Хижаки, змії

Серед комах, тваринного світу, плазунів, риб є потенційно небезпечні для людини особи. Це медузи, скорпіони, павуки, кліщі, акули, піраньї, електричні риби. Серед плазунів отруйними є жаби, ящірки, змії (гадюки, кобри, мамби та ін.), крокодили. Серед ссавців (звірів) єхидни та качконоси є отруйними тваринами. Небезпечні для людей хижаки — тигри, гієни, рисі, леопарди, леви, вовки, ведмеді та ін.

Медуза має отруту, яка миттєво паралізує серцевий м'яз. Чорноморська медуза комерот також отруйна, хоч і не смертельно.

Скорпіони мають лиховісну славу отруйної комахи. Укуси скорпіона дуже болісні й іноді призводять до загибелі людини, особливо дітей.

Павуки. Павук каракурт (у перекладі "чорна смерть") найнебезпечніший. Укус його збуджує укушеного, спричинює біль у всьому тілі, порушує роботу серця і погіршує дихання. Смертність від його укусів до 4 %. Отрута павука під час нагрівання руйнується, тому радять миттєво після укусу припекти рану сірником.

Інші небезпечні павуки (наприклад, тарантул) не є серйозною загрозою для людини, хоча укуси їх болісні.

Кліщі. Щорічно на початку травня спостерігається напад кліщів на людину і тварин. Серед лісових кліщів є переносники вірусу весняно-літнього енцефаліту — кліщового енцефаліту. Під час укусу самка кліща переносить у кров людини слину з вірусом енцефаліту.

Щоб захиститися від нападу кліщів і їхніх укусів, треба носити спеціальну одежу: брюки, що заправлені в чоботи; сорочку слід заправляти в брюки і туго затягувати широким паском; манжети рукавів стягувати нарукавниками; комір слід щільно застібнути; хусточку накинути на голову і кінцями однієї сторони стягнути піднятий комір сорочки, а іншою стороною щільно обв'язати обличчя, кінці хустини зав'язують під підборіддям. Працювати в лісі, збирати гриби, ягоди у жіночій одежі не рекомендується.

Після повернення з лісу, лугу слід обстежити одежу і тіло на наявність кліщів. Знятих кліщів слід спалити або утопити в лізолі, гасі, бензині тощо, але ні в якому разі не роздавлювати руками, тому що вірус із роздавленого кліща може потрапити в організм людини

через ранки на шкірі пальців, через слизові оболонки очей, носа рота, якщо доторкнутися до них забрудненими пальцями.

Кліщів, що впилися в шкіру, заливають жиром або гасом і чекають. Часто він відпадає сам, а якщо ні, то його витягують пінцетом, пальцями або краще петелькою із міцної нитки. Спочатку ворушать кліща зі сторони в сторону, а потім поступово витягують його. Якщо хоботок відірвався і залишився в шкірі, його видаляють голкою, прожареною і остудженою. Місце укусу припалюють розчином ляпісу, йоду або протирають спиртом. При випадковому роздавлюванні кліща пальцями треба ретельно вимити руки з милом.

Надійним захистом від кліщового енцефаліту є щеплення.

Шкідливі також крихітні коростяні кліщі, які спричинюють неприємну хворобу — коросту.

Акули — найнебезпечніші для людини, що потрапила в біду на морі. Це хижаки. Під час другої світової війни у Тихому океані загинуло понад тисячу моряків. Вночі було торпедовано транспорт, а вранці рятувальні кораблі виявили на воді велику кількість трупів у рятувальних жилетах. Усі тіла були без ніг.

За оцінками спеціалістів нараховується 250...350 видів акул. Серед них є людоїди — велика біла акула кархародон, макао, тигрова, акула-молот. Найбільша риба у світі — китова акула. її довжина досягає 12 м, а маса — 15 т. На диво, ця і гігантська акула, яка дещо поступається їй за розмірами, найсмирніші серед акул.

Небезпечні для людини також скати-хвостоколи, манти, риба-пилка.

У Чорному морі мешкає колюча акула, або патрон; вона має отруйні гострі шипи.

Піраньї — невеликі, 30 см завдовжки рибки, що живуть у річках і озерах Південної Америки. Піраньї нападають на все живе: великих риб, домашніх і диких тварин, людей. Навіть алігатор і той уникає з ними зустрічі.

Зграя піраній здатна за короткий час обгризти бика, залишивши лише голий скелет. Дев'ятнадцятого вересня 1981 р. біля бразильського порту Обідус піраньї з'їли понад 300 людей. Люди опинилися у воді внаслідок аварії пасажирського судна.

Електричні риби. До них належать понад 300 видів електричних скатів, електричний вугор, електричний сом. Характерною рисою цих тварин є наявність у них електричних органів,

що являють собою видозмінені м'язи, напруга зарядів в яких досягає 220 В, а в електричних вугрів — навіть 600 В. Така напруга небезпечна для людини.

Плазуни. Серед плазунів слід виділити жабу копог, яка живе у джунглях Південної Америки. Ця істота може розміститися в чайній ложці. Отрута копог у тисячу разів сильніша від ціанистого калію і в 35 разів — від отрути середньоазіатської кобри. Це найсильніша отрута з відомих тваринних отрут. Через шкіру ця отрута не проникає, але будь-яке пошкодження шкіри може накликати біду.

Отруйні ящірки — язуби, або хелодерми, мають сильнодіючу отруту, від якої швидко гинуть невеликі тварини. Ця отрута небезпечна і для людини.

Змії. На території колишнього Радянського Союзу були поширені 14 отруйних змій: середньоазіатська кобра, щитомордники Палласова і східний, гюрза, піщана ефа, гадюка звичайна, степова, кавказька та ін.

Найнебезпечніші укуси кобри, гюрзи, ефи. Кобру можна зустріти на крайньому півдні Середньої Азії у скелях, кам'яних насипах, чагарниках, часто біля селищ, водоймищ, на березі річок, у садах і покинутих людьми будівлях. Довжина кобри понад 2 м, забарвлення — від жовто-сірого до темно-коричневого. У позі загрози кобра періодично піднімає частину тіла на висоту, що становить одну третину її довжини. В цей час вона розширює верхню частину шиї — "капюшон". Як правило, кобри поводять себе не агресивно і перш ніж напасти, підіймають голову і роздмухують "капюшон", похитуються із сторони в сторону, шиплять у бік ворога, роблять обманний випад і навіть наносять удар головою не розкриваючи рота, так що у людини є час відступити при зустрічі з нею.

Гюрза — це велика гадюка завдовжки понад 2 м, укуси якої дуже небезпечні. Поширена в Середній Азії, на півдні Казахстану, в Закавказзі, у сухих передгір'ях, на схилах гір (висота яких до 1,5 км), на кручах біля долин річок. Часто зустрічається у садах, виноградниках, руйнуваннях. Влітку особливо багато гюрз (до двадцяти на гектарі) біля джерел, водоймищ. У травні-червні в період парування самці дуже агресивні.

Гадюка звичайна зустрічається в Україні у змішаних лісах з високим травостоєм, чагарником, галявинами, на болотах,

на гарях, біля зарослих озер, на берегах річок, у ягідниках. Живе під валунами і стовбурами дерев та у стіжках сіна. Довжина гадюки понад 75 см. Забарвлення верхньої частини тіла буває від сіро-блакитного до майже чорного. На спині розміщена темна зигзагоподібна смуга.

Змії рідко нападають без попередження. Про кобру вже говорили. Роздратований щитомордник часто трусить кінчиком хвоста. Ефа в позі загрози згортає тіло у два щільних кільця, всередині яких розміщує підняту голову. Гадюка і гюрза в загрозі кидка скручуються тарілочкою, зигзагоподібно вигинають передню частину тіла і сильно шиплять.

Крокодили. Серед крокодилів виділяють три сімейства: алігаторів, справжніх крокодилів і гавіалів. Крокодили можуть напасти раптово.