максимального узгодження результату по­ставленої мети, вводяться зворотні зв'язки та корекція мети і дії керування.

Дуже часто в системі життєдіяльності людини з'являються шкідливі та небезпечні чинники, які діють на людину. У систему вводиться захист людини — система охорони праці.

В наш час актуальним є питання не лише захисту людини від шкідливих та небезпечних чинників виробництва та навколиш­нього середовиша, а й захисту навколишнього середовища від впливу людини та виробництва.

На цю систему діють у визначених умовах чинники НС. Си­стема мусить в цих умовах стійко функціонувати та забезпечува­ти захист людини.

Система ЛМС забезпечує досягнення такої мети:

—отримати результат, подібний для життєдіяльності людини;

—забезпечити безпеку життєдіяльності людини, не допустити вражаючих і зменшити дію небезпечних та шкідливих чин­ників до допустимих значень, які не викликають втрати пра­цездатності та погіршення здоров'я людини;

—знизити ступінь шкідливої дії життєдіяльності людини на навколишнє природне середовище та вжити необхідних за­хисних заходів;

—забезпечити стійкість функціонування та захист людини від дії різних вражаючих чинників та Н С.

Я.І. Бедрііі. Безпека життєдіяльності

М— мета, УВ — взаємодії керування, А — аналізатор, Р -резуль­тат, НС — надзвичайні ситуації, СОП — система охорони праці, ОНС — охорона навколишнього середовища, ЗД — захисні дії.

У розглянутій системі Л МС структурно виділяється декілька підсистем:

- пряма взаємодія людини та мишини (вивчає " Ергономіка та інженерна психологія");

- проблеми безпеки людини на виробництві (розглядає "Охо­рона праці");

- взаємодія системи з навколишнім середовищем (аналізує " Промислова екологія");

- дія на систему чинників НС, розробка заходів щодо їх про­гнозування, способів захистулюдини, а також розв'язання проблем ліквідації їх наслідків (вивчає "Цивільна оборо­на").

Ситуація, в котрій з'являється можливість виникнення не­щасного випадку, вважається небезпечною, або аварійною. Ава­рія — подія в технічній системі, що не супроводжується загибел­лю людей, при якій відновлення технічних засобів неможливе або економічно недоцільне. Коли аварія призводить до пошко­джень техніки, вона завдає збитків лише в економічному та мо­ральному плані. Якщо ж аварія супроводжується тілесними ушкодженнями людей, то в цьому випадку йдеться про пов'язані з нею нещасні випадки. Якщо ж порушення в роботі техніки при­зводять до нещасних випадків, які спричинюють загибель хоча б однієї людини, то така ситуація класифікується вже як катаст­рофа.

Таким чином, при визначенні рівня небезпечної ситуації бе­реться до уваги те, що основним його показником є можливість виникнення нешасного випадку. При цьому оцінка ймовірності нещасного випадку залежить від характеру самого нещасного ви­падку і від пов'язаних з ним наслідків.

Проводилось дослідження [5] із застосуванням методу екс­пертних оцінок з урахуванням положення, висловленого амери­канським математиком Л.Заде: "Елементами мислення людини є не числа, а елементи деяких нечітких множин або класів об'єктів, для котрих перехід від "належності" до "неналежності" не стриб­коподібний, а неперервний". Тому експертам було запропоно-

І. Основи безпеки життєдіяльності

вано оцінювати показник можливості (очікування) нещасного випадку та рівень його важкості (емоційногенності) шляхом віднесення цих характеристик до тих чи інших нечітко вираже­них множин: з одного боку — частоти ("рідко", "часто" тощо), а з другого — важкості ("легкий", "середній" тощо). Брався до уваги також показник невизначеності подій, що розглядалися. Невизначеність подій - це їхня ентропія, котра є функцією їх ймовірності і має кількісне вираження.

Вивчалися такі категорії (множини) нещасних випадків, роз­ташованих за ступенем зростання їх важкості (емоційногенності):

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

- мікротравми;

- легкі травми;

- травми середньої важкості;

- важкі травми;

- травми, що спричинили інвалідність;

- смертельні травми.

За результатами статистичної обробки загального масиву даних побудовано графік (рис.4), де наведено усереднені значення гра­дуювання шкали важкості (S) нещасних випадків, а також усе­реднена крива Pч(S), яка пов'язує важкість подій, що аналізу­ються, з шансами (Р), за яких їх поява розглядається як часта.

На графіку вказано отримані за статистичним масивом довірчі інтервали (на рівні вірогідності В=0,999) для окремих категорій важкості нещасних випадків. Як видно з рис.4, категорії травм розподіляються по шкалі важкості нерівномірно і відрізняються між собою з високою статистичною вірогідністю. Аналіз кривої P(S) свідчить, що експерти вважають настання нещасного випад­ку частин не лише виходячи з можливостей (шансів) його виник­нення, а й з врахуванням ступеня його важкості. При цьому чин-никважкості (емоціогенність) цієї події істотно відбивається на оцінках шансів. Так, наприклад, можливість мікротравми вва­жається в середньому частою при шансах її виникнення 42,5 %, водночас для важкої травми така можливість є частою вже при шансах8%, а для смертельної — при 1,7%.

Таким чином, чим емоціогенніша небезпечна подія, тим при менших шансах винекнення вона сприймається як часта. Крива Pч(S) наближається до логарифмічної.

Вивчалося питання впливу фактора емоціогенності події на уявлення про її невизначеність. Тому шанси розглянутих категорій нещасних випадків були перераховані в значення їх ймовірностей (р), а останні — в показники їх ентропії (Н) за формулою H=-log2p. Внаслідок такого перерахунку усередненої характеристики Рч(S) було отримано усереднену характеристику Hч(S), котра пов'язує важкість нещасних випадків з їх невизначеністю за умови, що їх виникнення розцінюється як часте. Ця характеристика також зображена на рис. 4 — даний зв'язок є лінійним. Отриманий ре­зультат свідчить про залежність емоцій від невизначеності подій, що підтвержує інформаційну теорію П.В.Сімонова, який зазна­чає, що емоціогенность подій прямо пропорційна ступеню іх не-

Основи безпеки життєдіяльності

визначеністі. В даному випадку розглядався зв'язок між шансами нещасних випадків та її емоціогенністю за умов, коли вони роз­глядаються як часті.

Проводилися також дослідження і на інших множинах час­тот, тобто було зазначено шанси виникнення різних категорій не­щасних випадків для умов, коли їх поява сприймається як "рідка", дуже часта та виключно часта. У результаті було отримано криві

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

Pp(S) Pдч(S) Pbч(S), котрі разом з попередньою кривою подані нарис.5.

На цьому самому рисунку зображено і перераховано на ентро­пію характеристики Hp(S), Hhч(S), Ндч(8)та Hbч(S). Як видно з рис.5, всі ці характеристики є лінійними. Таким чином, і на інших множинах частоти емоціогенність небезпечних подій виявляєть­ся прямо пропорційною ступеню їх невизначенності. Загалом можна дійти висновку, шо ступінь небезпеки, або виникнення нещасних випадків, є значною мірою рівнем важкості наслідків, зумовлених ними.