Криміналістична характеристика кримінальних правопорушень вчинених неповнолітніми

Структура криміналістичної характеристики, навіть з урахуваннямрізноманітності дій неповнолітніх при вчиненні злочинів, однотипна і відповідає її традиційній структурі: особливості предмета посягання; типові сліди злочину; особа потерпілого; способи вчинення злочину; обстановка вчинення злочину та особа злочинця.

До предмета злочинів проти власності (найбільш поширені серед неповнолітніх: крадіжка, грабіж, розбій), вчинених групами неповнолітніх,

відносять об’єкти, які входять до «підліткового» асортименту цінностей: гроші; речі, які звичайно цікаві молоді (мобільні телефони, компакт-диски, модні предмети одягу тощо); кондитерські вироби (шоколад, цукерки, жувальна гумка, безалкогольні напої тощо), а також малогабаритні предмети, що можуть бути швидко реалізовані.

До типових слідів можна віднести залишені на місці злочину сліди рук та взуття, які мають невеликий розмір, характерний для підлітків; сліди застосування неякісних знарядь злочину та саморобної зброї, виготовлених за відсутності відповідних навичок; нецензурні написи; недопалки, пляшки з-під спиртного.

Потерпілими від злочинів неповнолітніх часто є їх однолітки, що характерно для вбивств, спричинення тілесних ушкоджень. Це може бути вбивство з помсти, з ревнощів; спричинення тілесних ушкоджень у бійці між членами молодіжних угруповань (наприклад угруповань футбольних фанатів) тощо. Неповнолітні злочинці посягають на малолітніх, жінок, «бомжів», інвалідів, людей похилого віку та інших осіб, які не можуть чинити опір нападникам.

Для способу вчинення злочинів за участю неповнолітніх характерним є, перш за все, непрофесіоналізм їх дій. Зокрема: відсутність ретельної підготовки до вчинення злочину; непослідовність або відсутність логіки дій — наприклад, інколи обирається найскладніший шлях проникнення на об’єкт при ігноруванні найбільш реального шляху, простого та безпечного; відсутність заздалегідь обраних місць для приховування майна, набутого злочинним шляхом, і каналів його реалізації тощо. За відсутності злочинного досвіду неповнолітні застосовують способи вчинення злочину, описані у детективній літературі або показані у фільмах. Після вчинення успішного злочину проти

власності неповнолітні звичайно скоюють аналогічні злочини без якихось змін способу їх вчинення. Характерними діями неповнолітніх можна вважати факти безглуздого знищення або пошкодження майна на місці злочину, залишення нецензурних написів тощо.

Розбої та грабежі, які вчиняються неповнолітніми, часто є зухвалими,

цинічними, супроводжуються безглуздою жорстокістю стосовно потерпілих (наприклад, нанесення великої кількості тілесних ушкоджень людині, навіть коли вона не чинить опору нападникам). Жорстокість і цинічність у діях неповнолітніх дістає вияв у зґвалтуваннях і вбивствах (наприклад, нанесення десятків ударів ножем у життєво важливі органи людини).

Обстановка вчинення злочинів неповнолітніми. Місцем вчинення злочинів є приміщення (магазини, квартири, дачі, підвали, під’їзди, нічні клуби тощо), а також вулиці, двори. Як правило, це район, де проживає неповнолітній, або місце, де він з групою підлітків звичайно проводить свій вільний час. Злочини часто вчиняються у вечірній, вільний від навчання і роботи, час, в умовах відсутності контролю з боку дорослих.

Особа злочинця. Це особи віком від 14 до 18 років (18 ще не виповнилося).

Особам цієї вікової групи притаманні прагнення до самоствердження, бажання показати свою «дорослість» і будь-яким чином виділитися серед своїх однолітків. їх характеризують як осіб з підвищеною емоційністю, неврівноважених. За незавершеного психічного і фізичного розвитку і відсутності життєвого досвіду це призводить до некритичної оцінки життєвих ситуацій, в яких опиняється неповнолітній, він швидко підпадає під вплив дорослих лідерів.

Для неповнолітніх характерним є також сильно розвинуте почуття групової солідарності.

Дані про об’єкт злочинного посягання, спосіб вчинення злочину та обстановку його вчинення дозволяють висунути обґрунтовану версію про вчинення злочину неповнолітніми.

Законодавство (КПК) передбачає додаткові обставини, які обов’язково треба встановлювати у справах про злочини неповнолітніх:

—вік неповнолітнього (число, місяць, рік народження);

— стан здоров’я і загального розвитку неповнолітнього;

— характеристика особи потерпілого;

— умови життя і виховання неповнолітнього;

— обставини, що негативно впливали на виховання неповнолітнього;

— наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітньогоу злочинну діяльність.