Теорії походження держави

В політичній науці існує велика різно­манітність думок з приводу походження і соціального призначення держави. Роз­пад родоплемінного устрою, поступове відособлення від суспільства верстви вождів та їх близьких і зосеред­ження у них управлінських функцій, засобів влади і спеціальних при­вілеїв під впливом ряду факторів і приводить до виникнення держави. Філософ Платон вважав, що держава - соціальна організація, яка переросла патріархальну і племінну організації в процесі розвитку скотарства, хліборобства, ремесла, торгівлі. В розподілі праці Пла-тон бачив причину виникнення держави. Відмінна риса реальних форм державної організації: нерівність, оформлена законами, що завжди відображають інтереси сильнішого класу, що видаються за загальне добро.

Засновником патріархальної теорії походження держави став Арі-стотель. Держава - продукт природного розвитку родини, роду і племені, виникла в процесі механічного об'єднання родів в плем'я, пле­мен - в більші спільності. Держава розглядається як розвинена форма патріархальної влади, здійснюваної в ім'я всіх і для всезагального доб­ра. За словами Арістотеля, «людина за природою своєю істота полі­тична... В усіх людей природа вселила прагнення до державного спілку­вання і першим, хто це спілкування організував, виявив людству найвидатніше добро». Арістотель не просто визначив державу як при­родну і вищу в порівнянні з родиною і племінними поселеннями фор­му людського співжиття, але й описав існуючі форми правління і дав класифікацію різноманітних держав.

В стародавності, до XVI-XVII століть держава звичайно трактува­лася широко і не відділялася від суспільства, яке організує і представ­ляє. Одним з перших повне тлумачення держави дав Нікколо Макіа-веллі. Раніше для визначення держави вживали різноманітні, більш конкретні поняття: князівство, королівство, республіка, тиранія та ін. Нікколо Макіавеллі ввів правове спеціальне поняття «Stato» для виз­начення держави незалежно від ЇЇ конкретних форм як особливої по­літичної організації суспільства.

Природно, держава - історично перший інститут політичної систе­ми. В умовах нерозвиненого політичного життя існували тривалий пері­од лише формальні і неформальні об'єднання (аристократичні верстви, угруповання, цехові корпорації, чернецькі ордени тощо). Кожній з сус­пільно-економічних систем відповідає особливий тип держави. Пер­ший з них - рабовласницька держава - диктатура класу рабовласників. На зміну рабовласницькій державі прийшла феодальна, що базувала­ся на феодальних виробничих відносинах, основу яких складала власність феодалів на землю, а держава стала диктатурою класу фео­далів. Основною політичною формою держави виступала монархія в різноманітних варіантах. Для феодального типу держави характерна величезна політична і ідеологічна роль церкви, що сприяла здійснен­ню влади феодалів над масою пригнобленого населення. В період абсолютизму, засилля церкви розповсюджується теологічна концепцій походження держави, в рамках якої виникнення держави санкціопумп лося волею божою (Августін Блаженний, Фома Аквінський). Проти гом XVI-XVIII стст. склався буржуазний юридичний світогляд, щм прийшов на зміну теологічному. Суть в тому, що державно-правиш явища розглядалися як первинні. Тоді ж виникають і формуються вчений про природні права і суспільний договір (Туго Гроцій, Бенедикт Спіни за, Томас Гоббс, Жан-Жак Руссо та ін.). Існують права кожної людини і всіх людей, що їм притаманні від народження, і ці права не може відібрати навіть Бог. Серед них право на життя, свободу, власність тощо Ідея природних прав є відображенням принципу рівності всіх і спра ведливості. В тісному зв'язку з ідеєю природних прав виникає і вчення про суспільний договір. Тоді це реакція на релігійні теорії походження держави: держава результат не божественної волі, а угоди між люди ми. Теорія виходить з розуміння держави як результату своєрідного до говору, що укладається між сувереном-володарем і підданими. Причп ни укладення договору пояснюються по-різному. В додержавному стані люди користувались своїми природними правами. Однак, щоб уник­нути реальних і здатних виникнути в майбутньому неподобств, небез­пек, зіткнень (а також з інших мотивів), люди вирішили вийти з при­родного становища і жити в стані громадянському: вони уклали договір і створили державу. Угода людей є основа всякої влади. Вира­ження її - договір. Договір зводиться до того, що кожна людина віддас свою особистість під вище керівництво загальної волі і завдяки цьому стає його учасником. Вся влада переходить до суверену, що утворить­ся зі згоди учасників угоди. Людина здобуває громадянські свободи і право власності. Внаслідок люди рівні в силу права і угоди. Договірні теорії держави відображають деякі реальні факти. Так, договірна сис­тема княжіння існувала в Київській Русі в Чернігівському і Галицько­му князівствах, де із запрошеним для правління князем на певний термін укладали договір. Під впливом теорії суспільного договору ство­рювалася американська держава - СІЛА, Але політичною антрополо­гією доведено, що реальна держава виникла не внаслідок добровільної передачі індивідами частини своїх прав спеціально створеному для за­хисту громадян і суспільного порядку органу, а в ході тривалого при­родно-історичного розвитку суспільства. Ще Арістотель стверджував, що держава подібно родині і селищу «є природна форма співжиття». В XIX ст. виникає насильницька теорія походження держави. Суть її зводилася до того, що держава виникла в первісній формі як ор­ганізація переможців над переможеними, тобто актом насильства. Боротьба між переможцями і переможеними поступається місцем бо­ротьбі між станами, політичними партіями, державами. Ролі завоюван­ня одних народів іншими у виникненні державності і держави приділя­ли увагу соціологи Франц Оппенгеймер, Людвіг Гумплович та ін. В протилежність марксизму, держава, за Оппенгеймером, виникає внаслідок не внутрішнього класового розшарування суспільства, а внас­лідок зовнішніх завоювань і політичного насильства, що поглиб­люють соціальну нерівність, приводять до утворення класів і експлуатації. Держава - це «правовий інститут, насильно нав'язаний однією І руною людей - завойовниками ~ іншій групі - завойованій з метою її експлуатації». Вплив завоювань на утворення і розвиток держави без­сумнівний. Але їх не слід абсолютизувати, упускаючи з виду інші, час­то більш важливі причини: демографічні фактори, зміни в відтворенні самої людини (зростання чисельності і щільності населення), осілий спосіб життя, упорядкування шлюбних відносин між видами, психо­логічні (раціональні і емоційні) фактори. Держава - плід людського ро-.іуму, що виникає під впливом певних потреб і емоцій людини. Страх перед агресією з боку інших людей, побоювання за життя і свободу, майно - домінуючий мотив, що спонукає людину до створення держа­ні і (Гоббс): людський розум, який привів до висновку про необхідність створення спеціального органу - держави, здатного забезпечити при­родні права людей, аніж їх традиційні, додержавні форми співжиття (Локк).

Психологічна теорія походження держави (представники Петра-жицький, Фрейзер, Тард та ін.) пояснює державу особливими власти­востями психіки людей, психологічною потребою людей підкорятися. Держава - це організація, створювана для управління суспільством з боку певних осіб. Відомий соціолог Еміль Дюркгейм не уникнув впливу органіцистських теорій походження держави. Прихильники органі-цистських теорій порівнювали процес розподілу праці з процесом спе­ціалізації різноманітних органів людини. В противагу їм Еміль Дюрк­гейм вважав, що поглиблення розподілу праці викликає появу нових форм влади. Держава виникає скрізь і розвивається за одним і тим же законам, виступаючи відображенням внутрішньої раціональності, що лежить в основі еволюції соціальної структури. На відміну від марк­систів, що розглядали державу і особистість як дві чужі, що протисто­ять одна одній сили, Еміль Дюркгейм бачив соціальне призначення держави в визволенні індивіда, поверненні свободи особистості. Тоді ж формується і марксистська теорія походження держави. Розви­ток матеріальної основи життя суспільства, пов'язаний з розподілом праці, виникненням виробництва, обміну, з необхідністю вів до змін соціальної структури суспільства, виникнення соціальної нерівності, соціальних верств, груп людей, які відрізняються за становищем в системі суспільних відносин, ставленням до засобів виробництва - сус­пільних соціальній: класів. Між класами і майновими верствами почи­нається боротьба за владу з тим, щоб у рішеннях влади знайшли відоб­раження їх інтереси. Відбувається поступова зміна структури влади: з влади всього суспільства вона стає владою верстви, класу. Процес за­вершується з появою особливого суспільного інституту, що отримав назву - держава як продукт економічного розвитку і класових супе­речностей, покликаний служити інтересам економічно панівного кла­су. Виникнення у процесі розвитку суспільного виробництва приват­ної власності, класів і експлуатації, гноблення - одна з причин появи держави. Таку точку зору на походження держави найбільш детально обґрунтовує марксизм. Хоча марксизм і визнає за державою функцію управління, виконання загальних дій, але все ж на передній план в діяльності держави ставить функцію класового придушення, підпоряд­кування. Держава - це машина для гноблення одного класу іншим, машина, щоб тримати в покірності одному класу інші підлеглі класи і соціальні верстви та спільності.

Сучасна наука не заперечує важливого впливу виробничих відно­син та економічних панівних класів на державу. Однак сама поява та існування держави безпосередньо не зв'язується з виникненням при­ватної власності і класів. В деяких країнах утворення держави істо­рично передувало і сприяло класовому розшаруванню суспільства. Так, в Україні поглиблення соціальної нерівності і поява великих власників відбувалася, насамперед, за рахунок збагачення «управлінського кла­су» - князів, їх дружин та оточення. Надалі ж економічно панівні кла­си підпорядковували землі України, придушували її державність, йшли в служіння до російських правителів або іноземних загарбників, і на­селення шукало захисту і заступництва на стороні.

Звичайно ж, держава виникла не в силу однієї причини, а цілого комп­лексу передумов, до яких належить і суспільний розподіл праці, і поява нерівності, приватної власності, ускладнення суспільного організму, і суб'єктивні спрямованості людей. А теоретичні дослідження філософів, юристів, істориків поглиблювали розуміння проблеми, розкриваючи ок­ремі її аспекти. З питань про походження держави випливає і питання про ЇЇ соціальне призначення. Держава - форма організації всього суспільства, інструмент певних соціальних суб'єктів для здійснення своїх інтересів, а також стабілізуючий фактор, який зберігає со­ціальний баланс в суспільстві.