ВИСНОВКИ. 1. Держава — це організація суверенної полі­тичної влади, яка в рамках правових норм і на певній території здійснює управління суспільни­ми процесами і

1. Держава — це організація суверенної полі­тичної влади, яка в рамках правових норм і на певній території здійснює управління суспільни­ми процесами і гарантує безпеку особи і нації.

2. Істотними ознаками держави є: суверенітет, примус, право на застосування сили, право, апарат держави, територія.

3. Організаційна структура держави охоплює сукупність її органів і має такі елементи: пред­ставницькі (законодавчі, регіональні і муніци­пальні органи); виконавчо-розпорядчі, адміністра­тивні органи, судові органи, органи прокуратури.

4. Держава виконує такі функції: законодав­чу; оборони і національної безпеки; забезпечення правопорядку; захисту конституційних основ су­спільства; узгодження інтересів різних соціаль­них груп та індивідів, розв'язання соціальних кон­фліктів; державно-адміністративного управління у різних сферах соціального життя; здійснення економічної, соціальної і культурної політики; захист на­ціональних інтересів та суверенітету держави у сфері міжна­родних відносин.

5. За етнічно-територіальним аспектом розвитку су­спільства виділяються: держава-поліс, держава-імперія, національна держава; за суспільно-правовим аспектом роз­витку суспільства — поліційна, правова і соціальна держави.

6. Поняття «форма держави» розкриває організацію дер­жавної влади, структуру і функції державних органів. Фор­ма держави включає форму державного правління, під якою розуміють порядок і структуру формування вищих органів влади, а також співвідношення їхніх повноважень і форму державного устрою (йдеться про співвідношення між вла­дою центральних, регіональних та муніципальних органів).

7. За формою правління держава поділяється на рес­публіку і монархію. Республіка може бути аристократич­ною, радянською, парламентською, президентською, прези­дентсько-парламентською. Істотною ознакою парламент­ської республіки є те, що уряд формується парламентом і є відповідальним перед ним. У президентській республіці президент обирається народом, виконує одночасно функції голови держави й уряду і формує уряд за згодою вищої палати парламенту або самостійно.

Президентсько-парламентська республіка передбачає подвійну підпорядкованість уряду: президентові і парла­менту. Повноваження монарха у сучасних парламентських монархіях аналогічні повноваженням президента у парла­ментських республіках, однак між ними існують певні роз­біжності:

1) президент обирається, а влада монарха є спадковою;

2) монарх — особа надпартійна, символ історичних тра­дицій, є носієм історично-національних титулів (король, імпе­ратор, великий герцог).

8. За формою державного устрою розрізняють унітарну і федеративну держави. Найважливішою ознакою унітар­ної держави є те, що в ній функціонує єдина система права,

єдина конституція, немає окремих державних утворень, а тільки адміністративно-територіальні одиниці. Федерація — це об'єднання окремих державних утворень, які мають власну конституцію, органи державної влади (парламент, уряд). Конфедерація — це союз суверенних держав, які об'єд­налися на основі союзного договору для досягнення певних цілей у певних галузях суспільного життя.

9. Основні підходи до проблем державотворення в Украї­ні вироблялися в контексті конституційного процесу. Важ­ливим кроком на шляху розв'язання конституційних про­блем було підписання Конституційного договору між пре­зидентом і парламентом. Цей договір обмежив повнова­ження радянських представницьких органів і утвердив виконавчу вертикаль, суть якої зводиться до того, що пре­зидент самостійно призначає прем'єр-міністраа і формує уряд, призначає і увільняє голів обласних адміністрацій, за зго­дою парламенту формує склад вищих судових інстанцій. Конституційний договір передбачив процедуру прийняття нової Конституції України: узгоджений проект виносить­ся на всеукраїнський референдум.

У контексті конституційного процесу виявилися різні підходи до форми державного правління і форми державного устрою в Україні, а також до вироблення механізму противаг і стримувань між гілками влади. Домінуючою стала пози­ція, яка передбачала модель президентсько-парламентської республіки на кшталт французької, де президентська влада врівноважуватиметься однопалатним парламентом.

Щодо процедури схвалення Конституції виявилися такі підходи:

1) узгоджений конституційний проект виноситься на ре­ферендум;

2) Конституція приймається двома третинами депутат­ського складу Верховної Ради;

3) для прийняття Конституції скликається конституан­та, порядок формування якої визначається законом.

Нова Конституція, яка була прийнята парламентом 28 червня 1996 року, закріпила цивілізовані стандарти прав і свобод громадян, принципи верховенства закону і поділу влади, визначила статус української держави як суверен­ної, демократичної, правової і соціальної.

Однак як результат компромісу між гілками влади, а також політичними силами, Конституція не позбавлена ряду суперечливих моментів, особливо тих, що стосуються гаран­тій деяких соціальних прав громадян, статусу депутата, про­цедур імпічменту, розпуску парламенту, меж компетенцій між державними органами і органами самоврядування, за­тягування терміну реформування судової влади.

Контрольні запитання

1. Чим відрізняється марксистський підхід до розуміння держави від юридично-позитивіст­ського?

2. Яка, на ваш погляд, найістотніша ознака дер­жави?

3. За якими критеріями можна відрізнити влас­не політичну діяльність від адміністратив­но-управлінської?

4. Що ви розумієте під механізмом стримувань і противаг?

5. Яка функція найголовніша для правової дер­жави?

6. Яке розуміння функцій держави є для вас найбільш, прийнятним?

7. Назвіть відмінності між правовою і поліцій-ною державами?

8. Чи всяка правова держава є соціальною?

9. Чим відрізняється національна держава від держави-імперії?

10. Чим відрізняється парламентська республі­ка від президентської?

11. Чим відрізняється президентська республіка від президентсько-парламентської?

12. Порівняйте сучасну парламентську монархію із президентською республікою.

13. У чому відмінність між чинною Конститу­цією України і Конституційним договором?

14. Чому ліві сили звинувачули президентську ко­манду в порушенні Конституції України?

15. Яка форма правління, на ваш погляд, най­більш прийнятна для України?

16. Як ви ставитеся до ідеї федеративного устрою України?

17. Як ви ставитеся до ідеї двопалатного парла­менту?

18. Чи можна вважати процедуру прийняття но­вої Конституції України найкращою?

19. Які норми Конституції України вас не задо­вольняють?

20. Чому так довго затягувався процес прийнят­тя нової Конституції?