БІОЛОГІЧНІ НЕБЕЗПЕКИ

Усі живі істоти, виходячи з принципу доцільності й раціональності, що панує в природі, виконують певну, притаману їм роль. Але для людини деякі з них є небезпечними.

Біологічними (від гр. bios — життя) є небезпеки, що походять від об'єктів живого світу. Внаслідок дії на живий організм хвороботворних мікроорганізмів, токсинів, інших біологічно активних речовин, а також енергії біологічних перетворень, що при цьому виникає, відбувається біологічне ураження. Воно характеризується інтоксикаціями людей і тварин, віддаленими генетичними, онкогенними, тератогенними та іншими порушеннями. Носієм біологічних небезпек є середовище перебування (повітря, вода, ґрунт), рослинний і тваринний світи, люди, штучне середовище, створене людиною, та інші об'єкти.

У людей, тварин і рослин інфекційні хвороби спричинюються мікроорганізмами певних видів — так званими хвороботворними організмами. Такі хвороби, як проказа, чума, холера, малярія, туберкульоз та інші, в минулому забирали життя тисяч людей, сіючи забобони та страх серед населення. Люди тривалий час не знали, що ці хвороби спричинюються мікроорганізмами, не було і засобів боротьби з ними.

Найнебезпечніші для людей і тварин є мікроорганізми — збудники інфекційних захворювань. З давніх часів інфекційні захворювання завдавали людству багато страждань. Сотні тисяч людей гинули під час масового поширення інфекційних хвороб. Від чуми в XIV ст. в Європі загинуло 25 млн чоловік — чверть всього населення материка. В ХІV-ХVIII ст. від віспи помирало щорічно понад 1,3 млн чоловік. Під час епідемії грипу, яка охопила всю земну кулю в 1918-1919 рр. із 500 млн, що захворіли,

вмерло більше ніж 20 млн чоловік — приблизно у два рази більше, ніж загинуло у першій світовій війні. І на сьогодні у нашій державі реєструються спалахи епідемій грипу, дизентерії, енцефаліту та інших хвороб.

Особливо сприятливими умовами для виникнення і поширення інфекційних захворювань є стихійні лиха, війни, неврожаї, переміщення великих мас людей (біженців, військових), руйнування систем водопостачання і каналізації, коли зменшуються можливості проведення оздоровчої, профілактичної і протиепідемічної роботи.

Інфекційні хвороби відрізняються від інших захворювань тим, що вони спричинюються живими збудниками, передаються від зараженого організму здоровому і можуть породжувати епідемії.

Збудники інфекційних хвороб — хвороботворні мікроорганізми — надзвичайно малі за розмірами, не мають кольору і смаку, тому не визначаються органами чуття людини. Найнебезпечнішими є бактерії, віруси, рикетсії, гриби і спірохети, найпростіші. Бактерії, що мають форму кульок, називають коками. Групи коків називають стафілококами і стрептококами, багато бактерій мають форму ниток, звивисту форму клітин, паличок, наприклад: кишкова паличка (Eschericha coli), збудник тифу (Salmonella typhi), дизентерії (Shigella dysenteriae). І бактерії — одноклітинні мікроорганізми, мають клітинну оболонку і містять значну кількість ДНК. Більшість бактерій мають розміри 0,5...1,0 мкм.