Класифікація освітлення 5 страница

Проведені обстеження однієї з квартир у відносно чистому районі великого міста дали змогу виявити 56 шкідливих хімічних речовин. їх джерелом були паласи, лінолеум, синтетичні миючі засоби, різні поліетиленові та полімерні матеріали, які виділяють формальдегід, дібутилфталат, метанол, аміак, бензолмісткі речо­вини. З повітрям увесь цей набір потрапляє в організм людини, руйнує імунну систему та може змінити генетичний код.

До складу мийних речовин різного призначення, таких як «Антинакипін», «Персоль», входять розчин и кислот та лугів. Якщо

2. Безпека життсдіяльності у повсякденних умовах виробництва и у побуті

помилково вжити їх, неминучий опік травного тракту, а в деяких випадках — дихальних шляхів. Можливі навіть шлункові крово­течі.

Плямовивідники також можуть бути причиною дуже важких отруєнь. Препарати для виведення плям, іржі переважно містять мурашину та щавлеву кислоти, які небезпечні не лише через силь­ну припікаючу дію. Мурашина кислота шкідливо діє на серце, печінку, нирки, а із щавлевої кислоти утворюються нерозчинні сполуки, які, осідаючи у ниркових каналах, можуть призвести до ниркової недостатності.

Усі лакофарбові препарати містять спиртові сполуки та інші токсичні речовини, котрі шкідливо впливають насамперед на печінку. При отруєнні аніліновим барвником кров втрачає здатність транспортувати кисень до органів та тканин, а це може призвести до смерті з причини кисневого голодування організму.

Препарати, які використовуються проти літаючих комах, такі як «Тайга», «Ангара» та ін., містять диметилфталат, який в організмі перетворюється на метиловий спирт, котрий, в свою чергу, розпа­дається на досить токсичні продукти (мурашину кислоту та фор­мальдегід), які викликають значні відхилення в роботі централь­ної нервової системи. Якщо випадково вжити понад 50 мл цих препаратів, то може виникнути непритомність з дихальними роз­ладами, аж до зупинення дихання. Як правило, при цьому ура­жається зоровий нерв, що може призвести до повної сліпоти.

Важкі отруєння викликають широко поширені у побуті кис­лоти: 80 % розчин оцтової (оцтова есенція), соляна, яка міститься у так званій паяльній кислоті та в рідині для миття ванн (антина-кипін), карболова, щавлева, яка входить до складу засобів для знищення плям іржі. Із лугів найнебезпечніша каустична сода, нашатирний спирт (водний розчин аміаку). Крім того, розчини лугів входять до складу таких поширених у побуті препаратів, як натхинол, персоль та ін. Більшість з цих рідин — безбарвні, деякі не мають запаху. Ось чому при зберіганні їх з харчовими продук­тами, а не в спеціальному посуді (особливо, коли вони без етике­ток), завжди існує небезпека отруєння.

2.5.3. Отруєння медичними препаратами

Снотворні та заспокійливі ліки тепер - найпоширеніша при­чина побутових отруєнь. Люди, котрим були прописані ці ліки,

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

настільки звикають до їх використання, шо часом, прокинув­шись вночі, вживають таблетки, не глянувши на етикетку, навіть не вмикаючи світла. Декому здається, що вжита доза на них вже не діє, і вони самовільно збільшують її, внаслідок чого можливе отруєння.

Гострі отруєння алкоголем. Серед гострих побутових отруєнь часто зустрічаються отруєння алкоголем та його сурогатами.

Алкоголь - отрута наркотичної дії, яка може викликати не лише сп'яніння, а й гостре отруєння, нерідко небезпечне для жит­тя. Так буває після вживання великої кількості алкоголю та його сурогатів (понад 500 мл горілки). Але у людей, ослаблених хворо­бою, перевтомлених, особливо у дітей, навіть малі дози спиртно­го можуть викликати отруєння.

До сурогатів алкоголю належать хімічні препарати, які іноді вживають з метою сп'яніння як замінник етилового спирту. Вони можуть бути представлені у вигляді двох основних груп. Це технічні рідини, до складу яких не входить етиловий спирт (етиленгліколь, ацетон, метиловий спирт, дихлоретан) та різні препарати, які містять етиловий спирт, медикаменти (настоянки заманихи та че­мериці, розтирання та ін.), парфумерно-косметичні засоби (оде­колони, лосьйони,елексири).

Етиленгліколь входить до складу гальмівної рідини для авто­мобілів та антиобмерзача, який використовується з метою захисту літаків від обледеніння. Етиленгліколь в організмі людини розпа­дається на дуже токсичні продукти: гліколеву та щавлеву кислоти. Внаслідок цього уражається центральна нервова система, настає різке збудження, втрата свідомості, порушення дихання та діяль­ності серця. Розвивається різка ниркова недостатність через утво­рення нерозчинних солей щавлевої кислоти, які закорковують нир­кові канальці.

У лікарській практиці відомо багато трагічних випадків масо­вого отруєння етиленгліколем та метиловим спиртом, які помил­ково вживались замість етилового спирту внаслідок чого гинули люди.

2.5.4. Отруєння чадним газом

Гострі отруєння чадним газом у побуті виникають внаслідок порушення правил використання пічного палива, при передчасно­му закриванні засувки труби, при користуванні несправною

2. Безпеки життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті

піччю, під час пожежі, при витіканні газу тощо. Хоча кількість подібних отруєнь внаслідок впровадження центрального опален­ня зменшується, випадки чадіння людей, особливо у сільській місцевості, ще реєструються. Дуже важко перебігає гостре отрує­ння чадним газом під час пожежі. Почастішали випадки гострих отруєнь вихлопними газами (вихлопні гази містять 10% чадного газу) при працюючому двигуні автомашини у гаражі та при три­валому перебуванні у закритій кабіні автомашини чи автобуса, де утворюється висока концентрація газу.

Оксид вуглецю CO - безбарвний газ, у чистому вигляді він має дуже слабкий, майже невідчутний запах часнику. Людина не відчуває його при вдиханні, тому отруєння настає непомітно.

2.5.5. Отруєння отрутохімікатами

До отрутохімікатів, що використовуються у побуті, належать побутові інсектициди. Засоби для боротьби із домашніми та садо­вими комахами, які виробляють підприємства побутової хімії, дуже ефективні, методи їх використання нескладні. Але ці препа­рати отруйні для людини і можуть викликати важкі гострі отрує­ння. Гострі игруєння настають при потраплянні хлорофосучи кар-бофосу у іравний тракт чи при вдиханні їх пар в (інгаляційно).

Отрутохімікати із групи фосфорноорганічних сполук (кар-бофос, гиофос, хлорофос, дихлофос, меркатиофостаін.), потрап­ляючи в організм, можуть перетворюватися в ще токсичніші спо­луки. При отруєнні у початковій стадії в ураженого виникає збуд­ження, відчуття стискання у грудях, задишка, спітнілість, підвищується артеріальний тиск. Якщо не вжити необхідних за­ходів, стан потерпілого погіршується: спостерігається порушен­ня дихання, уповільнення пульсу, здригання м'язів, спазматич­ний біль у череві. У важких випадках можуть настати втрата свідо­мості, судоми, утруднення, а іноді й зупинення дихання.

Отрутохімікати із групи хлорорганічних сполук — гексахло­ран, гептахлор та ін. при потраплянні в організм чи на шкіру швид­ко всмоктуються, накопичуються у жировій тканині, повільно виводяться із організму через травний тракт. У потерпілого з'яв­ляється біль у животі, загальна слабкість, підвищення температу­ри тіла, збудження, судоми в литках.

Засоби, що відлякують комах та кліщів, здебільшого містять Диметилфталат. У разі неправильного використання препарата та

Я.І. Бедріи. Безпека життєдіяльності

за надмірного надходження його в організм може настати важке ураження центральної нервової системи.

Перша допомога при побутових отруєннях. При будь-яких от­руєннях потрібно негайно звернутися до лікаря. Але ще до його приходу потрібно надати потерпілому першу допомогу. Головне завдання полягає у виведенні із організму отруйного продукту чи його знешкодженні.

Ефективним засобом виведення отрути є промивання шлунка. Хворому потрібно дати випити декілька склянок води та виклика­ти блювання. У воду можна додати сіль чи суху гірчицю (2 чайні ложки на склянку води). При отруєнні фосфорорганічними речо­винами («Карбофос», «Хлорофос» тощо), атакож метиловим спир­том у воду додають питну соду (1 чайну ложку на склянку води), а при отруєнні отруйними рослинами - перманганат калію (роз­чин має бути слабкого рожевого кольору).

При проникненні всередину отрутохімікатів потрібно зроби­ти 4-5 промивань шлунка (3-4 склянки підсоленої чи з додаван­ням питної соди води), а потім дати потерпілому проносне.

При отруєнні нашатирним спиртом, каустичною содою (та препаратами, що їїмістять), кислотами, оцтовою есенцією, препа­ратами, які містять сильні кислоти, а також органічними розчин­никами, засобами для виведення плям, змивання фарб потрібно дати потерпілому випити 2—3 склянки води, добре діє розчин яєч­них білків (6 білків на 0,5 л води), а також кисіль, желе, рисовий та вівсяний відвари. Молоко рекомендується лише при отруєнні кислотами чи препаратами, які їх містять.

Правильно надана перша допомога полегшує стан потерпі­лого.

3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях