Пеніциліни

Пеніциліни чинять антибактеріальну (бактерицидну) дію шляхом порушення синтезу пептидоглікану клітинної стінки, що приводить до її руйнування і припинення процесу ділення бактерій. Препарати руйнується під дією пеніциліназ, отже, всі м/о, що виділяють ферменти цього класу є нечутливими. Препарати активні відносно грам (+) м/о: Staph. spp. (штами, що не продукують пeніциліназу), Str. spp., Сorynebacterium diphtheriae; грам(-) м/о: Baccillus anthracis, Neisseria gonorrhoeae, N. meningitidis, Treponema spp., Borrelia spp., Leptospira spp.; анаеробів: Сlostridium spp. Пеніциліни (табл. 18-1.) добре проникають в тканини та рідини організму, за винятком СМР, внутрішніх середовищ ока та передміхурової залози. При запаленні мозкових оболонок та введ. у великих дозах створюють терапевтичні концентрації у СМР. Екскретуються, в основному, з сечею. Найсуттєвішою небажаною реакцією є ГЧ негайного типу, що має різні клінічні вияви – від висипу до анафілактичного шоку (часто носить перехресний характер з іншими β-лактамами). Можуть викликати (частіше – ампіцилін та цефалоспорини) антибіотикоасоційовану діарею. Через ризик тяжких нейротоксичних реакційне можна вводити ендолюмбально (за винятком бензилпеніциліну натрієвої солі, яку вводять дуже обережно за життєвими показаннями). При призначенні пацієнтам з нирковою недостатністю слід враховувати вміст у препаратах калію та натрію. Бензилпеніцилін залишається важливим препаратом для лікування інфекцій, викликаних стрептококами, в тому числі пневмококами та β-гемолітичними стрептококами, а також менінгококами та спірохетами. Є а/б вибору при лікуванні дифтерії, газової гангрени, лептоспірозу, кліщового бореліозу (хвороба Лайма). Гонококи, як правило, є резистентними. Застосовують лише парентерально (в/в, в/м). Інші похідні (феноксиметилпеніцилін, бензатину бензилпеніцилін) мають той же спектр, але вони менше активні. Особливості фармакокінетики дозволяють приймати їх п/о (феноксиметилпеніцилін) або забезпечувати пролонг. ефект при в/м введ. (бензатину бензилпеніцилін).

Таблиця 17.1.Класифікація пеніцилінів

• Бензилпеніцилін (Benzylpenicillin) *

Фармакотерапевтична група:J01CE01 - бета-лактамні а/б. Пеніциліни.

Основна фармакотерапевтична дія:бактерицидна дія; відповідає описаному в загальній частині, окрім цього активний щодо ентерококів, актиноміцетів, Pasteurella multocida, Spirillum minus, у високих концентраціях - відносно інших грам (-) м/о, наприклад, E. coli, Proteus mirabilis, сальмонел, шигел, Enterobacter aerogenes та Alcaligenes faecalis; після застосування високих доз терапевтичні концентрації досягаються також у тяжкодоступних тканинах, таких як клапани серця, кістки та ліквор.

Показання для застосування ЛЗ:сепсис, ранові інфекції та інфекції шкіри, дифтерія, пневмонія^{БНФ,ВООЗ}, емпіема, еризипелоїд, перикардит, бактеріальний ендокардит^{БНФ.ВООЗ}, медіастеніт, перитоніт, менінгіт,^{БНФ,ВООЗ} абсцеси мозку ^ВООЗ, артрит, остеомієліт^ВООЗ, інфекції статевих шляхів, спричинені фузобактеріями, а також при специфічні інфекції: сибірка^БНФ, інфекції, спричинені клостридіями, включаючи правець, лістеріоз, пастерельоз, пропасницю, спричинену укусами щурів, фузоспірохетоз, актиномікоз^ВООЗ; лікування ускладнень, спричинених гонореєю^БНФ та сифілісом^ВООЗ, бореліоз Лайма^{БНФ,ВООЗ}після першої стадії захворювання.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:призначають 30 000 МО/кг/добу; кількість введень становить 2 - 6 р/добу, залежно від призначеної дози; середня добова доза для дорослих вагою від 40 кг - 1 - 5 млн МО/добу, за необхідності добову дозу можна збільшувати; лікування продовжувати протягом 3 днів після зникнення основних симптомів захворювання; при стрептококових інфекціях приймати щонайменше 10 днів; спеціальні рекомендації з дозування: бактеріальний ендокардит - 10 - 80 млн. МО/добу в/в (в комбінації з аміноглікозидами); менінгіт - не вище 20 - 30 млн МО/добу для дорослих; при тяжких клінічних станах першу дозу слід розтягнути у часі, починаючи з ¼ від індивідуально призначеної разової дози, та вводити повільно; бореліоз Лайма - 20 - 30 млн. МО/добу в/в, розділена на 2 - 3 дози, протягом 14 днів; інші способи введення - внутрішньоплеврально в дозах до 200 000 МО (5 000 МО на 1мл розчинника); внутрішньосуглобово в дозах до 100 000 МО (25 000 МО на 1 мл розчинника); інтралюмбально в дозах, які не повинні перевищувати 10 000 - 20 000 МО (р-н в концентрації не вище 1000 МО на 1 мл розчинника підігрівають до t° тіла і вводять повільно (1 мл/хв) після видалення відповідної кількості спинно-мозкової рідини, при цьому загальна добова доза препарату для системного введення (в/в або в/м) повинна бути знижена.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:АР (кропив’янка, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, лихоманка, біль у суглобах, анафілактичний шок з колапсом та анафілактоїдними реакціями, БА; стоматит, глосит, діарея; еозинофілія, позитивні результати тесту Кумбса, гемолітична анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія та агранулоцитоз; у пацієнтів, які проходять курс лікування з приводу сифілісу - реакція Яриш-Герксгеймера вторинно до бактеріолізу; після введення препарату в дозі вище 10 млн. МО, може розвинутись нефропатія; при введенні високих доз шляхом інфузії (більше 20 млн МО) - можливі судоми, особливо при вираженій нирковій недостатності, епілепсії, менінгіті або набряку мозку, а також при проведенні екстракорпорального кровообігу.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату в анамнезі.

Форми випуску ЛЗ:порошок для ін'єкцій по 1 000 000 МО у фл., по 500 000 МО у фл.

Торгова назва:

• Бензатину бензилпеніцилін (Benzathine benzylpenicillin) *

Фармакотерапевтична група:J01CE08 – бета-актамні антибіотики. Пеніциліни

Основна фармакотерапевтична дія:бактерицидна дія; відповідає описаному в загальній частині, окрім цього активний щодо Erycipelothrix rhusiopathiae, Actinomyces israelli.

Показання для застосування ЛЗ:сифіліс^{БНФ,ВООЗ} та інші захворювання, спричинені трепонемами (фрамбезія, пінта)^ВООЗ; г.тонзиліт; скарлатина; бешиха, еризипілоїд; інфіковані рани та рани від укусів; профілактика ревматичної пропасниці^ВООЗ (хореї, ревматичних захворюваннь серця); постстрептококового гломерулонефриту, сифілісу (після контакту з хворим) ^БНФ, скарлатини (після контакту з хворим); рецидивів бешихи; інфекцій при тонзилектомії або після екстракції зубів.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:застосовувати 2,4 млн МО тільки в/м; лікування сифілісу - превентивне лікування – 1 ін’єкція 2,4 млн МО одноразово; первинний сифіліс – 2,4 млн МО, по 1 ін’єкції з інтервалом 7 діб (курс – 2 ін’єкції); вторинний свіжий та ранній прихований сифіліс – 2, 4 млн МО, по 1 ін’єкції з інтервалом 7 діб (курс – 3 ін’єкції); лікування фрамбезії та пінти (ендемічні трепонематози) - 1 ін’єкція по 2,4 млн МО одноразово; лікування інших інфекцій (г. тонзиліт, скарлатина, бешиха, еризипілоїд, інфіковані та рани від укусів) 1 ін’єкція по 2,4 млн МО щотижня; профілактика рецидивів ревматичної атаки і ревматичного ендокардиту, хореї, пост-стрептококового гломерулонефриту - 1 ін’єкція по 2,4 млн МО один раз кожні 3 - 4 тижні, тривалість профілактики встановлюється індивідуально; профілактика рецидивів бешихи - при сезонних рецидивах 1 ін’єкціяпо 2,4 млн МО один раз кожні 4 тижні протягом 3 - 4 місяців щорічно; при частих рецидивах – 1 ін’єкція по 2,4 млн МО один раз кожні 3 - 4 тижні протягом 2 - 3 років; профілактика скарлатини в осіб, що мали контакт з хворими - 1 ін’єкція по 2,4 млн МО щотижня; профілактика інфекцій при тонзилектомії або після екстракції зубів - 1 ін’єкція 2,4 млн МО кожні 7 - 14 діб до повного одужання.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:кропив’янка, пропасниця, біль у суглобах, ангіоневротичний набряк, ексфоліативний дерматит, поліморфна еритема, анафілаксія; при терапії сифілісу - реакція Яриша-Герксгеймера; анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія; стоматит, глосит, нудота, блювання, діарея, кандидоз, рідко псевдомембранозний коліт; помірне транзиторне підвищення рівня сироваткових трансаміназ, г. інтерстиціальний нефрит; можливий розвиток суперінфекції стійкими м/о і грибами.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до пеніцилінів і цефалоспоринів; діти до 12 років; маса тіла до 40 кг.

Форми випуску ЛЗ:порошок для ін'єкцій по 2 400 000 МО у фл.

Торгова назва:

• Бензатин феноксиметилпеніцилін (Benzathine phenoxymethylpenicillin)

Фармакотерапевтична група:J01CЕ10 - бета-лактамні антибіотики. Пеніциліни

Основна фармакотерапевтична дія:бактерицидна дія; спектр дії лікарських форм для перорального прийому вузький; пригнічує синтез клітинної стінки бактерій; високоактивний щодо пневмококів, гонококів, лістерії та Neisseria spp., cтрептококів груп A, C, G, H, L та M та стафілококів, що не продукують пеніцилін азу; до препарату чутливі коринебактерії, актиноміцети, клостридії, бліда трипонема, лептоспіри; до препарату резистентні стрептококи групи D (ентерококи), мікоплазми, бордетели, мікобактерії та найпростіші.

Показання для застосування ЛЗ:інфекції ЛОР-органів: інфекції, спричинені стрептококом^БНФ (скарлатина, ангіна, ангіна Венсана, гнійний ринофарингіт^,ВООЗ, г. середній отит ^{БНФ ВООЗ}, синусит); дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт, бактеріальна пневмонія ^БНФ за винятком інфекцій, що потребують парентерального введення пеніциліну); шкіри (бешиха^БНФ, еризипелоїд, піодермія (імпетиго, фурункульоз), абсцеси, флегмони, хр. мігруюча еритема та інші прояви хвороби Лайма); інші інфекції (укуси та опіки); для профілактики стрептококових інфекцій та їх ускладнень (ревматичної пропасниці ^{БНФ,ВООЗ} або малої хореї, поліартриту, ендокардиту, гломерулонефриту), бактеріального ендокардиту у пацієнтів з вродженими або ревматичними вадами серця до або після невеликого хірургічного втручання (тонзилоектомії, видалення зубів), інфекцій, спричинених пневмококами у дітей, що страждають на серпоподібну анемію ^БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:середня добова доза становить 1,5 г та більше; лікування слід продовжувати протягом 2 - 5 днів після зникнення основних симптомів захворювання; з метою профілактики пізніх ускладнень при стрептококових інфекціях мінімальна тривалість лікування повинна становити не менше 10 днів; для профілактики стрептококових інфекцій (скарлатини): особам, які контактували з хворими на скарлатину, показаний 10-денний курс лікування препаратом в терапевтичних дозах; при стафілококових інфекціях бажано проводити визначення чутливості м/о; препарат можна застосовувати незалежно від прийому їжі.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:кропив’янка, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, пропасниця, біль у суглобах або анафілактичний шок з судинним колапсом та анафілактоїдні реакції (напад ядухи, пурпура); нудота, блювання, діарея, відчуття тяжкості у шлунку, стоматит, глосит, псевдомембранозний коліт; еозинофілія, позитивна реакція Кумбса, гемолітична анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія і агранулоцитоз.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до пеніцилінів в анамнезі, цефалоспоринів; шлунково-кишкові захворювання, що супроводжуються діареєю або блюванням (через погіршення всмоктування).

Форми випуску ЛЗ:гранули по 30 г для приготування 60 мл (400000 МО/5 мл) суспензії для перорального застосування у фл.

Торгова назва:

II. ОСПЕН®, Сандоз ГмбХ, Австрія

• Оксацилін (Oxacillin)

Фармакотерапевтична група:J01СF04 - бета-лактамні антибіотики. Пеніциліни

Основна фармакотерапевтична дія:бактерицидна дія; відповідає описаному в загальній частині, але стійкий до дії пеніцилінази, тому може використовуватись проти штамів м/о, резистентних до пеніциліну; активний щодо деяких актиноміцетів; неефективний відносно більшості грам (-) м/о, рикетсій, вірусів, найпростіших, грибів.

Показання для застосування ЛЗ:септицемія, пневмонія, емпієми, абсцеси, флегмони, остеомієліт, пієліт, цистит, інфіковані опіки, раневі інфекції, сифіліс.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:застосовується в/м або в/в; при вазі понад 40 кг призначають по 0,25–1 г кожні 4–6 год або залежно від етіології захворювання – по 1,5–2 г кожні 4 год; при тяжких інфекціях дози можуть бути збільшені; р-ни готують ех tеmроrе: для в/м ін'єкцій у фл. вводять 3 мл стерильної води для ін'єкцій, для струминного в/в введення р-няють препарат у 5 мл стерильної води для ін'єкцій або 0,9% р-ну натрію хлориду та вводять протягом 5–10 хв, а для краплинного введення р-няють препарат у 0,9% р-ні натрію хлориду або в 5% р-ні глюкози із розрахунку 0,5–2,0 мг в 1 мл та вводять протягом 1–2 год з швидкістю 60–100 крапель за хв; тривалість лікування становить у середньому 7–10 днів, при тяжких захворюваннях (сепсис, септичний ендокардит та ін.) терапія може тривати 2–3 тижні і більше.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:шкірний свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілактичний шок, еозинофілія, нудота, блювання, діарея, порушення функції печінки, гематурія, протеінурія, інтерстиціальний нефрит, кандидоз порожнини рота, псевдомембранозний коліт, вагінальний кандидоз.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість (у тому числі до пеніцилінів, цефалоспоринів).

Форми випуску ЛЗ:порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 0,5 г у фл..

Торгова назва:

• Ампіцилін (Ampicillin) *

Фармакотерапевтична група:J01СА01 - бета-лактамні антибіотики. Пеніциліни

Основна фармакотерапевтична дія:бактерицидна дія; відповідає описаному в загальній частині, окрім цього активний щодо ентерококів, лістерй, Егуsipelothrix гusiopathiase та грам (-) м/о, такі як Наеmophilus іnfluenzae, Воrdetella petrussis, Ргоteus mirabilis, сальмонели, шигели, Е. соlі. Моrganella morganii та Ргоvidencia rettgeri майже повністю є резистентними; до терапевтичного спектру дії ампіциліну не входять Рseudomonas aeruginosa, Кlebsiella, Еnterobacter , Sеггаtіа, Сіtrobacteг, Yersinia, Аегоbacter аегоgепеs, а також усі пеніциліназоутворюючі м/о; залежно від частоти застосування спостерігається тенденція до збільшення ступеня резистентності, зумовленого утворенням β-лактамази.

Показання для застосування ЛЗ:г. та хр. бактеріальні інфекції різноманітної локалізації та інтенсивності, спричинені чутливими до ампіциліну збудниками (наприклад, менінгіт ^ВООЗ, ендокардит^{БНФ ВООЗ}, сепсис та остеомієліт ^ВООЗ); інфекції вуха, горла та носа; інфекції дихальних шляхів ^БНФ, включаючи коклюш; інфекції сечостатевих органів^{БНФ,ВООЗ}; інфекції жовчного міхура та жовчних шляхів ^ВООЗ; інфекції ШКТ (включаючи санацію носіїв, які протягом тривалого часу виділяють Salmonella typhi); інфекції шкіри та м'яких тканин; інфекції очей.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:сумарна добова доза – 2 - 6 г на 3 - 4 прийоми; перед застосуванням препарату з порошку готують суспензію шляхом розведення у прокип'яченій охолодженій питній воді; суспензію приймають з великою кількістю рідини за 0,5-1 год до або через 2 год після їди (одночасний прийом їжі погіршує всмоктуваність препарату); препарат застосовують протягом 7-10 днів, ще 2-3 дні після того, як зникнуть симптоми хвороби; при лікуванні інфекцій, спричинених β-гемолітичними стрептококами, показано лікування протягом не менше 10 днів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:нудота, блювання, метеоризм, м'яке випорожнення або пронос, псевдомембранозний ентероколіт, які у більшості випадків мають легку форму; екзантеми та запалення слизових оболонок, особливо у порожнині рота, типова кореподібна екзантема (розвивається на 5-11-ту добу від початку курсу лікування і дозволяє проведення подальшої терапії похідними пеніциліну); екзантема, свербіж і почервоніння, кропив'янка; медикаментозна пропасниця, еозинофілія, ангіоневротичний набряк, набряк гортані, сироваткова хвороба, гемолітична анемія, алергічний васкуліт або нефрит, анафілактичний шок; гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, анемія або мієлосупресія, зміна часу згортання крові та протромбінового часу; інтерстиціальний нефрит, стани збудження ЦНС, міоклонії та судоми; тривале та повторне застосування іноді призводить до розвитку суперінфекцій; тимчасово може спостерігатися сухість у роті й зміна смакових відчуттів.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до пеніциліну, цефалоспоринів; вірусні захворювання, (особливо інфекційний мононуклеоз); лімфатична лейкемія (підвищений ризик розвитку екзантеми); новонароджені і жінки у період лактації.

Форми випуску ЛЗ:порошок для приготування р-ну для ін'єкцій по 500 мг, по 1000 мг у фл; табл. по 250 мг.

Торгова назва:

• Амоксицилін (Amoxicillin) *

Фармакотерапевтична група:J01CA04 - бета-лактамні антибіотики.

Основна фармакотерапевтична дія:бактерицидна дія; відповідає описаному в загальній частині, окрім цього активний щодо Listeria monocytogenes, Haemophilus influenzae, Moraxella catarralis, Helicobacter pylory, менш активний щодо Enterococcus faecalis, E. coli, Proteus mirabilis, Salmonella typhi, Shigella sonnei, Vibrio cholerae; неактивний щодо Pseudomonas, Klebsiella, індолпозитивних Proteus, Enterobacter.

Показання для застосування ЛЗ:інфекції органів дихання ^{БНФ,ВООЗ}, ШКТ, сечостатевої системи ^ВООЗ, шкіри та м’яких тканин.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:доза встановлюється індивідуально; інфекційно-запальні захворювання легкого та середнього ступеню тяжкості: дорослі і діти старше 10 років внутрішньо 500 – 2 000 мг 2 р/добу; така ж доза - при г. середньому бактеріальному отиті ^ВООЗ; хр.захворювання, рецидиви, інфекції тяжкого перебігу - доза може бути збільшена: по 750 мг - 1000мг 3 р/добу ^ВООЗ, розділені на три прийоми; г.неускладнена гонорея - 3 г препарату на 1 прийом у поєднанні з 1 г пробенециду ^ВООЗ; у складі антихелікобактерної ерадикаційної терапії дорослим призначають по 2 г препарату на добу в 2 прийоми; інфекції легкого та середнього ступеню тяжкості – тривалість лікування 5-7 днів; у випадку інфекцій, спричинених стрептококом, тривалість лікування повинна становити не менше 10 днів; хр.захворювання, інфекції тяжкого перебігу - прийом препарату необхідно продовжувати протягом 48 год після зникнення симптомів захворювання.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:діарея, свербіж у ділянці ануса; псевдомембранозний та геморагічний коліт; АР: шкірні реакції (специфічний макулопапульозний висип, мультиформна еритема, с-м Стівенса-Джонсона, анафілактичний шок, та ангіоневротичний набряк); розвиток інтерстиціального нефриту; агранулоцитоз, гемолітична анемія, тромбоцитопенія.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до пеніцилінів та цефалоспоринів.

Форми випуску ЛЗ:гранули для приготування 60 мл (125 мг/5 мл) суспензії для перорального застосування по 18 г у фл.; гранули для приготування 60 мл (250 мг/5 мл) суспензії для перорального застосування по 24 г у фл.; гранули по 40 г для приготування 100 мл (250 мг/5 мл) суспензії у фл.; капс. по 250 мг, по 500 мг; порошок для приготування 100 мл суспензії для перорального застосування, 250 мг/5 мл у фл.; порошок для приготування 60 мл (125 мг/5 мл), 60 мл (250 мг/5 мл), 60 мл (500 мг/5 мл), суспензії для перорального застосування у фл.; порошок для приготування 60 мл, або 100 мл, або 120 мл суспензії, 125 мг/5 мл, порошок по 5,1 г або по 8,5 г для приготування 60 мл або 100 мл суспензії (125 мг/5 мл ) для перорального застосування у фл.; порошок по 6,6 г або по 11 г для приготування 60 мл або 100 мл суспензії (250 мг/5 мл) для перорального застосування у фл.; табл. дисперговані по 125 мг, по 250 мг, по 375 мг, по 500 мг, по 750 мг, по 1000 мг; табл. по 125 мг, по 250 мг, по 500 мг, по 1000 мг; табл. розчинні зі смаком ананаса по 250 мг, по 500 мг, по 1000 мг; табл. розчинні зі смаком апельсина по 250 мг, по 500 мг, по 1000 мг; табл., вкриті плівковою оболонкою, по 500 мг, по 1000 мг

Торгова назва: