Напрями та методичні прийоми контролю фінансового стану підприємства.

Напрями контролю фінансового стану: 1. Загальна оцінка фінансового стану п-ва визначається методичними прийомами фінансового аналізу за даними балансів на початок року і на кінець звітних кварталів. Проводиться попередня оцінка фінансового стану. Особливу увагу приділяють таким статтям балансу як: непокриті збитки, дебіторська заборгованість не сплачена вчасно ( резерв сумнівних боргів), довгострокова дебіторська заборгованість, інші оборотні активи. Визначаються показники фінансової стабільності, прибутковості, платоспроможності 2 перевірка наявності та використання власних оборотних коштів. Дана наявність перевіряється за допомогою тематичних обстежень і техніко-економічних розрахунківданих балансу станом на початок року та ревізованих звітних кварталів. Порівнюються підсумкові дані першого, другого та третього розділів пасиву балансу з підсумками першого розділу активу. Таким способом оцінюється покриття нормативних запасів власними джерелами. 3. Перевірка дотримання розрахунково-платіжної дисципліни здійснюється для виявлення причин низької платоспроможності підприємства. Досліджується дебіторська і кредиторська заборгованість. 4. Узагальнення результатів контролю фінансового стану п-ва. Визначаються причини напруженого фінансового стану, показуються показники використання оборотних коштів.

Методичні прийоми: аналітичне групування показників балансу та приведення їх до порівняльного вигляду, структурне групування показників майна і джерел його утворення, прийоми аналізу обсягів платіжних зобов’язань і поточних активів, балансові зіставлення показників власних і позичених джерел коштів, тематичні обстеження наявності власних і позичених джерел коштів, групування і порівняння даних балансу та звіту про фінансові результати, розрахунково-аналітичні методи визначення показників оборотності оборотних коштів, балансовий і розрахунковий методи визначення показників фінансової стійкості, прийому аналітичних і структурних групувань показників зобов’язань і поточних активів, систематизація даних у вигляді аналітичних таблиць за термінами виникнення заборгованості, оцінка динаміки і складу ДЗ і КЗ, оцінка співвідношення ДЗ і КЗ, порівняння наявних власних оборотних коштів з їхніми нормативами, аналіз кореспонденцій рахунків і тематичні обстеження даних про використання оборотних коштів не за призначенням, узагальнення результатів контролю у вигляді таблиць.