Бактеріальні захворювання

Бактеріальними захворюваннями є чума, туберкульоз, холера, проказа, дизентерія, менінгіт, сибірка, туляремія, сап, черевний тиф, стафіл, ботул, сальмонельоз та ін.

Чума — гостре інфекційне захворювання людей і тварин. Інкубаційний період — від декількох годин до 6 діб. Поширюється блохами, крисами, повітряно-краплинним шляхом, через заражені продукти і корми. Збудник стійкий у навколишньому середовищі. Хворий небезпечний для оточуючих. Це найбільш заразна і тяжка хвороба із групи інфекційних, що спричинюються

хвороботворними бактеріями. Стійкість збудника у воді — до 30 діб, на повітрі — кілька тижнів, у ґрунті — до 2 місяців, у трупах — до 7 год.

Для чуми характерні висока температура, загальмована свідомість, ураження судинної системи й різко виражені запальні зміни в лімфатичних вузлах та інших органах. Основні форми чуми: бубонна, легенева, септична, шкірна, кишкова. Кишкова і шкірна форми чуми як самостійні трапляються рідко.

Від чуми у середні віки загинули десятки мільйонів людей. Вважається, що в XX ст. небезпека чуми зникла.

Туберкульозну паличку відкрив Р. Кох у 1882 р., але ця хвороба до кінця ще не приборкана. В Україні за офіційними даними до 640 тис хворих на туберкульоз. З 1996 до 1999 рр. захворюваність на туберкульоз зросла на 70 %, а смертність у 2,5 раза (з 8,1 до 19,9 чол. на 100 тис. населення). Темпи зростання захворюваності за останні роки у два рази більші, ніж на початку 90-х років. В 1,6 раза збільшилась захворюваність на туберкульоз у дітей. У світі налічується від 7 до 10 млн хворих, з них щорічно помирає до 3 млн.

Хвороба дуже заразна. Теоретично один хворий може заразити до 5 млн осіб за один день. Джерелом зараження можуть бути люди, коні, велика рогата худоба, птиця. Бактерії зберігаються у ґрунті, воді, витримують температуру до 80 °С. При тривалому кип'ятінні бактерія гине. Дітям для профілактики роблять щеплення БЦЖ.

Туберкульоз — соціальне захворювання, тому держава має проводити всі заходи з профілактики і лікування за державні кошти.

Холера в Європу занесена у 1816 р. Шлях зараження — через ротову порожнину, тобто при вживанні заражених води і харчових продуктів. Холерний вібріон стійкий у воді до 1 місяця, на харчових продуктах зберігається до 20 діб. Хворий небезпечний для оточуючих. Хвороба супроводжується тяжким проносом, блюванням, що призводить до зневоднення організму. Вона триває до ЗО діб. У 25...30 % випадків хвороба закінчується смертельним кінцем.

Стафілококи. Наявність у харчових продуктах і воді деяких мікроорганізмів або їхніх метаболітів (продуктів життєдіяльності

клітин організму) може спричинити різні захворювання людини: харчові отруєння і харчові інфекції. Харчові отруєння спричинюються мікробами — стафілококами. У харчових продуктах вони виділяють особливий вид токсину — ентеротоксин, що діє на кишечник людини. Стафілококи — це кулькоподібні бактерії (коки), що можуть діяти більше ніж в одній площині, створюючи скупчення у вигляді грона.

Симптоми стафілококової інтоксикації людини спостерігаються через 2-4 год після потрапляння в організм людини. Спочатку посилюються слиновиділення, головний біль, судоми, пітливість, потім з'являються нудота, блювання, пронос. Хвороба іноді супроводжується ускладненнями: зневодненням, шоком, наявністю крові або слизу в сечі, калі та блювотних масах.

Видужання настає через добу, але може зайняти і кілька днів.

Причиною спалаху харчових стафілококових отруєнь є продукти тваринного походження: м'ясо, молоко, риба, птахопродукти. У разі появи ознак отруєння слід звернутись до лікаря. Долікарняна допомога: промити шлунок (у 1,5 л води розчинити 4 г харчової соди), очистити кишечник, вжити 4 6 таблеток активованого вугілля.

Щоб запобігти отруєнням, треба не допускати до роботи з харчовими продуктами осіб з гнійними захворюваннями шкіри, з гострими катаральними явищами верхніх органів дихання. Потрібно дотримуватись режимів теплового оброблення продуктів, що гарантує загибель токсину стафілокока, та умов зберігання продуктів у холодильниках при температурі 2...4 °С.

Стафілококовий ентеротоксин належить до бойових отруйних речовин, які тимчасово виводять з ладу особовий склад формувань.

Ботулізм — це важке захворювання, часто смертельне. Виникає внаслідок споживання продуктів, заражених бацилою ботулінус ("ковбасною" отрутою). Крім того, в разі потрапляння у кров крізь поранену шкіру ботулінічного токсину виникає параліч серцевого м'яза і дихальних м'язів. Ботулінічний токсин вважається найсильнішою отрутою у світі. Він входить до арсеналу біологічної зброї.

За останнє століття зареєстровано 2500 спалахів ботулізму, що вразив 12 тис. чол., більшість померла. За останнє десятиліття

летальність від ботулізму зареєстрована в Росії від продукції домашнього консервування: від консервованих овочів та фруктів — 33 %; від грибів — 18,2; від м'ясних продуктів — 28,2; від риби — 16,3, від шинки — 4,3 %.

Ботулізм проявляється здебільшого ураженням центральної нервової системи. Основні симптоми — двоїння в очах, опущення повік, хрипота, слабкість, головний біль. Можуть також спостерігатися утруднення ковтання і втрата голосу. Хворий, як правило, не відчуває особливих болючих ознак, крім головного болю, перебуває в повній свідомості, хоча обличчя може змінитися внаслідок паралічу лицевих м'язів. Тривалість інкубаційного періоду в середньому 12...36 год, але може тривати від 2 год до 14 днів.

Профілактика ботулізму включає: швидку переробку сировини, своєчасне вилучення внутрішніх органів (особливо у риби); широке використання охолодження та заморожування сировини і харчових продуктів; дотримання режиму стерилізації консервів; заборону реалізації консервів з ознаками бомбажу, з хлопаючими кришками бляшанок, деформаціями корпусу тощо без додаткового аналізу; санітарну пропаганду серед населення небезпеки домашнього консервування, особливо консервів з грибів, м'яса та риби.

Сальмонельоз — це найпоширеніша форма захворювання у світі, що пов'язана з уживанням харчових продуктів. Так, 17 % харчових отруєнь у США припадає на сальмонельоз, до 80 % — у Великій Британії. У США на сальмонельоз хворіють від 400 тис. до 4 млн чоловік.

Бактерії з роду сальмонели належать до групи патогенних кишкових бактерій.

Існують три основних типи сальмонельозу: черевний тиф, гастроентерит і локальний тип з осередками в одному або кількох органах. Захворювання людей і тварин виражається в ураженні шлунково-кишкового тракту. Захворювання настає через 10-20 днів після зараження і характеризується ураженням тонкої кишки, гострим проносом, підвищенням температури. Спалахи сальмонельозу завжди пов'язані із вживанням продуктів тваринного походження: м'яса птиці, яловичини, свинини, яєць, молочних продуктів.

Профілактика — ретельний контроль продуктів і питної води на наявність бактерій сальмонели. Долікарняна допомога подібна до допомоги при отруєнні стафілококами.