Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Фольклор і знакові системи етносу




Читайте также:
  1. C) создать музеи или отделы фольклора в существующих музеях, где могут устраиваться выставки традиционных и народных культур;
  2. E) поощрять научные исследования, относящиеся к обеспечению сохранности фольклора.
  3. F. Охрана фольклора
  4. http://rumagic.com/ru_zar/sci_philosophy/eliade/0/j70.html 16. Космогонічні сюжети у в’єтнамському фольклорі.
  5. А. Определение фольклора
  6. АЗІРГІ ПРОЗАДАҒЫ ФОЛЬКЛОРЛЫҚ ДӘСТҮР 1 страница
  7. АЗІРГІ ПРОЗАДАҒЫ ФОЛЬКЛОРЛЫҚ ДӘСТҮР 10 страница
  8. АЗІРГІ ПРОЗАДАҒЫ ФОЛЬКЛОРЛЫҚ ДӘСТҮР 11 страница
  9. АЗІРГІ ПРОЗАДАҒЫ ФОЛЬКЛОРЛЫҚ ДӘСТҮР 12 страница
  10. АЗІРГІ ПРОЗАДАҒЫ ФОЛЬКЛОРЛЫҚ ДӘСТҮР 13 страница

 

Не все скажеш словами. А часом і скажеш, і навіть усе, що хотів сказати, висловиш, але воно чомусь не сприймається. Або сприймається неповно. Або повільно. Прагнучи будь-що донести, передати думку, факт, почуття чи емоцію, людина вдається до інших засобів – до інтонації, жестів, міміки, посилення голосу, спеціальної (художньої) організації висловлювань тощо. Отут і з’являються інші знакові системи, що, як притоки в ріку, вливаються в мову.

 

Здавалось би, звернення до примітивних, первісних, навіть тваринних форм спілкування свідчить про безпомічність, недосконалість людської мови. Але ж очевидним є й те, що з розвитком мови інші знакові системи не тільки не відмирають, але й розквітають; чим багатша й розвиненіша мова етносу, тим багатший і його фольклор, тим ефективніше працюють саме фольклорні технічні, а власне художні засоби – жест, міміка, інтонація, імітація, сила звуку. Модулюючи силу, тривалість і висоту звуку, людина неминуче приходить до мелодії, а сполучаючи мелодію з словами, творить пісню. Формально очевидно, що пісня – потенційно найпотужніший засіб спілкування, оскільки включає в себе, крім слова, ще й величезну знакову систему музики, в яку неявно закладена й система хореографічних ритмів.

 

А чому ж тоді люди не спілкуються співом? Чи танцями? Правду кажучи, таке буває, але дуже рідко. Такі випадки люди навіть намагаються запам’ятати, зафіксувати – і поступово з’являються обрядові дійства, що іноді виливаються в грандіозні музично-драматичні форми (Українське звичаєве весілля), або дещо штучно вибудовані, та все ж прекрасні завдяки рівнянню на народний звичай сюжети (легенди про життя й творчість Марусі Чурай; так звана «опера» Наталка-полтавка; можна й далі шукати).

 

То чому ж це – лише випадки? А саме тому, що вони і є найдорожче золото. Це ті найвищі сягання народної мудрості й краси, які ще належить опанувати, вдосконалити, зафіксувати, ввести в музей і в шкільні програми. Це мова геніїв, мова першотворення, те саме Слово, що, кажуть, буває напочатку. (Як на мене, Слово буває в кінці Діла; а якщо й на початку – то на початку усвідомлення.) Величезній же більшості народу такий рівень доступний лише для споглядання й повторення. У повсякденному житті достатньо звичайної мови, ще й дуже спрощеної. Хоча комусь і мова не дуже дається, і тоді людина віддає перевагу не стільки досконалості мови, скільки жестам, інтонаціям та силі горла.



 

Хай там як, але кожний етнос не просто зберігає, а й удосконалює, розвиває свої неформальні та невербальні засоби спілкування паралельно з звичайною мовою. Цей факт і є найкращим доказом того, що фольклор у широкому розумінні – не рудимент, не залишок минулої культури, а живий організм, актуальне знаряддя етносу, так само важливе, як і мова, і так само живуче, як і етнос. Нехтування цим знаряддям є не меншою загрозою самому існуванню етносу, ніж нехтування мовою, господарством чи захистом території; в окремих випадках, у тому числі для Українців, ця загроза навіть більша. Щоб пояснити це твердження, я мушу зосередитися на вищій формі Українського фольклору – народній пісні – та на її вищій функції – духовній.


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 6; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты