КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Класифікація засобів захистуБезпека життєдіяльності й захист сучасної людини від багатьох факторів навколишнього середовища забезпечується різними засобами. Це, насамперед, одяг і житло, які захищали ще наших пращурів від несприятливих факторів природного походження. У процесі трудової діяльності і під час воєнних конфліктів люди шукали й знаходили відповідні засоби захисту, багато з яких використовуються й зараз. З розвитком науково-технічного прогресу і появою засобів масового ураження виникла необхідність у забезпеченні масового захисту населення. Необхідність створення засобів безпеки й захисту людини в умовах зараження навколишнього середовища отруйними речовинами гостро постала в роки першої світової війни, коли було застосовано отруйні речовини (хлор, фосген, хлорпікрин тощо). Уже тоді для захисту органів дихання від цих ОР використовувалися марлеві пов’язки та інші тканеві вироби, просочені водяними розчинами соди і гіпосульфату, але вони не давали бажаного результату. Пошуки надійних засобів захисту від цих джерел небезпеки дозволили російському вченому Н.Д.Зелінському в 1915 р. створити надійний засіб захисту органів дихання людини (протигаз), заснований на використанні як поглинача парів ОР активованого вугілля. У перших зразках протигазів, разом з використанням активованого вугілля, стали застосовувати іпротидимні фільтри, виготовлені з пористих матеріалів (вати, фільтрувального паперу тощо). Засоби ведення війни 1914 – 1918 рр. обумовили необхідність захисту людей, не спроможних користуватися протигазом (поранені, хворі, діти). Для безпеки й захисту цієї категорії населення в захисних спорудах (бліндажах та інших укриттях) стали встановлювати найпростіші пристрої (завіси), що виключали проникнення парів і газів ОР усередину. Таким чином, до кінця першої світової війни було вирішено питання про створення надійних засобів захисту людини від факторів, обумовлених надзвичайними ситуаціями техногенного і воєнного характеру. Нині всі сучасні засоби безпеки та захисту населення в надзвичайних ситуаціях техногенного й воєнного характеру прийнято класифікувати за призначенням і захисними властивостями і підрозділяти на засоби індивідуального або колективного захисту. З а с о б и і н д и в і д у а л ь н о г о з а х и с т у населення призначені для захисту від попадання усередину організму людини, на шкіру й одяг НХР (ОР) радіоактивних речовин і біологічних засобів, а також для надання само- або взаємодопомоги при пораненнях та інших наслідках застосування зброї масового ураження. До засобів індивідуального захисту відносяться: засоби захисту органів дихання, засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту. З а с о б и з а х и с т у о р г а н і в д и х а н н я за принципом захисної дії поділяються на фільтруючі й ізолюючі. До фільтруючих засобів захисту органів дихання відносяться протигази, респіратори, протипилові тканеві маски і ватно-марлеві пов’язки. Фільтруючі протигази є основним засобом захисту органів дихання людини. Принцип захисної дії фільтруючих протигазів заснований на очищенні (фільтрації) вдихуваного повітря від парів, газів і аерозолів НХР (ОР) та інших шкідливих домішків. Фільтруючі протигази складаються з фільтруючо-по- глинаючої коробки, лицевої частини й протигазової сумки. У комплект протигаза входять плівки, що не запотівають, абоспеціальний олівець для запобігання запотіванню скла окулярів. У сучасних умовах для захисту населення України використовуються фільтруючі протигази (цивільні) типу ГП-5 (ГП-5М) і ГП-7 (ГП-7В), а також дитячі протигази ДП-6 (ДП-6М). У Збройних Силах і деяких інших установах (МВС, МНС) використовуються фільтруючі протигази військового призначення. Тривалість захисної дії фільтруючих протигазів усіх типів украй обмежена і залежить від виду й концентрації НХР (ОР), сорбційної ємності фільтруючо-поглинаючої коробки, обсягу легеневої вентиляції і визначається за формулою:
,
де Т – тривалість захисної дії, хв.; М – сорбційна ємність за даним видом НХР (ОР), мг; С – концентрація НХР (ОР), мг/л; V – обсяг легеневої вентиляції (кількість вдихуваного повітря за 1 хв), л/хв. Найбільш сучасні протигази типу ГП-7 і ГП-7В доукомп-лектовуються додатковими патронами (ДПГ-1, ДПГ-3) для збіль-шення захисних властивостей від деяких видів НХР (хлору, окису вуглецю тощо). Тривалість захисної дії ГП-7 від деяких видів НХР наведено в табл.36. На показник захисної дії протигаза можуть впливати також умови і терміни збереження, технічний стан тощо. Для збільшення часу захисної дії фільтруючих протигазів, які використовуються на хімічно небезпечних об’єктах, промисловість випускає фільтруючо-поглинаючі коробки спеціального призначення, що мають відповідний колір, маркіровку й свої характеристики, які наведено в табл.37.
Т а б л и ц я 36
|