Нітрати

• Ізосорбіду динітрат (Isosorbide dinitrate) *

Фармакотерапевтична група:С01DA08 -вазодилататори, що застосовуються в кардіології. Органічні нітрати.

Основна фармакотерапевтична дія:антиангінальна, антиішемічна, гіпотензивна дія; антиангінальний засіб, вазодилататор, що впливає переважно на венозні судини, розслаблює також артерії; за рахунок цього зменшується венозне повернення до серця; у такій спосіб знижуються шлуночковий кінцевий діастолічний тиск і об’єм (переднавантаження); дія на артерії, а при вищих дозах на артеріоли, призводить до зниження системного судинного опору (післянавантаження), що, в свою чергу, зменшує роботу серця; вплив як на переднавантаження, так і на після навантаження призводить до подальшого зменшення потреби серця в кисні; препарат спричиняє перерозподіл кровотоку до субендокардіальних відділів серця, якщо коронарна циркуляція частково утруднена атеросклеротичними ураженнями; останній ефект, можливо, пояснюється селективною дилатацією великих коронарних судин; дилатація колатеральних артерій, викликана нітратами, може поліпшувати перфузію ішемізованих ділянок; у пацієнтів із застійною СН нітрати поліпшують гемодинаміку у спокої та при навантаженні; при ІХС препарат підвищує толерантність до фізичного навантаження, розслабляє мускулатуру бронхів, а також м’язів ШКТ, жовчовидільного та сечовидільного трактів; діє як донор оксиду азоту (N0), що призводить до розслаблення непосмугованих м’язів судин шляхом стимуляції гуаніліл циклази та наступного збільшення концентрації циклічного гуанозилмонофосфату; останній вважається медіатором розслаблення.

Показання для застосування ЛЗ:нестабільна стенокардія; ГІМ; г. лівошлуночкова СН ^БНФ; для полегшення або збільшення тривалості методів реваскуляризації, а також для запобігання або зменшення коронароспазму при перкутанній транслюмінальній коронароангіопластії; профілактика і лікування нападів стенокардії ^{БНФ, ВООЗ}; ГІМ; с-м легеневої гіпертензії..

Спосіб застосування та дози ЛЗ:в/в терапію розпочинають з дози 2 мг/год; потім дозу доводять до індивідуальних потреб, середня доза становить 7,5 мг/год, максимальна доза звичайно не перевищує 8 мг/год; пацієнтам із СН можуть знадобитися вищі дози - до 10 мг/год. ^БНФ, та в деяких випадках до 50 мг/год; інтракоронарне введення - звичайна доза 1 мг уводиться у вигляді болюсної ін’єкції перед надуванням балона, препарат може вводитися й надалі в дозах, що не перевищують 5 мг протягом 30 хв; інтракоронарно препарат слід уводити при постійному моніторингу показників серцево-судинної системи; залежно від типу та ступеня тяжкості захворювання, додатково до звичайного обстеження (симптоми, АТ, ЧСС, діурез) проводять інвазійні процедури для визначення гемодинамічних параметрів; для розприскування у ротовій порожнині доза повинна бути адаптована для індивідуальних потреб пацієнта; за відсутності інших рекомендацій для припинення нападу стенокардії або перед фізичним чи емоційним навантаженням, що може спричинити напад, слід упорснути аерозоль у ротову порожнину 1 – 3 рази з інтервалом між упорскуваннями 30 секунд; разову дозу (до 3 упорскувань) для припинення нападу стенокардії можна збільшувати лише за рекомендацією лікаря; при г. ІМ або г. СН починають з 1 – 3 упорскувань, у разі відсутності ефекту протягом 5 хв можна зробити ще одне впорскування; якщо і в наступні 10 хв поліпшення не спостерігається, можна повторити застосування аерозолю під ретельним контролем АТ; можлива толерантність, а також перехресна толерантність з іншими препаратами нітратної групи; щоб запобігти зниженню або втраті ефекту, слід уникати частого прийому високих доз; табл.ретард за відсутності інших рекомендацій застосовувати незалежно від прийому їжі по 20 мг 2 р/добу; другу/наступну дозу слід приймати не раніше, ніж через 6 – 8 год після прийому першої дози; при підвищеній потребі в нітропрепаратах денну дозу можна збільшити до 20 мг 3 р/добу з інтервалом 6 год; табл. пролонгованої дії – по 40 мг 1 р/добу або по по 20 мг 2 р/добу, другу/наступну дозу слід приймати не раніше, ніж через 6 – 8 год після прийому першої дози; при підвищеній потребі в нітропрепаратах денну дозу можна збільшити до 40 мг 2 р/добу, рекомендовано останню дозу приймати близько 18-ї год; табл. ретард по 60 мг – по 1 табл. 1 р/добу; при підвищеній потребі в нітропрепаратах денну дозу можна збільшити до 1 табл. 2 р/добу; лікування слід розпочинати з найменших доз, поволі збільшуючи дозу до необхідної; МДД - 120 мг ^БНФ; тривалість курсу лікування визначається індивідуально; прийом препарату не можна різко припиняти.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:падіння АТ та/або ортостатична гіпотензія; рефлекторне збільшення ЧСС, загальмованість, запаморочення і відчуття слабкості; головний біль; нудота, блювання, почервоніння, АР шкіри; при сильному падінні АТ може спостерігатися посилення симптоматики стенокардії; колаптоїдні стани з брадикардією (порушенням серцевого ритму з уповільненням ЧСС) і синкопою (напади з раптовою втратою свідомості, запамороченням, пов’язані з порушенням мозкового кровообігу внаслідок значного уповільнення серцевого ритму); ексфоліативний дерматит.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гiперчутливість до препарату; г. судинній недостатності (шок, судинний колапс); кардіогений шок при неможливості корекції кінцевого діастолічного тиску лівого шлуночка за допомогою відповідних заходів; виражена артеріальна гіпотензія (систолічний тиск нижче ніж 90 мм рт. ст.); гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія; констриктивний перикардит; тампонада серця.

Форми випуску ЛЗ:концентрат для інфузій, 10 мг/мл по 2 мл в амп., по 5 мл у фл.; концентрат для приготування р-ну для інфузій, 1 мг/мл по 10 мл в амп.; спрей дозований, 1,25 мг/дозу по 15 мл (300 доз) у фл.; спрей сублінгвальний, дозований, 1,25 мг/дозу по 15 мл (300 доз); табл. по 10 мг, по 20 мг; табл. пролонгованої дії по 20 мг, по 40 мг, по 60 мг № 50; табл. сублінгвальні по 5 мг.

Торгова назва:

• Ізосорбіду мононітрат (Isosorbide mononitrate)

Фармакотерапевтична група:С01DA14 - Вазодилататори, які застосовують в кардіології. Органічні нітрати

Основна фармакотерапевтична дія:антиангінальна, антиішемічна, гіпотензивна дія; спричиняє релаксацію гладкої мускулатури судин і вазо дилатацію; Він розширює одночасно периферичні вени й артерії, що призводить до збільшення ємності венозних судин і зменшення зворотного венозного повернення в серце, і, як наслідок, до редукування шлуночкового кінцевого діастолічного тиску і переднавантаження; вплив на артеріальні судини спричиняє зниження їх системного опору (постнавантаження), полегшуючи роботу серця; одночасний вплив на перед- і постнавантаження призводить до зменшення споживання кисню міокардом; спричиняє перерозподіл кровотоку до субендокардіальних шарів, коли вінцевий кровотік частково зменшений завдяки наявності атеросклеротичних бляшок; дилатація спричинена нітратами поліпшує перфузію постстенозної ділянки міокарда; нітрати усувають ексцентричний коронарний стеноз і можуть зменшити венозні спазми, поліпшують гемодинаміку в стані спокою та при навантаженні у пацієнтів із застійною СН; шляхом зниження потреб у кисні та збільшення його доставки обмежується площа ушкодженого міокарда; препарат показаний хворим з ІМ; чинить дію й на інші органи і системи, розслаблює бронхіальну мускулатуру, м’язи ШКТ, біліарного і сечового трактів; ефект препарату проявляється через 20 хв та триває протягом 8 год.

Показання для застосування ЛЗ:профілактика нападів стенокардії ^БНФ та лікування стенокардії після перенесеного ІМ; лікування хр. СН в комбінації ^БНФ з серцевими глікозидами, діуретиками, інгібіторами АПФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:дорослим рекомендовано внутрішньо перед прийомом їжі; для профілактики стенокардії звичайна доза становить 20 мг 2 - 3 р/добу; добова доза може варіювати від 20 до 120 мг ^БНФ, розподілена на 3 прийоми залежно від тяжкості перебігу захворювання; при проведенні будь-якого дозувального режиму для запобігання розвитку нітратної толерантності необхідно забезпечити 10 - 12 год безнітратного інтервалу; при супутньому лікуванні застійної СН доза препарату підбирається індивідуально, залежно від реакції пацієнта - початкова доза - 20 мг 2 - 3 р/добу; препарати пролонгованої призначають дорослим по 1 капс. (50 мг ізосорбіду мононітрату) 1 р/добу (вранці); МДД - 50 мг; пацієнтам літнього віку корекція дози непотрібна; тривалість лікування залежить від перебігу захворювання.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:головний біль; артеріальна гіпотензія та/або неуважність; запаморочення, сонливість, рефлекторна тахікардія, слабкість; нудота, блювання, дилатація судин шкіри з почервонінням, шкірні АР; рефлекторна тахікардія і симптоматична пальпітація в результаті симпатоміметичної дії внаслідок зменшення системного АТ; колапс із порушенням ритму і брадикардією.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату; г. циркуляторна недостатність, тяжка артеріальна гіпотензія або гіповолемія, стан колапсу, шоку; г. ІМ з низьким тиском шлуночкового наповнення; виражена анемія; нещодавно перенесена ЧМТ або крововилив у мозок; глаукома; вагітність, період годування груддю, дитячий вік.

Форми випуску ЛЗ:капс. пролонгованої дії по 40 мг, по 50 мг, по 60 мг; капс. тверді пролонгованої дії по 40 мг, по 60 мг; табл. по 10 мг, по 20 мг, по 40 мг; табл., пролонгованої дії, по 60 мг.

Торгова назва:

• Молсидомін (Molsidomine) (див. п. 2.11. розділу "КАРДІОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")
• Нітрогліцерин (Glyceryl trinitrate) *, **

Фармакотерапевтична група:С01DA02 – периферичні вазодилататори, які застосовуються в кардіології. Органічні нітрати.

Основна фармакотерапевтична дія:антиангінальний препарат групи периферичних вазодилататорів з переважною дією на венозні судини. Механізм дії пов'язаний з вивільненням активної речовини оксиду азоту у гладкій мускулатурі судин. Оксид азоту викликає активацію гуанілатциклази й підвищує рівень цГМФ, що приводить до розслаблення гладком'язових клітин у стінках судин. Під впливом препарату артеріоли і прекапілярні сфінктери розслаблюються в меншою мірою, ніж великі артерії і вени. Антиангінальна дія пов'язана головним чином зі зменшенням потреби міокарда в кисні за рахунок зменшення переднавантаження та постнавантаження. Сприяє розподілу коронарного кровообігу в ішемізованих ділянках міокарда. Підвищує толерантність до фізичного навантаження у хворих на ІХС, стенокардію. При СН сприяє розвантаженню міокарда головним чином за рахунок зменшення переднавантаження. Знижує тиск у малому колі кровообігу.

Показання для застосування ЛЗ:нестабільна стенокардія ^{БНФ, ВООЗ}, вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала); ГІМ ^БНФ; г. лівошлуночкова недостатність; гіпертонічний криз з декомпенсацією серцевої діяльності; контрольована гіпотензія (для досягнення певного зниження АТ під час проведення операції) ^БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:при в/в введенні препарату спостерігаються виражений гемодинамічний ефект, тому препарат застосовується тільки в стаціонарних умовах. Інфузія може починатися зі швидкістю 20-30 мкг/хв. Надалі швидкість можна збільшувати на 10-20 мкг/хв кожні 5-10 хв, залежно від реакції пацієнта. Добрий терапевтичний ефект спостерігається при швидкості введення 50-100 мкг/хв. Максимальна швидкість - 400 мкг/хв ^БНФ. Тривалість введення препарату залежить від динаміки клінічних симптомів і гемодинамічних показників і становить від декількох год до 3 діб. При тривалому введенні великих доз через 8-24 год можливий розвиток толерантності і може знадобитися збільшення дози або перерва у введенні препарату; дозу підбирають індивідуально; починають з низьких доз і поступово збільшують їх до необхідних; рекомендується дозування від 0,75 до 8 мг на год, зрідка – до 10 мг/год; при тяжкій стенокардії потрібно лікування у відділенні інтенсивної терапії з дозами 2 - 8 мг/год; при г. лівошлуночковій недостатності (набряк легенів) та при ІМ спочатку повільно в/в вводять 1 мг гліцерилу тринітрату протягом 3 хв, після чого 1-2 дні проводять тривалу інфузію зі швидкістю від 2 до 8 мг на год; для пацієнтів з гіпертонічним кризом доза становить 2 – 8 мг гліцерилу тринітрату при безперервному контролі АТ і ЧСС; при контрольованій гіпотензії, залежно від типу наркозу і потрібного рівня зниження АТ, доза становить 2 - 10 мкг/кг/хв. під контролем ЕКГ та інвазивним контролем АТ; для пацієнтів з тяжкою печінковою чи нирковою недостатністю дозування в/в введення гліцерилу тринітрату, особливо при застосуванні високих доз, може потребувати корекції, залежно від стану пацієнта; табл..пролонгованої дії зазвичай приймають по 1 таблетці 2,6 мг вранці та ввечері. Якщо симптоми не підконтрольні достатньою мірою після тижня такої терапії, доза повинна бути збільшена до 6,4 мг по 1 таблетці вранці і ввечері4 при сублінгвальному застосуванні: при стенокардії - 1 табл. помістити під язик до повного розсмоктування; звичайно ефект виявляється через 0,5–2 хв, в деяких випадках – 4–5 хв. За відсутності антиангінальної| дії протягом перших 5 хв необхідно прийняти ще одну табл.. толерантність до нітрогліцерину розвивається рідко, проте у деяких хворих дозу препарату доводиться поступово підвищувати, доводячи її до 2–3 табл. МДД – 3 мг (6 табл.), але в деяких випадках, залежно від клінічної ситуації, може бути значно вище; аерозоль: здійснюють по 1-2 розпилення сублінгвально у положенні сидячи; у разі необхідності дозу можна збільшити до максимальної - 3 розпилення протягом 15 хв; з метою профілактики - за 5 – 10 хв до фізичного навантаження здійснюють 1 розпилення препарату; г. лівошлуночкова недостатність (з/без набряку легень), г. ІМ - рекомендована доза - 1-3 розпилення (0,4-1,2 мг) під контролем системи кровообігу (систолічний АТ повинен бути вище 100 мм. рт. ст.); у разі незадовільного ефекту процедуру можна повторити у тій самій дозі через 10 хв; перед коронарографією з метою запобігання спазмам коронарних судин рекомендується здійснити 1- 2 розпилення (0,4 – 0,8 мг).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:головний біль (“нітратний головний біль”; падіння АТ або запаморочення при зміні положення тіл; сонливість, рефлекторне підвищення ЧСС та відчуття слабкості, нечіткістю зору; нудота, блювання, почервоніння шкіри, АР, в окремих випадках - ексфоліативний дерматит; відчуття неспокою, блідість, підвищене потовиділення; посилення симптоматики стенокардії.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату; г. судинній недостатності (шок, судинний колапс); кардіогенний шок, у разі неможливості корекції кінцевого діастолічного тиску лівого шлуночка за допомогою відповідних заходів; тяжка гіпотензія (систолічний тиск нижче 90 мм рт. ст.); гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія з обструкцією шляхів відтоку; констриктивний перикардит; тампонада серця.

Форми випуску ЛЗ:аерозоль, 0,4 мг/дозу по 180 доз у балонах; концентрат для інфузій, 1 мг/мл по 5 мл в амп., 5 мг/мл по 2 мл (10 мг) в амп.; концентрат для приготування р-ну для інфузій по 2 мл (10 мг/мл) в амп., 10 мг/мл по 2 мл, по 5 мл в амп.; спрей дозований під'язиковий, 0,4 мг/дозу по 15 мл (300 доз) у фл.; табл. під`язикові по 0,5 мг; табл. по 0,5 мг; табл. пролонгованої дії по 2,6 мг, по 6,4 мг, по 6,5 мг; табл. сублінгвальні по 0,5 мг; табл., вкриті оболонкою, по 5,2 мг; табл., вкриті оболонкою, пролонгованої дії по 2,9 мг, по 5,2 мг.

Торгова назва: