Історія геологічної вивченості та розвідки родовища

Геолого – промислова характеристика родовища і покладу

1.1. Загальні відомості про родовище (орогідрографія)

В адміністративному відношенні Південно - Гвіздецьке родовище знаходиться на території Надвірнянського району Івано-Франківської області на відстані 40 км південно-західніше обласного центру, який є одним з промислових і культурних осередків Західних областей України.

В районі родовища добре розвинута дорожна сітка. Найближча залізнична станція знаходиться в м.Надвірна. Асфальтова дорога до сіл Пасічна і Битків має грунтові і гравійні відгалуження, придатні для пересування автотранспорту. З північного сходу на південний захід проходить магістральне шосе Івано-Франківськ – Рахів і залізниця Львів – Рахів. Територія району має мережу нафто- і газопроводів, оскільки родовище розташоване поруч з Гвіздецьким, Пнівським, Битків - Бабченським і Пасічнянським родовищами. Поблизу нього прокладені нафтопроводи, які з’єднують Гвіздецький і Пасічнянський нафтопромисли з Надвірнянським НПЗ. На північ від родовища проходить газопровід „Союз”.

Район густо заселений. Провідне місце в його економіці займає видобуток нафти і газу, деревообробна і легка промисловість.

Основна виробнича база розташована в м.Надвірна, де знаходиться Надвірнянське управління бурових робіт, нафтогазо - видобувне управління „Надвірнанафтогаз”, нафтопереробний завод, нафтобаза, лісокомбінат, Надвірнянський завод ДСП та інші підприємства.

Будівельні матеріали (пісок, гравій, галька) є в достатній кількості і задовольняють потреби місцевої промисловості.

Рельєф району горбисто-рівнинний з коливанням висотних позначок від +420 до +560 м і розчленований ярами і руслами потічків, місцями покритий чагарниками. Основною орографічною одиницею є долина р.Бистриці-Надвірнянської, яка ділить район на дві частини: північно-західну і південно-східну. Долина ріки досить широка, місцями з обривистими берегами.

Ріка гірська зі швидкою течією і непостійною витратою води, яка залежить від пори року та метеорологічних умов.

Клімат району помірно континентальний з підвищеною вологістю. Річна кількість опадів 700-1000 мм. Сніговий покрив сягає 0,5-0,7 м. Середньо річна температура складає від +5 до +7 °С, максимальна досягає +35 °С, мінімальна -30 °С.

Глибина промерзання грунту 0,5-0,7 м. Напрямок вітрів непостійний, переважають західні і північно-західні, переважно слабі та помірні. Тривалість опалювального сезону 150-210 діб.

Історія геологічної вивченості та розвідки родовища

Південно - Гвіздецьке родовище введено в розвідку в 1984 р. згідно з проєктом, який складено ЦНДЛ об’єднання "Укрнафта" разом з УкрДІПРОНДІнафта. У цьому році забурено пошукову свердловину 1, яка розкрила палеогенові відклади, з яких припливів вуглеводнів не отримано. Відкрито родовище свердловиною 2 в 1986 році, коли з середньоменілітових відкладів отримали промисловий приплив нафти дебітом 202 т/доб і газу 91 тис.м³/доб, а в 1990 році зі свердловини 4 з відкладів вигодської світи еоцену – приплив газу дебітом 148,1 тис.м³/доб і конденсату 87,4 м³/доб. Нижньоменілітовий поклад відкрито в 1987 році свердловиною 6 (дебіт нафти 25,8 м³/доб).

У 1987 році з врахуванням нових сейсмічних досліджень і буріння свердловин складено новий проект на розвідку родовища і на дослідно-промислову експлуатацію середньоменілітового покладу, а у 1990 р. – еоценового. Згодом, у 1992 і 1997 роках, уточнено проектні документи на розробку середньоменілітового і еоценового покладів.

Промислова нафтогазоносність манявських відкладів виявлена в 1992 році свердловиною 10, коли з першого об'єкту випробування одержано нафти 6,4 м³/доб, а з другого сумісно з першим – газу 22600 м³/доб і нафти 10 м³/доб.

На 1.01.2009 р. пробурено чотири пошукових свердловини (1, 2, 4 і 11), десять розвідувальних (3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 14, 15, 16), одна свердловина (14) знаходиться в консервації і одна (15) ліквідована за технічними причинами, не досягнувши проектної глибини і не розкривши продуктивних верств, як і свердловина 14. Окрім того, згідно з проектними документами на розробку покладів пробурено сім випереджувальних експлуатаційних свердловин (21, 22, 23, 24, 29 і 51).

На державному балансі запасів корисних копалин України по категорії С₁ в цілому по родовищу числиться 6653 тис.т балансових і 1278 тис.т початкових видобувних запасів нафти, в тому числі:

§ по середньоменілітовому покладу відповідно 1500 і 497 тис.т;

§ по нижньоменілітовому – 760 і 152 тис.т;

§ по вигодському – 760 і 152 тис.т;

§ по манявському – 592 і 59 тис.т.

Конденсату (вигодський поклад) на балансі є відповідно 484 і 218 тис.т, а вільного газу – 1030 млн.м³.

Запаси нафти категорії С₂ складають відповідно 3099 тис.т та 636 тис.т, у тому числі:

§ по середньоменілітовій підсвіті (III, V ділянки Битківського блоку) – 1085 і 358 тис.т;

§ по нижньоменілітовій підсвіті (IV, V ділянки Битківського блоку) – 1539 і 231 тис.т;

§ по манявській світі (II ділянка Пасічнянського блоку) – 475 і 47 тис.т.

Запаси вільного газу по категорії С₂, що є на державному балансі, складають 2068 млн.м³.

У результаті виконаних на площі сейсморозвідувальних робіт, пошукового розвідувального і експлуатаційного буріння, промислово-геофізичних досліджень, випробувань та досліджень свердловин вивчена геологічна будова Південно-Гвіздецької складки, виявлена промислова нафтогазоносність менілітових відкладів олігоцену та вигодських і манявських еоцену, визначені положення водонафтових і нафтогазових контактів, вивчені ємкісно-фільтраційні властивості продуктивних горизонтів і характер зміни їх ефективних товщин по площі, а також одержані необхідні дані для обґрунтування підрахункових параметрів і підрахунку запасів об'ємним методом і частково за падінням пластового тиску по категоріям В, С₁ і С₂.