КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Склад і фізико-хімічні властивості природного газу. Характеристика газоконденсатних систем
Конденсат вигодського покладу ділянки Пасічнянського блоку має середню густину 799,4 кг/м3, молекулярну масу 147,6, вихід фракцій до 300 °С становить 55%. Сепарований газ газоконденсатної частини вигодського покладу (св. №4) має густину 0,6727 кг/м3 при мольній долі метану 89,96% і має 8,6% гомологів, 0,91% азоту та 0,53% оксиду вуглецю. Склад вільного газу родовища наведено в таблиці 1.3. Розкриття водоносних горизонтів після спуску експлуатаційної колони, якщо вона не була обладнана фільтром, проводилось кумулятивною перфорацією, а виклик припливу – заміною глинистого розчину на воду, зниженням рівня води, продувкою промисловим газом, аерацією або випробуванням пластів. Заміри дебітів пластів проводились в замірних ємностях, а в непереливаючих свердловинах вираховувались за відновленням рівнів. Були відібрані проби води глибинними пробовідбірниками, а при переливі свердловини – на усті. Припливи вод одержано з менілітових і еоценових відкладів Південно-Гвіздецької складки.
Таблиця 1.3 – Характеристика вільного газу вигодського покладу Південно-Гвіздецького родовища.
Таблиця 1.4 – Фізико-хімічні властивості конденсату Південно-Гвіздецького родовища
Місце відбору проб – свердловина 4. Інтервал випробування – 3372-3427 м.
Гідрохімічні показники пластових вод менілітових і еоценових відкладів наведені в таблиці 1.5.
Таблиця 1.5 – Гідрохімічні показники пластових вод Південно-Гвіздецької складки.
У палеогенових відкладах Південно-Гвіздецької складки поширені води хлоркальцієвого типу із загальною мінералізацією від 212 до 293,6 г/л, що свідчить про наявність зони застійного режиму вод, тобто сприятливих гідрогеологічних умов для збереження покладів вуглеводнів. Води менілітових шарів практично не відрізняються від вод еоценових. Дебіти свердловин, що розкрили менілітові водоносні горизонти Південно-Гвіздецької складки, становили від 6 до 21 м3/доб, а еоценові – від 0,98 до 5,8 м3/доб. Ефективні товщини менілітових водовміщуючих порід складають від 5,6 (св. 7) до 22,4 (св. 23), а еоценових – від 2 (св. 3) до 7,2 м (св. 9). Із мікрокомпонентів у водах досліджувались йод, бор, бром. Вміст йоду у водах менілітових відкладів становить 0-16,9; брому 2,66-101,2; B2O3 – 50-700 мг/л, а у водах еоценових відкладів – відповідно 0-21, 5,3-74,5, 30-300 мг/л. Вміст цих мікрокомпонентів згідно з даними А.А.Карцева, не сягають кондиційних значень і тому промислової цінності для видобування не мають. Спеціальних гідрохімічних досліджень на Південно-Гвіздецькому родовищі не проводилось. Гідрогеологічні умови його обумовлені особливостями геологічної будови, а також колекторськими властивостями водовміщуючих порід. Води менілітових і еоценових відкладів є високонапірними. Пластовий тиск в перших перевищує умовно гідростатичний на 13 МПа, а в других – на 15-18 МПа. Для порівняння пластові тиски водоносних горизонтів цих відкладів приведені до абсолютної відмітки – 3038,5 м, що відповідає ВНК нижньоменілітової підсвіти V ділянки Битківського блоку. Вони становлять для менілітових відкладів 48,7-51,1 МПа, а для еоценових – 50,3-52,9 МПа. У пластових водах Південно-Гвіздецького родовища є присутні розчинені гази. Характеристика їх наведена в таблиці 1.6.
Таблиця 1.6 – Склад газу, розчиненого в пластових водах Південно-Гвіздецького родовища
Висока мінералізація пластових вод і їх густина, а також високі пластові тиски відповідають умовам гідродинамічної закритості надр і відсутності зв'язку з зовнішніми джерелами.
|