![]() КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Причини виникнення філософії.Мета: Ознайомити учнів із завданням і змістом нового курсу. Зацікавити їх його змістом і довести необхідність оволодівати елементарними поняттями і знаннями про навколишній світ. Розкрити зміст поняття світогляд. Тип уроку: Вступний урок
ПЛАН Загальне поняття світогляду. Типи світогляду. Зміст поняття "філософія". Структура філософії. Предмет та функції філософії. Значення філософії. Причини виникнення філософії. ЛІТЕРАТУРА: 1. Бичко "Філософія". Вступ. Ст.. № 3 -14. 2. Заїченко "Філософія", crop. 6-19. Основні поняття: світогляд, мислення, галузі філософії, релігія, міфологія. 1. Загальне поняття світогляду
Що ж таке світогляд ? - це погляд на світ на місце людини (тобто самої себе) в ньому; - це ніби "свій" погляд, бо він у кожного різний. Як же формується цей (у кожного свій) погляд? І від чого залежить те, який він? Світогляд включає в себе: - Знання: це життєво важливі знання (відомості про світ). - Цінності: позитивне чи негативне відношення людини до явищ оточуючого світу, які формуються відповідно до певної культури даного суспільства. - Почуття: переживання людиною вчинків інших людей чи явищ природи. - Переконання: позитивна оцінка (визнання правильними) вчинків інших людей і своїх особистих; (нема переконань, то нема і світогляду) це ядро і смисл світогляду, бо переконання з'єднують думку з дією, тобто втілюють її в життя. - Оцінка минулого, мрії про майбутнє: (ідеали) — тобто те, до чого людина прагне. - Воля: це здатність підпорядковувати свою діяльність обраній меті, - Самосвідомість: це розуміння свого місця в світі, оцінка своїх дій, вчинків, переконань. Отже, світогляд— це сукупність знань, цінностей, почуттів і переконань людини на основі яких людина осмислює світ і своє місце в ньому, формує самосвідомість і волю для виконання поставленої мети. Світогляд - існує в будь-якому суспільстві і в будь-якої людини. Але в залежності від компонентів складався різний тип світогляду. Є поділ на:
індивідуальний світогляд змінюється протягом життя людини, (чи однаковий погляд на світ у 10 і 18-річної людини); суспільний світогляд - протягом історії (чи однаковий світогляд первісної і сучасної людини?). - Світогляд має практичнунаправленість: - тобто це не просто знання про світ, а потрібні для практичного - світогляд не просто є, він потрібен, щоб людина діяла в певному - тобто світогляд формує певний спосіб життя. - За ступенем та чіткістю самосвідомості світогляд поділяється на життєво- 2. Типи світогляду. - Світогляд пройшов ряд періодів в розвитку (тобто сформувалися три типи світогляду). Найпершою формою ( І типом) світогляду є міфологія: - це примітивний тип світогляду, який будувався на невмінні - тому люди придумали міфи, казки, сказання; - міфи не записували, ними жили. Найдавніший це "Махабхарата", "Міфи Стародавньої Греції". А згадайте Л. Українку "Лісова пісня". - на цьому етапі людину ще не виділяли з природи. Навіть імена - на міфічному етапі вже розглядають таку філософську проблему, - В цей час все що існує довкола одухотворяли, тобто наділяли - ІІТипом світогляду є релігія. Це вища, тобто більш зріла форма. - Тут уже є поділ: це людина, а це світ. - Світ роздвоюється на духовний і тілесний, а міфологічні герої - Релігії характерне твердження, що світ не можна пізнати. Тут на
- ІІІ типом світогляду є філософський, або ж сама філософія. - це особливий тип світогляду, який ввібрав в себе два попередні; - це спосіб мисленні про людину і її місце в світі.
3. Зміст поняття "філософія". Структура філософії.
"Філос" -любов; "софос" - мудрість. Термін цей вперше ввів Піфагор в УІ ст. до н.е., а як окрему дисципліну означив Платон в ІУ-У ст.. до н.е. Хоча ми вживаємо поняття "наука філософія”, насправді філософія є особливим видом знання. - наука є точною, однозначною, загальноприйнятою для всіх людей; - філософія — є плюралістичною, це означає що існують різні ( тобто це є мудрствування - висловлювання своєї точки зору). - наука вивчає щось конкретне: педагогіка - виховання; ботаніка - квітку. - філософія вивчає найбільш загальні проблеми. А саме:
- хто така людина, і яке місце займає в світі ? - яка природа (походження) світу, Космосу ? Чому він існує ? - Який сенс життя ? І чи є цей сенс взагалі ? - Що таке щастя ? Як його досягти ? - Як розуміти добро і зло ? Отже, ви зрозуміли, що це питання, на які не можна дати однозначні відповіді Це пояснюється тим, що філософія - світоглядна наука, а світогляд у кожного різний. Можна говорити лише, що філософія може бути або більш, або менш науковою: Наприклад: теологія - далека від науки; філософія Рассела (математик, логік) більш наукова. За своєю структурою філософія поділяється на: а) онтологія: наука про буття людини і світу; б) гносеологію: науку про пізнання людиною світу; в) антропологію: науку про людину; г) соціальну філософію: науку, яка вивчає людське суспільство в цілому ; д) історію філософії: про розвиток філософських вчень; е) етику - науку про мораль і правилами поведінки; ж) естетику - науку про прекрасне. 4.Предмет та функції філософії
Історично предмет філософії змінювався. На це вплинули і об'єктивні і суб'єктивні фактори. Об'єктивні:людство мало різний рівень знань про світ (спочатку дуже обмежений, а потім все ширший, тому розширювався і предмет філософії).
Суб'єктивні: кожний філософ мав свою точку зору на світ, на людину, її треба було визнавати, тому предмет філософії був поліфонічним j (багатостороннім). Першими предмет філософії означили в Стародавній Греції. Вони визначили його двояко: «людина-світ". - причому мілетці (Фалес, Анаксімен...) вважали, що предметом філософії є світ (їх філософію називали космоцентричною); - інші (софісти, Сократ) навпаки концентрувались на вивченні людини, (це антропоцентрична філософія). Але оскільки це було ще до н.е. знання про світ і людину були обмежені, то і предмет філософії був наче звужений. Цей предмет філософії (світ-людина) протягом всієї історії філософії змінювався відповідно до рівня знань. (домінував такий предмет філософії як світ (природа) під яким розуміли все, ' що оточує людину — це і природа і весь Космос і людство в цілому. В умовах середньовіччя - предмет філософії став виглядати як співвідношення "Бог - людина" - це було царство релігії. - Ясно, що вивчали Бога і все про нього; - а людина вивчалась як духовна істота. В епоху Відродження: предмет філософії трохи міняється: "людина-Бог" - людина розглядається як велична істота, тобто поставлена на одну сходинку з Богом. - з ХУІІ ст.. (новий час) - бурхливо розвивалась наука і техніка;
- головним об'єктом вивчення стає не весь світ, а природа(з точки зору її корисні для людини). Людинатеж вивчається не багатогранно - а в ній високо оцінюєтьсярозумі розумова діяльність. - по-новому (на основі діалектичного матеріалізму) дивились на це - Сьогоднішні філософи виділяють такі схеми предмету філософії: "людина-людина", "людина-природа", "людина-суспільство", "людина-техніка", Отже: такий предмет філософії, як людина-світ в сучасних умовах слід означувати як суб'єкт-об'єкт.
|