Стратиграфія

У геологічній будові Південно-Гвіздецького родовища приймають участь утворення верхньої крейди, палеогену, неогену та антропогену.

Крейдова система (К) на площі свердловинами не розкрита і тому характеристика цих відкладів наводиться по сусідніх Гвіздецькій і Пнівській площах. Вона представлена верхнім відділом К₂, який складений породами верхньострийської підсвіти – K₂st₃. Дані відклади представлені тонко і середньоритмічним чергуванням зеленувато-сірих сильновапнистих із глинисто-карбонатним цементом пісковиків, алевролітів та темно-сірих, сіро-зелених, деколи чорних, невапнистих аргілітів із незначними прошарками мергелів, вапняків, гравелітів та конгломератів. Порода розбита тріщинами, які наповнені кальцитом.

Розкрита товщина змінюється від 115 м на Гвіздецькій до 477 м на Пнівській площах.

Палеогенова система згідно залягає на крейдових утвореннях і об’єднує палеоценовий, еоценовий та олігоценовий відділи.

Палеоценовий відділ представлений ямненською світою, яка складена двома горизонтами. У нижній частині світи залягає строкатий яремчанський горизонт, який представлений тонким чергуванням аргілітів, алевролітів та пісковиків.

Над яремчанським горизонтом залягає одноманітна товща ямненнських пісковиків. Це масивні та грубоверствуваті, слабовапнисті (~ 9%) світло-сірі, сірі, дрібно та середньозернисті кварцові, із поровим змішаним цементом, пісковики з прошарками аргілітів, алевролітів.

Дані відклади на площі розкриті частково у свердловині №10, товщина їх складає 65 м.

Еоценовий відділ. В еоценовому комплексі порід виділяються манявська (нижній еоцен), вигодська (середній еоцен) та бистрицька (верхній еоцен) світи.

Манявська світа представлена ритмічним чергуванням аргілітів, алевролітів, пісковиків. Вище по розрізу залягають окремні лі зеленувато-сірі аргіліти із прошарками пісковиків, які перекриваються пачкою ритмічно перемежованих пісковиків, алевролітів і аргілітів. У покрівлі світи прослідковується горизонт аргілітів і алевролітів із незначними прошарками пісковиків.

Повний розріз манявської світи розкритий свердловиною 10, де товщина її складає 274 м.

Виготська світа представлена грубошаруватими та масивними пісковиками, алевролітами, аргілітами та вапняками. Пісковики сірі, світло-сірі зеленувато-сірі, дрібнозернисті, міцні. Алевроліти сірі, темно-сірі, деколи із буруватим і зеленуватим відтінком, щільні з глинисто-карбонатним цементом.

Аргіліти сірі, зеленувато-сірі, темно-сірі, деко лили з буруватим відтінком, карбонатні (9,4 %), щільні. Вапняки сірі, світло-сірі, масивні, дрібнозернисті. Загальна товщина світи коливається в межах 103 м (св.51) – 158 м (св.16).

Бистрицька світа. До складу світи входять дві фації – попельська і бистрицька та глобігеріновий (шешорський) горизонт. Попельська фація представлена сірими, зеленувато-сірими, вапнистими, часто піщаними аргілітами із прошарками пісковиків, алевролітів.

Бистрицька фація складена сіро-зеленими, невапнистими аргілітами і глинами з прошарками сірих і зеленувато-сірих кварцових, глауконітових пісковиків та алевролітів.

У покрівлі залягає шешорський горизонт товщиною 10-12 м, який представлений тонким чергуванням сірих мергелів, тонкоплитчастих алевролітів та сірих пісковиків.

Товщина бистрицької світи в межах родовища коливається від 53 м (св.3) до 105 м (св.9).